Українське Різдво. 6-19 СІЧНЯ. Унікальні світлини 1890 р. -1990 р.

Понад 70 унікальних світлин!!! 

 6 січня – Святий вечір (Свят-вечір) або Багата кутя (вечір перед Різдвом Христовим).

Це одне з найбільш важливих родинних християнських свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру. За традицією, весь день перед Різдвом нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родина збиралася на урочисту вечерю.

7 січня – Різдво Христове.

Це свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «Спасіння»). Різдво – одне з 12 найбільших християнських свят.

13 січня – Щедрий вечір (свято Меланки).

Це свято об’єднало дохристиянські звичаї та відзначення православною церквою дня преподобної Меланії. Вечір перед старим Новим роком має й третю назву – Щедра Кутя. Бо ж, на відміну від постового Свят-вечора, його стіл дуже багатий – м’ясний. 

14 січня – святого Василя (Новий рік).

Головний обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому, заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього робити було не можна. Традиційні примовляння: «Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!».

18 січня – Голодна кутя.

Головні страви – кутя, узвар і декілька пісних страв: смажену рибу, гречані млинці, вареники з капустою.

Також традиційно в цей вечір спалювали Дідуха – зробити це було потрібно обов’язково, щоб душі предків відлетіти і не залишилися у нашому світі. Попіл зі згорілого Дідуха зазвичай розкидали по городу – на добрий урожай.

19 січня – Богоявлення (Водохреща або Йордан).

Це одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а свято називають Богоявлення. 

    Українські (руські церкви) в Речі Посполиті  та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

    У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

    Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з точки зору науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

      Отже, Українські церкви в 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

 

с. Сокілка, Харківської губернії, 1890 р.

 

 1905 р. Хлопці-колядники зі Звіздою у Слободі Сергіївці на Донеччині. Залишається років 30 до приходу "коренного населения Донбасса" в кокошниках!

Колядники з Хоробичів.Чернігівське полісся.Початок XX століття. Фотограф Наталія Семплікевич 

1908 p. с. Яреськи Миргородський повіт Полтавська г-я.

1910 р. Полтавщина. Колядники

Дітвора колядує на Київщині. Світлина початку 20-го століття з музейних архівів.

Освячення води на площі Ринок у Львові, 19 січня 1911 р. (з ФБ Пан Едзьо)

19 січня 1915 р.  Йордан у Перемишлі

 

19 січня 1916 р. На світлині - Іван Франко серед лікарів та пацієнтів Притулку Українських Січових Стрільців у Львові  на Йорданські свята.

Колядники, Волинь, поч. ХХ ст. (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

 м. Березне. 1916 р. Вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці. Джерело: Березнівський краєзнавчий музей (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

Місто Березне, 1916 р. Вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці. Джерело: Березнівський краєзнавчий музей (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

Освячення води на Богоявлення. с.Шпанів Рівненського р-ну. Фото 1917 р.Фонди РОКМ

Маленькі колядники. Міжвоєнний період

Колядники. 1921 р. Фото з приватної колекції, м. Здолбунів

Українські (русинські) колядники (віфлеємщики-бетлегеми) з Сентрал Сіті у Пенсільванії та з Бакнера в Іллінойсі, США, 1920-і рр.

Бетлегем у селі Бетлегем у селищі Великий Березний, 1925 р. (Локальна історія)

 

Бетлегем (вертеп) у селищі Великий Бичків на Рахівщині у 20—30-х років ХХ століття (Локальна історія)

Вертеп товариства Просвіта у місті Перечин, 1920-30-і роки (Локальна історія)

Колядники у селі Підплеша на Тячівщині (Локальна історія)

Колядники у селищі Волове (нині Міжгір’я) у 20—30-х роках ХХ століття (Локальна історія)

Колядники у селищі Великий Бичків на Рахівщині у 20—30-х роках ХХ століття (Локальна історія)

Колядники у селі Макарьово на Мукачівщині у першій половині ХХ століття (Локальна історія)

Колядники у селищі Великий Березний, 1930 р. (Локальна історія)

Вертеп Храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Березне. 30-і роки ХХ ст. Фото Митрофана Янцевича. Фондова колекція Березнівського краєзнавчого музею (з родинного архіву В’ячеслава Юсковця)

Колядники у селищі Ясіня на Рахівщині у 1930-х роках (Локальна історія)

1935 р. Бетлегем у с. Ясіня на Рахівщині. Закарпаття. Колядники. Світлина: Карел Ганса з добірки світлин Mykhailo Markovych

1930-і рр. с. Ганичі,Тячівщина. Закарпаття. З ФБ Mykhailo Markovych6 "Таки дуже рідкісна світлина. Уперше бачу таку "звізду" – колядницьку зірку – на старій фотографії із Закарпаття.  З локацією не можна помилитися, адже на фоні тут маємо дерев’яну греко-католицьку церкву Успіння Пресвятої Богородиці (з 1810 року). У 1966 році, за вказівкою тогочасного голови сільради, споруду розібрали під тим приводом, що дерево потрібне на спорудження сільського клубу, який, зрештою, так і не збудували.Фото зі сторінки Івана Фіцая".

 

 

1930-і роки. Український вертеп, Берестечко. На фото в основному жителі вулиці Богдана Хмельницького (колишня Низька). Більшість з них перебували в ОУН, а потім в УПА. Джерело фото: Олег Дергай (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

Перша половина 30-х років ХХ ст. Вертеп с. Тучин, Рівненського р-ну. (1. Миколай Джум – цар; 2. Христя Журомска – ангел; 3. Кирило Бондар – цар; 4. Катя Бондар – ангел; 5. Михалко Вінічук – цар; 6.Костюк Тивончук – пастух; 7.Кондрат Трофімчук – пастух; 8.Клим Поліщук – пастух; 9. Іван Тивончук – козак; 10. Іван Бардеці – циган; 11. Петро Вінічук – лірник; 12. Іван Козак – жид). Фото Zaklad Fotograficzny L.TYVONCZUK. Фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею (РОКМ)

 

1930-і рр. Місто Березне. Вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці. Джерело: Березнівський краєзнавчий музей (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

19 січня 1935 р.  Йордан. Сянок. Освячення води. 

19 січня 1936 р. с. Улюч (Закерзоння).  Село Улюч - батьківщина Михайла Вербицького. З FB «Операція Вісла 1947 Akcja Wisła 1947 Operation Vistula 1947»

19 січня 1939 р.  Йордан у Перемишлі

 

1940 р. Село Богдан на Рахівщині  (Локальна історія)

Свято Водохреща 19 січня 1943 р. у Львові. Єпископи Йосиф Сліпий та Миколай Чарнецький

 

Колядники у селищі Великий Березний, 1943 р. (Локальна історія)

Коляда у селі Сасово, 1944 р. (Локальна історія)

Волинь, 1940-ві рр. Колядники із зіркою. Автор невідомий. Зі збірки О.В. Тихенка (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)

1948 р. Царі з дарами, Янгол з крилами та сурмою, Ирод з воїнами у давніх австрійських строях, пастушки...Так  виглядав Вертеп у бойківському селі Лісковатому на українських етнічних землях, що нині перебувають у складі Польщі! Три роки по тому, в 1951 році українських мешканців Лісковатого та інших сусідніх сіл Західної Бойківщини було депортовано на південь колишньої УССР...

Світлини з родинної збірки Ксенії Кирик.

Бетлегем у с. Довге на Іршавщині. Середина ХХ століття (Локальна історія)

1950-і рр. Гуцульський вертеп. Косівська поляна. Рахівщина (Локальна історія)

Бетлегем у селищі Ясіня (Локальна історія)

Вертеп під час Різдвяних свят. У ролі жида – Євген Галавай. Богородчани, 8 січня 1955 р. (Галицький кореспондент)

Колядники. Богородчани, січень 1959 р.(Галицький кореспондент)

6 січня 1956 рік. Різдвяні свята та вертеп у табірному бараці. Магадан.

Вертеп. м. Березне. 50-і роки ХХ ст. Фото з архіву Березнівського краєзнавчого музею

Колядники. с.Пустомити Рівненського р-ну. 1966 р. Фонди РОКМ

Вертеп. Березне , 60-і роки ХХ ст. Фото з архіву Березнівського краєзнавчого музею

1972 р. Вертеп. Львів. Українська інтелігенція. 12 січня було арештовані 19 осіб у Львові та Києві. Серед них Ірина Калинець, Василь Стус, Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Євген Сверстюк, Михайло Осадчий. Згодом був арештований Ігор Калинець. Хвиля репресій прокотилася всією Україною і зачепила близько сотні осіб. Майже всі заарештовані були засуджені за статтею «антирадянська агітація та пропаганда» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Московії. 

 Під час Різдвяних свят. Перед вертепом – Ігор Галавай. Богородчани, січень 1974 р. (Галицький кореспондент)

 

м. Винники (Львівщина). Середина 1970-х рр.

1978 р. с. Сасівка, Свалявщина Закарпатської області . Фотограф Arsenii Gerasymenko. Добірка світлин Mykhailo Markovych

1980 р. Вертеп у Кривому Озері на Миколаївщині за участю нащадків виселенців із бойкіського с. Скородне (нині у Польщі). 

1983 р. Львів (з архіву Володимира Климюка)

1980-і рр. (кінець). Вертеп. с. Деревач. 

Приблизно 1987-88 роки. Вертеп у с. Протеси на Львівщині.

Святкування Різдва 1989 р. в с.Хідновичі Мостиського району. Коляда зі звіздою, молодіжний і дитячий вертеп. Старі фотографії від Михайла Курила.

Перші паради вертепів у Львові. 1988-1990 рр. Старі фотографії від Михайла Курила. Фото відскановано зі слайдів.

Перші паради вертепів у Львові. 1988-1990 рр. Старі фотографії від Михайла Курила.

7 січня 1990 р. Львів (ФБ. Андрій Гречило)

 

ДЖЕРЕЛА

* "КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ у записах Віктора КОВАЛЬЧУКА" / заг. редакція Л.Лукашенко. Рівне: ПП "Формат-А", 2023. 224 с.: іл., нот. Фольклорні записи - Віктор КОВАЛЬЧУК

* FB  Олександр Алваев

* https://photo-lviv.in.ua/svyatkovi-obryady-i-tradytsiji-scho-zberehly-nashu-identychnist/

*https://localhistory.org.ua/texts/statti/chi-veseliti-pane-gazdo-iak-koliaduvali-na-zakarpatti/