вівторок, 26 вересня 2017 р.

Історія Галицько-Волинської держави на картах



Галицько-Воли́нське князівство, або Руське королі́вство (лат. Regnum Russiæ / Rusie) — монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199–1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем Київської династії, продовжувачем європейських, руських, політичних і культурних традицій.
Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля) а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.
Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладало союзи із католицьким Римом, Тевтонським Орденом.
Крайня західна точка української держави  в XIII-XIV ст. й української етнічної території Надсяння - м. Коросно (тепер Польща). 100 км на захід від теперішнього українсько-польського кордону.
Кордон з Польщею (Іван Крип’якевич «Галицько-Волинське князівство»).
 "Західний кордон між Галицько-Волинським князівством і Польщею в початковий період не був точно визначений. Тут існували великі пущі, які відокремлювали території Польщі і Русі. Не знаємо нічого певного і про те, як далеко на захід сягали завоювання Володимира Святославича й де саме проходив державний кордон Київської Русі. В XIII — XIV ст. кордон між Галицько-Волинським князівством та Польщею набув стійкого характеру. Він проходив у Карпатах на р. Яселці, далі в північно-східному напрямку через річки Віслок і Сян простягався на 15 — .30 км на захід від Вепру і, перетнувши його, спрямовувався на північний захід. На території Галицько-Волинського князівства розташовувалися поселення Коросно, Ряшів, Щебрешин, Щекарів (пізніше Красностав), Верещин, Воїнь (Вогинь). Іноді польські князі захоплювали окраїнні волості над Сяном, доходячи до Буга, й Лев Данилович оволодівав на деякий час Любліном, але польсько-галицький кордон був вже настільки усталений, що і пізніше, коли галицько-волинські землі загарбала Польща, саме він залишався дійсним аж до XVIII ст., відокремлюючи Руське воєводство від воєводств Краківського і Люблінського".

КАРТИ: УКРАЇНСЬКІ, БІЛОРУСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ 

Автор Віктор Темешев
Автор Віктор Темешев.  Галіцка-Валынскае княства ў першай палове XIII ст. // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.1: Абаленскі–Кадэнцыя. Мн.: БалЭн, 2005. С. 484-485.
Галіцка-Валынскае княства ў першай палове – сярэдзіне ХІІІ ст. // Гістарычны Атлас Беларусі. Том 1. Беларусь ад старажытных часоў да канца XVIII ст. Варшава-Мінск, 2008. С. 56.
А. С. Корольов. 2012 р. (з серії "История государства)

Галицко-Волынская Русь в XII - начале XIII в.

Источник: http://statehistory.ru/3633/Galitsko-Volynskaya-Rus-v-XII---nachale-XIII-v-/
Галицко-Волынская Русь в XII - начале XIII в.

Источник: http://statehistory.ru/3633/Galitsko-Volynskaya-Rus-v-XII---nachale-XIII-v-/
Галицко-Волынская Русь в XII - начале XIII в.

Источник: http://statehistory.ru/3633/Galitsko-Volynskaya-Rus-v-XII---nachale-XIII-v-/

Немає коментарів:

Дописати коментар