Русь (українські землі) на карті світу 1154 р. Мухаммад аль-Ідрісі.

 

1154 р. Абу Абдаллах Мухаммад аль-Ідрісі аль-Куртубі аль-Хасані аль-Сабіт, або коротко аль-Ідрісі (1100—1165) — арабський географ, картограф і мандрівник. Представник арабського шляхетного роду Ідрісів. Жив у Палермо, Сицилія. Працював при дворі сицилійського короля Рожера II.

Пам'яткою світової картографії є карта світу 1154 p. аль-Ідрісі. Цю велику мапу (у вигляді срібної півкулі на папері) відомої на той час частини світу було складено за результатами мандрівок і пов'язаний з мапою трактат з географії – “Книга розради для того, хто прагне подорожувати по областях” (зустрічається також назва “Книга Рожера”).  Увійшла в історію ще і під назвою замовника “Tabula Rogeriana”.

До наших днів дійшли три манускрипти XIV-XV століть з книгою Рожера, з них два – в Національній бібліотеці Франції та один – в Бодліанській бібліотеці в Оксфорді. Перевернута географічна карта світу, складена аль-Ідрісі, перевершувала за точністю всі середньовічні аналоги. Північ на ній поміщено внизу, а південь (Африка) – вгорі. Населений світ розділений на сім секторів від екватора до північної сніжної пустелі. Карта зберігала популярність в Італії аж до XV ст., коли її у своїй роботі використовував венеціанець Фра Мауро. Конрад Міллер у 1928 р. зробив латинізовану копію карти аль-Ідрісі.

Книга Рожера. На початку твору дається загальний опис Землі, вона ділиться на сім кліматів (широтних зон), а кожен з них – на 10 зон із заходу на схід. Таким чином, 70 секцій твору пов'язані з 70 доданими картами. За підрахунками К. Міллера, на картах нанесено близько 2 500 найменувань об'єктів, а в тексті – понад 6 000. Зокрема, опис країни ар-Русіййа (Русь) включено в 5 секцію VI клімату і 4 і 5 секції VII клімату і містить назви понад 20 міст [Коновалова И. Г. Ал-Ідриси о странах и народах Восточной Европы: текст, перевод, коментар. М., 2006].

       Назва «Русь; Руссія» (Rusia; Russia) блукає  географічними картами  XII – поч. XVІІІ ст. від Карпат до Білого моря. Властивою для західноєвропейських карт є наявність двох Русей (Галицької та Новгородської) та окремої від них Московії. Що цікаво, що назва “Rossia” міститься і на карті Британських островів 1546 р. Георга Лілі.

Карта аль-Ідрісі подає не тільки територіальне розміщення України, а й уперше на карті міститься назва “Rusia” (Русія, тобто Русь).  

У районі впадіння Дону в Азовське море позначена ще країна Куманія, а вже далі за нею на захід починаються землі Русі.  Залежних від "з’єднаної землі половців” (muttasil ard kumania”)   належать міста, що розташовані у витоках Дніпра, наприклад Смоленськ і околиці.

На сході розміщена країна половців “ard al kumania”. Її легко знайти, якщо прослідкувати на узбережжі після Аланії, Хозарії, білу і чорну Куманії. З ними поруч - назва “rusia”, як позначення міста на узбережжі. Щодо цього у науковців існують різні думки. 

Намагаючись пояснити топонім Rusia кримський археолог Д.Таліс був схильний розглядати його не як назву населеного пункту, а Приазов'я в цілому [Талис Д. Л. Росы в Крыму. // СА, 1974, № 3, с. 87–99]. 

Перекладач і дослідник тексту Аль-Ідрісі І.Коновалова пише про те, що: “На прикладі розглянутих вище маршрутів плавання Чорним морем можна було пересвідчитись, що у якості центру, куди сходились торговельні шляхи із Візантії, в Аль-Ідрісі цілком чітко вирізняється Керченська протока з містами Русиййа та Матраха. Саме ці міста згадуються географом як кінцеві пункти плавання з Константинополя… Так, якщо найменування міста Русиййа, вперше в арабо-перській літературі зустрічається саме в Аль-Ідрісі, ми вправі зіставити зі згадками про “Росії” у візантійських джерелах XII ст., то гідронім “Руська ріка”, що фігурує в Аль-Ідрісі в одному контексті з розповіддю про це місто, безумовно, тісно пов'язане з повідомленнями арабо-перських географів про річку, що протікає землями русів і впадає в Чорне море”[Коновалова И. Г. Ал-Ідриси о странах и народах Восточной Европы: текст, перевод, коментар. М., 2006]. 

У зв'язку із цим дослідниця прив’язує аналізований топонім не просто до Приазов'я, а конкретно до Керченської протоки й, можливо, до міста Керч (Корчев) [Ігор Полеуктов, 2021].

На карті написи – “Ard al Rusia” – земля Русі (Правобережжя та Лівобережжя Дніпра (Dnabr), “muttasil ard al Rusia” – з’єднана земля Русі, “minal Rusia al tuani” – від Русі залежні.

З міст, які є частиною Русі, але знаходяться на кордоні з цими з’єднаними землями, впізнається Galicia (Галич). Також на Дністрі бачимо міста Зала (Звенигород) і Саклах (можливо, Берладь чи Сучава), трохи далі Бармунісу (Теребовль за О.Талльгрен-Тууліо), а північніше від них Лунісу (яку Б.Рибаков ототожнював з Луцьком). Південно-західний кордон складають землі “ard brugan” (очевидно Болгарії, де бачимо місто barnas - Варну). Західніше від них, як частина Русі, міста Улиски й Мулису, яких ідентифікують як Олешшя (літописна назва поселення або історичної місцевості в пониззі Дніпра, руське місто-порт). Біля них і karia, яка розташована в Дніпровсько-Дністровському межиріччі і яку важко ідентифікувати [Ігор Полеуктов, 2021].

На узбережжі бачимо karsuna - за якою легко вгадується Херсонес (Корсунь), gazuri - Гурзуф, baartabili - Партеніт, labad - Ламбат, salusta - Алушта, soltata - Судак, butar - Кафа (затока). Таким чином, ми зробили коло і окреслили всі межі Русі. А що ж в самому її осерді? Тут такі міста (з півночі на південь): Барабуніса (можливо, Турів), Арман (Володимир, той, що пізніше Волинським перейменують), Барасаніса (Пересопниця), Кав (Київ), Луджага (Луческ), Авсія (Ушеск), Баразула (Треполь), Баразлав (Переяслав), Канів… Крім Дніпра (Данабріс, Dnabr), бачимо річки Дністер (Данаст), Дунай (Дану, Danu) тощо. Мапа, хоча і дуже давня, але, як бачимо, досить інформативна, розповіла нам про межі Русі, про її міста, річки й сусідів [Ігор Полеуктов, 2021].

Позначено та підписано річки – Дніпро, Дністер, Дунай, а також Київ (Kiau) та ін. українські міста.