Українські (руські церкви) в Речі Посполиті та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.
У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII - на 5 січня, у XVII та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.
Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з погляду науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.
Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.
Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.
6 січня 1943 р. Святвечір. Родина Ціньовських (з архіву Богдана Іванишина)
Зі спогадів Ростислава Буця (2023 р. січень): "Вертеп складався із 11 осіб: пастушки - Колаєць Роман, Русанов Павло;
Три царі- Іванишин Богдан, Бешик-Морозик Юрій, Пилипчук Юрій;
Ірод - Зв‘язок Олег;
Воїн Ірода - Ваньо Роман;
Жид - Буць Ростик;
Чорт - Солило Богдан;
Смерть - Кийсь Петро;
Ангел - Сирватка Роман.
Але деколи актори змінювались: перших два роки ангелом у вертепі була Багрій Оля; третім царем був також Масляк Мар‘ян; останній рік у вертепі брав участь Ролько Андрій у ролі смерті й Шаран Тарас у ролі ангела
Наш вертеп мав назву «вертеп із вул.Незалежності» (хоча актори були зібрані по всіх Винниках) тому, що був започаткований мною за домашньою адресою, де і проходили всі репетиції і головні приготування. Також ми виступали у тодішньому кінотеатрі «Карпати» у Винниках на Різдвяному вечорі".
Немає коментарів:
Дописати коментар