УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Севастопольська бухта

Севастопольська бухта - розташована в південно-західній частині Кримського півострова, простягається від відкритого моря в західному напрямі до Інкерманського монастиря, поступово звужуючись, закінчується гирлом р. Чорної. Бухта відгороджена від мінливостей погоди Чорного моря двома загороджувальними молами - Південним і Північним. Вона є однією з найкращих у світі з погляду зручності й захищеності від штормів. Врізаючись у суходіл майже на 8 км, Севастопольська бухта ділить місто на Південну і Північну сторони. Ширина її від 800 до 1 300 м, глибина - сягає 21 м. Природними особливостями затоки закритого типу є незамерзаюча водна поверхня, упродовж зими вільна від льоду, мінімальність впливу течій, припливів і вітрів (лише під час західних спостерігаються хвилювання).

Її береги порізані та утворюють безліч бухт, що мають самостійні назви. Від берегів бухти виступають миси, між якими розташовані малі бухти Костянтинівська, Матюшенка, Михайлівська, Старо-Північна, Північна, Інженерна, Докова, Голандія, Сухарна, Маячна, Нафтогавань, Кілен-бухта, Аполлонова, Корабельна, Південна, Артилерійська, Кришталева, Олександрівська, Мартинова. Найбільшою з них є Південна бухта.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Балаклавська бухта

Балаклавська бухта — утворилася внаслідок тектонічних процесів і опускання днища південного краю Балаклавської долини в епоху альпійського горотворення. Довжина бухти — півтора кілометра, найбільша ширина — 425 м, глибина 5—10 м у верхів’ях, до 25 м поблизу пляжу й до 35 м на горловині. Вхід у бухту розташований між мисами Георгія (він же Балаклавський, Східний берег) і мисом Курона (він же Західний, Батарейний). Поблизу входу в бухту на східному березі знаходиться г. Кріпосна (Кастрон) з руїнами генуезької фортеці Чембало. Бухта вигнута, мальовнича, прихована горами, непомітна з боку моря. Звивистий фарватер захищає бухту від сильних штормів. 

Особливістю Балаклавської бухти є її напівзамкнутість і обмежений зв’язок з відкритою частиною Чорного моря. Конфігурація берегової лінії розділяє бухту на дві частини - південну глибоководну, що сполучається з відкритою частиною моря, і північну мілководну, практично застійну частину, більше забруднену, куди надходять антропогенні стоки. Під час Кримської війни Балаклаву зайняв англійський гарнізон і перетворив бухту в свою військово-морську базу. В епоху «холодної війни» в Балаклавській бухті розміщувалася дивізія підводних кораблів, а 1957 р. почали будувати секретний підземний завод для їхнього ремонту. Завод має форму дугоподібного каналу, вирубаного в скелі (його довжина 500 м, ширина 8 м). Цей захист давав змогу витримати пряме потрапляння атомної бомби потужністю до 100 кілотонн.

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с. 

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 301 с.

Світлина з Вікіпедії