З історії м. Винники (Львівщина) 1950-і рр. Садок тютюнової фабрики

 У  Винниках ДИТСАДОК (Українська захоронка) був створений 2 жовтня 1923 р.

1939 р. — відкрито дитячий садок (пізніше – дитячий садок №76 «Дзвіночок») на території тютюнової фабрики. Спершу цей садочок знаходився у приміщенні, де пізніше довгий час була фабрична їдальня. До садочка заходили нижньою брамою (на серпантині), а поруч був вхід у літній парк фабрики. Ця нижня брама так і залишилася. Сьогодні нею заїжджають вантажівки на тютюнову фабрику. На території фабрики садочок проіснував до 1961 р.

Завідувачі: Поліна Арискіна, Олександра Скиба (працювала з 1947 р.), О. П., Курчак, Зеновія Кітура, Оксана Сало. Перші працівники: вчителі музики О. І. Парахоняк (працювала з 1940 р.) та 3. Е. Кітура; вихователі С. С. Назаревич та М. Г. Пивовар; няні О. Д. Іващишин, К. А. Мандзюк, К. Г. Баран, А. О. Будзан, нічна няня О. Г. Садова (працювала з 1946 р.); кухарі А. Г. Шаїв та П. В. Мельник.

Дітей було багато і довелося збудувати нове приміщення (дитяча установа №76) на вул. Леніна (тепер Галицька) 13 б (сьогодні вона у власності Салезіянського згромадження). Так протягом 1959—1960 рр. було побудовано приміщення дитячого садка на 100 місць. У квітні 1960 р. винниківська дітвора святкувала новосілля. Цей садок мешканці дальше називали "фабричним".

Оскільки фабрика була державна, то і фінансування отримували з республіканського бюджету, працівників приймав директор фабрики й вся документація проводилася через відділ кадрів і бухгалтерію фабрики, Повністю фінансування фабрикою почалося з 1991 р., після розпаду Союзу, аж до 1998 р.

Попри це що він належав фабриці, контроль за ним мало і райвно (це постійні методоб'єднання для вихователів, педкурси, наради завідувачів), проте на роботу в садок приймали лише за підписом заяви директора фабрики, райвно не мало впливу на прийом працівників. Це був собі такий "невиробничий цех" на фабриці.

1950-і рр. (кінець). Садочок тютюнової фабрики  (з архіву Марії Кривошлик)

1959 р. Садочок тютюнової фабрики  (з архіву Марії Кривошлик)