«Лувр», «Рітц», «Веселка», «Фестивальний» – назви які «носила» будівля на теперішній вул. Січових Стрільців, 12. Зараз у її приміщенні львів’яни та гості міста харчуються фастфудом під назвою «Пузата хата».
1962 р. - 1970-і рр. - молодіжне кафе «ВЕСЕЛКА» на вул. 17 Вересня. Кафе було цікаве, а взагалі перетворилось на забігайлівку де збиралась сумнівна публіка. Студенти називали його "дурдом веселка". З 1980 р. по 2005 р. - ресторан «ФЕСТИВАЛЬНИЙ» з великим баром у підвалі (заклад мав “велику честь” обслуговувати вище компартійне начальство, зокрема у їхньому готелі закритого типу на вул. Глінки).
Будинок, що знаходиться на вул. Січових Стрільців під номером 12, був збудований у 1912-1913 рр. за проєктом польського архітектора Романа Фелінського. Виконаний у стилі модерн з поєднанням ліпнини та різноманітних маскаронів (гіпсові зображення облич та масок) будинок ще більше вражав своєю красою. Від самого початку свого існування у лівому крилі (з боку вул. Костюшка) кам’яниці розміщувалися фешенебельні заклади, здебільшого ресторани, назви яких мінялися декілька раз.
Перше відкриття ресторації з гучною назвою «Ренесанс» отримало успіх у населення, яке часто проводило вечір у стінах цього закладу. Але власники незабаром змінили назву на «Лувр», а потім на «Рітц», проте це ніяк не вплинуло на потік все нових і нових відвідувачів.
З приходом радянської влади ресторан закрили, а на його місці відкрили дієтичну їдальню № 9.
Вже у 1962 р. заклад перейменували на привабливішу назву: «Веселка». Нарешті відвідувачів знову побільшало, особливо часто за столиками можна було побачити студентів Львівського університету.
Попри те , що за майже 100 років там побувала розмаїта публіка, в цьому локалі був один і той самий, добротно зроблений інтер'єр з розкішними дерев'яними панелями і декорованими стелями . Але в 2005 році відкрився там ресторан української кухні вже без історичного інтер'єру, розкіш якого, на думку власників, не пасувала до концепції закладу. Увесь бренд-бук базувався на стилі українського етно-бароко або козацької старовини. Оскільки приміщення величезне (кілька залів з високими стелями), інтер'єр облаштували за принципом театральних декорацій, щоб створити атмосферу старого українського містечка чи села. Тому враження від такого інтер'єру було дуже контрастним: клієнти заходили крізь розкішний під'їзд у стилі віденського модерну (сецесії), а всередині бачили масштабну декорацію з солом'яними стріхами, глечиками на тині, глиняними хатами.
Лише під час масштабної реконструкції у 2020-х роках усю цю етно-бутафорію повністю демонтували і створили сучасний, просторий та естетичний міський простір з елементами індустріального дизайну (лофту) (ФБ, Гриць Совків, 2026).
ДЖЕРЕЛО:
Фастфуд чи історична пам’ятка архітектури: що обрав Львів? Твоє місто. 2015 р.
*FB Ретро-Львів
Немає коментарів:
Дописати коментар