З історії м. Винники. Боротьба винниківських УКРАЇНЦІВ за УКРАЇНСЬКУ школу. 1868 р. - 1913 р.

 Лютими ворогами українського шкільництва були переважна більшість місцевих поляків (в основному колишні українці, які прийняли римо-католицьку віру і спольщилися), а також місцева адміністрація (яка з 1860-х рр. належала полякам).

1850 р. — 1868 р. — українська школа. Дяк Семен Саламонович навчав дітей писати та читати. Останній учитель — А. Блонарович.

В 1864 р. в 1 класі було 11 учнів, у 2 – 10, в 3 – 3 (Банах Михайло, Коваль Юрко та Врецьона Іван).

1851 р. почало свою діяльність у Відні Міністерство віросповідань і освіти.

19 травня 1857 р. — лист Греко-католицької митрополичої консисторії у Львові Галицькому намісництву про підпорядкування і нагляд за тривіальною школою у Винниках.

З 1867 р. почала діяти Крайова шкільна рада, яка була головним органом управління освітою у Східній Галичині (входили майже виключно поляки). Рада негативно впливала на розвиток українського шкільництва.

13 лютого 1868 р. — звернення польської громади до Крайової шкільної ради у Львові з проханням не допустити відкриття української школи.

6 березня 1868 р. — звернення винниківської громади до Львівського повітового уряду, що нібито українці і поляки погоджуються на існування єдиної школи.

29 липня 1868 р. — єдина для дітей українців і поляків тривіальна двокласна школа, що існувала при латинській парафії (з 1882 р. — чотирикласна). Викладання польською мовою (до 1913 р.).

1872 р. — у школі 2 педагоги (керівник учитель Войцех Левицький і заступник учителя Антін Дигдалевич). Навчання дітей у двох окремих класах, без різниці обряду.

18 травня 1874 р. — нарада, у котрій брали участь делегати Окружної шкільної ради: Йозеф Лєканович, о. Стефан Хомінський, господар Семеон Соломонович з Винник, представник тютюнової фабрики Едмунд Кущак і голова громади Вайнберґена Стейметч (обговорювалися питання шкільництва у Винниках).

1882 р. — Винниківська шкільна рада (8 учителів – 5 українців (Дмитро Вовків, Григорій Грицай, Іван Крайник, Михайло Вислобоцький, Осип Сіцінський) і 3 поляки).

10 березня 1882 р. — засідання місцевої шкільної ради (вирішено, що у зв’язку зі зростанням кількості дітей шкільного віку робітників і службовців тютюнової фабрики, вимагати відкриття чотирьох класної школи із залученням фінансової допомоги фабрики).

21 грудня 1882 р. — Крайова шкільна рада реорганізувала двокласну школу в чотирикласну (1899 р. — 7 вчителів).

На початку 1890-их рр. у Винниках не було ні одного інтелігента-українця. Проповіді в українській церкві виголошували польською мовою, а парафіяни користувалися виключно польськими молитовниками. Перелом стався у 1890 р., коли на допомогу старенькому о. С. Хомінському прислали молодого, енергійного та освіченого о. Григорія Гірняка. Допомагав йому у справі національного піднесення уродженець Винник Григорій Врецьона. Власне він допоміг о. Г. Гірняку влаштувати курси для неграмотних. 1897 р. до них долучився нотар Володимир Левицький. Саме з іменами цих людей і пов’язана боротьба за навчання українських винниківських  дітей рідною мовою.

18 серпня 1904 р. — постанова  Ради громади Винник про утворення у народній школі паралельних класів з українською мовою викладання.

         31 жовтня 1904 р. — засідання Окружної шкільної ради у Львові про введення паралельних українських класів у винниківській школі.

1905 р. (січень) — лист винниківчан до Міністерства віросповідань і освіти з проханням відкрити українську школу.

16 лютого 1905 р. і 2 травня 1905 р. — листи винниківчан до імператора Франца Йосифа I  з проханням відкрити українську школу.

17 серпня 1910 р. — Ухвала Ради громадської Винник, про переведення навчання в публічній школі з польської на українську мову.

26 листопада 1910 р. — віче поляків Винник (висловили протест проти запровадження в народній школі української мови замість польської).

30 липня 1912 р. — віче і вимоги українців про відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі та передачі Львівського університету українцям (ведучий о. Григорій Гірняк). Доктор Євген Озаркевич відправив телеграму до Міністерства освіти у Відні з відповідними вимогами.

22 грудня 1912 р. — віче і вимога польського товариства «Родина» («Rodzina») про неможливість відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі.

1913 р. (вересень) — запрацювали у школі українські паралельні класи (директор школи — українець Дмитро Вовків). Вчителі: Григорій Грицай, Михайло Вислобоцький, Іван Крайник, Йосип Сіцинський та п. Підлужний. Пізніше до них долучились: Марія Панейківна, Грицківна, Анна Бреславська, Павлина Левицька, Діониса Біленкевич-Куп’як.

1913 р. (вересень) — 1918 р. (вересень) — 4-класна українська школа та 6-класна польська школа (під єдиним керівництвом директора Дмитра Вовківа (помер 1918 р.).

На початку ХХ ст. о. Григорій Гірняк мав 12 год. катехизму в українській школі (учнів — 304).

1918 р. — Крайова шкільна рада реорганізувала чотирикласну українську школу в шестикласнукласну.

1918 р. (вересень) — створення 5-го класу в українській школі.

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.

Отець Григорій Гірняк - натхненник і проводир боротьби українців Винник за українську школу