Володимир Підлісецький - один з керівників Листопадового чину 1918 р. у Винниках.

 

Підлісецький Володимир (2 липня 1898 р., м. Винники — 2 грудня 1972 р., м. Винники) — січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину 1918 р. у Винниках. Проживав по вул. Шашкевича (тепер – вул. Л. Українки).

Народився Володимир у незаможній сім’ї. Але батьки спромоглися дати дітям освіту. Володимир навчався у Львові в гімназії, а сестра Марія – закінчила учительську семінарію. Коли почав формуватися полк УСС, Володимир залишив гімназію і, дописавши собі 1,5 року, у грудні 1914 р. записався до українського війська. Через молодий вік йому довелося зголоситися до війська у Підберізцях (у Винниках б не записали).

Військову службу довелося проходити у 1-й сотні 1-го полку УСС. Воював Володимир Підлісецький до липня 1917 р. Під час розвідки у тилу російської армії, поблизу Чолрноківець на Поділлі, потрапив у полон. Перебував у таборі для військовополонених старшин у Саратовській губернії. Там він познайомився з січовиками Андрієм Бялим та Богданом Збудовським.

Після розпаду Російської імперії вони разом дісталися до Києва і на заклик Євгена Коновальця у грудні 1917 р. вступили до полку січових стрільців.

1920 р. він захворів на тиф і повернувся додому. 1921–1922 рр. екстерном склав іспит зрілості за 8-ий клас гімназії. Навчався в Українському таємному університеті, а після його розпуску в університеті Яна Казимира (1926–1927 рр.). Та матеріальні нестатки змусили його залишити навчання і піти працювати. Коли у Винниках зорганізувався комітет з відновлення пам’ятника Т. Шевченку, став його секретарем. У пошуках роботи мандрував Польщею: Познань, Лодзь, Варшава, Краків.

Другу світову війну Володимир зустрів у м. Катовіце, працюючи директором шведської фірми «Електролюкс». У Катовіце був головою спілки «Українська домівка».

У 1943 р. Володимир Підлісецький вирішив повернутися в Галичину до свого батька та сестри. Працював у Болехові, пізніше у Львові. Після приходу більшовиків був замісником директора з господарської частини в Львівському торгово-економічному інституті.

У кінці 1940-их рр. В. Підлісецький влаштував на квартиру до своєї сестри у Винниках двох зв’язкових УПА за фальшивими документами. На біду одна із них не дотрималася правил конспірації поїхавши до Львова. Там її запримітили сексоти НКВС і заарештували обидвох.

1958 р. В. Підлісецький пішов на пенсію, проживав у місті Львові, займався садом у рідних Винниках. Помер В. Підлісецький 2 грудня 1972 р., похований на цвинтарі у Винниках (за матеріалами Лідії Підлісецької-Опалевич опублікованими у «Винниківському віснику» за 17 липня 1998 р.).

На честь Володимира Підлісецького названа одна із вулиць Винник.

Джерела

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.