Балаклавська бухта — утворилася внаслідок
тектонічних процесів і опускання днища південного краю Балаклавської долини в
епоху альпійського горотворення. Довжина бухти — півтора кілометра, найбільша
ширина — 425 м, глибина 5—10 м у верхів’ях, до 25 м поблизу пляжу й до 35 м на
горловині. Вхід у бухту розташований між мисами Георгія (він же Балаклавський,
Східний берег) і мисом Курона (він же Західний, Батарейний). Поблизу входу в
бухту на східному березі знаходиться г. Кріпосна (Кастрон) з руїнами генуезької
фортеці Чембало. Бухта вигнута,
мальовнича, прихована горами, непомітна з боку моря. Звивистий фарватер захищає
бухту від сильних штормів.
Особливістю Балаклавської бухти є її напівзамкнутість
і обмежений зв’язок з відкритою частиною Чорного моря. Конфігурація берегової лінії розділяє бухту на дві частини - південну
глибоководну, що сполучається з відкритою частиною моря, і північну мілководну,
практично застійну частину, більше забруднену, куди надходять антропогенні
стоки. Під час Кримської війни Балаклаву зайняв англійський гарнізон і
перетворив бухту в свою військово-морську базу. В епоху «холодної війни» в
Балаклавській бухті розміщувалася дивізія підводних кораблів, а 1957 р. почали
будувати секретний підземний завод для їхнього ремонту. Завод має форму
дугоподібного каналу, вирубаного в скелі (його довжина 500 м, ширина 8 м). Цей
захист давав змогу витримати пряме потрапляння атомної бомби потужністю до 100
кілотонн.
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 301 с.
Світлина з Вікіпедії
Немає коментарів:
Дописати коментар