пʼятниця, 13 грудня 2019 р.

1949 р. Етнографічна карта України. В. Кубійович та М. Кулицький.



Володимир Кубійович (23 вересня 1900, Новий Санч, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині Польща) — 2 листопада 1985, Париж, Франція) – географ, демограф, енциклопедист, організатор української науки. Дослідник і популяризатор географії, українського етносу на теренах України та поза ними.

1949 р. Етнографічна карта України  (Ethnographical map of Ukraine). Автори: В. Кубійович та М. Кулицький. Масштаб 1: 5 000 000. Видавництво Мюнхен, Нью-Йорк; Molode Zyttja [Молоде життя]. Формат 23х44 см. Карта невелика за розміром. Підписи на мапі виконано англійською мовою, легенда – українською мовою. Карта є ілюстрацією до статті 1-го тому "Енциклопедії Українознавства" – першої фундаментальної наукової праці, що містить систематизовані знання про Україну.
Перемишль, Ярослав, Холм, Брест, Пінськ, Білгород,  Катеринодар, Новоросійськ - українські міста. 
Це одна з найкращих етнографічних мап України, де станом на 1930-роки показано український етнічний ареал. 
На жаль, вже на момент друку цієї мапи в 1949 р. ці ретельно зібрані й нанесені на мапу дані вже застаріли, адже після Голодомору 1932-1933 років та русифікації картина суттєво змінилась. Український етнічний ареал зменшився на третину: Кубань, Передкавказзя, Донська Слобожанщина, Пінщина і т. д. перестали бути українськими. Український етнічний ареал сягав Поволжя.
 Після польського геноциду Українців 1942-1947 рр. суттєво зменшились українські етнічні терени на заході: Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Берестейщина, Підляшшя. 
Українські етнічні терени сягали із заходу Неману, Дорогичина, Берестя, Сяну, Перемишля, Бескид і Дунайця на Лемківщині, Сіверщина на півночі, а на сході — середній Дон на Східній Слобожанщині, Калитва над Дінцем, Таганріг, степи вздовж Манича і звісно ж, Передкавказзя та Кубань.  


1 коментар: