УКРАЇНСЬКЕ РІЗДВО (6-19 СІЧНЯ) у Винниках (Львівщина) у старих фотографіях (1940-і - 1990-і рр.)

 

    Українські (руські церкви) в Речі Посполиті  та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

    У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

    Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з погляду науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

      Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

   Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.

6 січня 1943 р. Святвечір. Родина Ціньовських (з архіву Богдана Іванишина)

РОЗЛАВКА; колишня вул. Ульянова (тепер вул. Соборності).

Зліва направо: Фірман Дмитро, Байцар Марія, Березка Степан, Фірман Параскевія, Березка Марія, Голод Євгенія, Голод Володимир (з різдвяною зіркою). Фото: Байцар Любомир. 

РОЗЛАВКА. Зліва направо: Байцар Марія, Березка Степан, Фірман Параскевія, Байцар Любомир, Березка Марія,  Голод Євгенія, Голод Володимир (з різдвяною зіркою).Фото: Фірман Дмитро

Вертеп 1992 р. (з архіву Гуманенка Андрія)

Смерть - Паньків Михайло, Ангел - Андрій Бурбела, Пастух - Кавчак Марян, Ірод - Богоніс Василь, Царі - Петрівський Остап, Андрій Бродило, Брунарський Павло, Солдат - Цюк Роман, Чорт - Буць Андрій, Жид - Гуманенко Андрій.

Вертеп 1995-1999 рр. (з архіву Ростислава Буця)

Зі спогадів Ростислава Буця (2023 р. січень): "Вертеп складався із 11 осіб: пастушки - Колаєць Роман, Русанов Павло;

Три царі- Іванишин Богдан, Бешик-Морозик Юрій, Пилипчук Юрій;

Ірод - Зв‘язок Олег;

Воїн Ірода - Ваньо Роман;

Жид - Буць Ростик;

Чорт - Солило Богдан;

Смерть - Кийсь Петро;

Ангел - Сирватка Роман.

Але деколи актори змінювались: перших два роки ангелом у вертепі була Багрій Оля; третім царем був також Масляк Мар‘ян; останній рік у вертепі брав участь Ролько Андрій у ролі смерті й Шаран Тарас у ролі ангела

Наш вертеп мав назву «вертеп із вул.Незалежності» (хоча актори були зібрані по всіх Винниках) тому, що був започаткований мною за домашньою адресою, де і проходили всі репетиції і головні приготування. Також ми виступали у тодішньому кінотеатрі «Карпати» у Винниках на Різдвяному вечорі".