«ПІНГВІН», «СНІЖИНКА», «СНІГУРОНЬКА» родом з дитинства. Львів, якого уже немає.

 

«ПІНГВІН»

У центрі Львова, на проспекті Леніна (Свободи), 43 у 1960 р. було відкрито кафе «Пінгвін» – один із давніх львівських закладів, який майже не змінився з часів відкриття. Це радянське кафе – останній із могікан. Тоді люди ласували морозивом, як правило, на вулиці, не в кафе. А у «Пінгвін» вже можна було зайти, посидіти. Морозиво тут подавали в спеціальному посуді. Були соки, води, алкогольних напоїв узагалі не було, з’явилися пізніше. Це дитинство, ностальгія.

Тут досі продають морозиво з фруктовим сиропом і шоколадною посипкою, роблять молочний коктейль (його збивають спеціальним міксером у високих металевих стаканах) який ще «з тих часів». Є також цукерки, соки, канапки. А ще тут тепер продають пиво, горілку, коньяк, лікери на розлив.

«СНІЖИНКА».

У партері будинку № 9 на проспекті Леніна (зараз — проспект Свободи) у 1950—1980-х роках містилося кафе-морозиво «Сніжинка», від 1990-х років — «Корона». «Сніжинка» — легендарне львівське кафе-морозиво (кав'ярня) яке славилося своїм морозивом де завжди було людно. Це було популярне місце відпочинку, хоча менш відоме, ніж «Снігурочка» на проспекті Шевченка.

1956. Погляд з пр. Леніна (пр. Свободи) на вул. Жовтневу(вул. Дорошенка)

Львів, початок 1960-х рр., вул. Жовтнева (Дорошенка).Зліва кафе "Сніжинка" 

1970-1975-і роки.

«МОРОЗИВО НА ЖОВТНЕВІЙ».

1970-і - 1990-і рр. Морозиво було унікальне – м’яке морозиво. Його витискали з апарата, а не набирали спеціальною ложкою.

«СНІГУРОНЬКА».

Чи не найбільшу популярність мала цукерня, яку Людвіг Залевський відкрив на Академічній, 22, у 1903 році. Будинок № 22 збудований 1852 року за проєктом Вільгельма Шмідта. За радянських часів тут було кафе «Снігуронька». 

У 1960-х - 1980-х роках кафе «Снігуронька» (часто згадується як «Снігурочка») було популярним дитячим закладом у самому центрі Львова. Це був класичний «морозиво-бар», куди львів'яни приходили цілими родинами. Найпопулярнішим десертом було морозиво, яке подавали у металевих креманках-«лодочках». Порції були великі, що не могло відвідувачів не тішити. Було дві великі кульки – одну поливали варенням, а іншу – шоколадом. Там морозиво було дорожче, а заклад вважався найкрутішим. Порція льодів коштувала 89 копійок.

Окрім морозива (з шоколадною посипкою, варенням чи горіхами), тут подавали молочні коктейлі, збиті вершки та кондитерські вироби.

В цьому кафе у 1980-х роках працювали дві сестри близнючки з Винник, дуже красиві дівчатка, завжди приємно було зайти на морозиво.  

Львів 1918-1919 років, вул. Академічна 22. Знаменита цукерня Людвіка Залевського.Тут працювало кафе-морозиво "Снігуронька", з  1997 року магазин, а пізніше офіс.

Сюди заходив Іван Франко, крокуючи з "Монополя" додому, Михайло Грушевський, що мешкав поруч, Стефан Банах, коли хотів побути на маргінесі, Юзеф Пілсудський, коли відвідував наше місто. Завдяки популярності серед відомих людей та вишуканій атмосфері Людвіка Залевського заслужено величали шоколадним королем Львова, а його заклади на Академічній 10 і 22 стали легендою міської культури.

Світлина з родинного альбому Залевських, опублікував у мережі нащадок родини Павел Залевський (Гриць Совків)

1968 р. Кафе «Снігуронька»

* Фотографії старого Львова. 

*FB   Музей історії фотографії у Львові

*FB Львів стародавній - фото, відео та історії

 *FB  Ретро-Львів

 *FB    Гриць Совків (The Gryć)