Єврейські запозичення у винниківській говірці

За час проживання у Винниках євреїв кількість їх сімей не перевищувала 40—50. Євреї компактно проживали в районі «бойні» (біля теперішнього ГРК «Святослав»). Основним джерелом доходів винниківських євреїв була торгівля (магазини й кіоски), а також закупівля сільськогосподарської продукції у місцевих мешканців і перепродаж її у Львові. Євреї Винник підпорядковувалися львівській громаді. Їхня громада була настільки мала, що в неї був лише один м'ясник, який також був авторитетом у кошерних справах.

1765 р. у Винниках проживало 11 єврейських сімей.

1880 р. у Винниках проживало 239 євреїв, які становили близько 8% всіх жителів (2 857). 1890 р. їх кількість дещо зросла до 302 осіб, або близько 9% всього населення (3 390). Проте в наступні роки кількість винниківських євреїв зменшилася – у 1900 р. їх було 266 осіб, близько 7 відсотків всього населення (3 881), а в 1921 – 250, що становило близько 7 % всіх жителів (3 603).

Галицький діалект активно ввібрав єврейську лексику (переважно з мови їдиш) через історичне співжиття. Ці слова часто додають мовленню емоційності або іронії. Багато слів, які зараз сприймаються як суто львівські чи галицькі, мають саме єврейське коріння.

Ще в 1950-х — 80-х роках таких слів у вжитку було значно більше, але за останні десятиліття їх кількість зменшилася.

Основні єврейські запозичення у винниківській говірці:

Генделик (гендель) — невелика крамниця, забігайлівка або торгівля взагалі. Походить від їдишського hendl (торгувати).

Ґвалт (ґеволт) — крик, караул, ґвалт.

Ґешефт — справа, бізнес, прибуток, навар.

Гембель — неприємність, головний біль.

Кепсько — погано, кепські справи.

Кагал — галаслива юрба, зборище.

Кошерно — чудово, добре, правильно.

Рейвах — безлад, крик.

Халамидник — бешкетник, розбишака, людина без певних занять. Слово пов'язують із єврейським побутом (від назви бідняцького одягу або специфічних занять).

Халява — щось безкоштовне. Одна із версій від слова «халав» (חָלָב) — молоко. У давнину в єврейських громадах існував звичай безкоштовної роздачі молока бідним.

Шабаш — закінчення роботи або розмов (у значенні «досить/кінець»). Походить від юдейського дня відпочинку — шабату.

Шмон — перевірка або обшук (походить від «шмоне» — вісім, час, коли у в'язницях проводили перевірку).

Шнобель — великий ніс.

Також у фразеологізмах: «шляк би трафив» (халепа/удар, походить від німецького Schlag через їдиш).