Українські етнічні землі в "Атласі Російському". 1745 р.

 

1745 р. «Атлас Российской, состоящий из девятнадцати специальных карт, представляющих Всероссийскую империю с пограничными землями, сочинённый по правилам географическим и новейшим обсервациям, с приложенною при том Генеральною картою великия сея империи, старанием и трудами Императорской академии наук».

У складанні атласу брали участь визначні вчені та дослідники, члени Академії наук: Жозеф-Нікола Деліль (Joseph-Nicolas Delisle; 1688—1768; французький астроном і картограф), Леонард Ейлер (Leonhard Euler; 1707—1783; швейцарський математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині), Герард-Фрідріх Міллер (Федор Іванович; 1705—1783; німецький і російський історик, географ, етнограф та археограф; член Петербурзької АН (з 1731); з 1725 — ад'юнкт; з 1731 — професор історії; 1728—30 та 1754—65 — конференц-секретар Петербурзької АН), Християн фон Вінсгейм, Готфрід Гейнзіус,. Атлас було надруковано за наказом І. Д. Шумахера.

Видання Атласу стало результатом 20-річної праці багатьох картографів, які виконували інструментальну зйомку московських земель за наказом Петра I. У 1730-ті рр.. було видано кілька атласів І. К. Кириллова, які не вважалися офіційними, оскільки містили карти не всієї території країни. Ряд карт Кириллова стали основою для атласу 1745 р. «Атлас Російський» був офіційно визнаний першим атласом Російської імперії, оскільки вперше давав широким верствам суспільства уявлення про державу в цілому та кожну її губернію. Це було логічно пов'язане зібрання карт з одноманітним стилем оформлення. Попри те, що Атлас є вершиною російської картографії кінця першої половини XVIII століття, в ньому виявилося багато похибок. У деякі спеціальні карти та генеральну карту в частині, що належить Сибіру, не було внесено виправлення, запропоновані Г. Ф. Міллером (1705-1783). Атлас мав великий попит, і в 1749—1762 роках неодноразово друкувалися додаткові тиражі у 25, 50, 100 екземплярів.

Українські землі зображено на  картах:

·       «Положення міст між Чорним та Каспійським морем…»;

·       «Мала Татарія, Київська та Бєлгородська губернії…»;

· «Смоленська губернія з частинами губерній Київської, Бєлгородської й Воронежської…».