Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), роду
Кедр (Cedrus); найбільш пов'язаний з ялицею (Abies). Головними
районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м) та Гімалаї (1500-3200 м).
За прийнятою класифікацію рід
поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:
- Гімалайський кедр (Cedrus deodara)
- Ліванський кедр (Cedrus libani)
- Атласький кедр (Cedrus libani var. atlantica)
- Ліванський кедр (Cedrus libani var. libani)
- Кіпрський кедр (Cedrus libani var. brevifolia)
- Турецький кедр (Cedrus libani var. stenocoma)
Клімат України надто суворий для
зростання справжніх кедрів. Однак у Нікітському ботанічному саду можна
побачити кедри: атласький, гімалайський, кіпрський і ліванський.
Головним
чином плутанина назви сталася завдяки Петру I. Він проявив зацікавленість до
закордонного способу життя, наукам навчався в Європі, а мистецтво
кораблебудування цар освоював на голландських верфях. Як правило, для обшивки
днища судна голландці застосовували кедрову дошку, доставляючи дорогу деревину
морським шляхом з Північної Африки: гори Атлас - батьківщини атласького кедра.
Кедрова деревина цінна тим, що не гниє у воді, не піддається обростанню
водоростями та молюсками, а також не пошкоджується термітами. В епоху
вітрильного флоту кораблі будували з кедра. Це була найкраща деревина для
кораблебудування. Повернувшись у Росію і бажаючи побудувати потужний
флот, Петро I відправив до Сибіру кілька експедицій шукати свій кедр. Для
зразка дав спил деревини, і ще люди знали, що дерево хвойне. Була знайдена
сосна сибірська, їстивне насіння якої експортувалися з Росії в Англію та інші
країни, ще за часів Івана Грозного. І Петро I видав указ: "іменувати це
дерево кедром сибірським", а також, підписав указ, що забороняв рубати їх
під страхом смерті. Однак могутні і красиві кедри, корінні жителі Північної
Африки, Лівану, Гімалаїв не ростуть в Сибіру і мають неїстівні плоди. А слідом
за Петром I вся династія царів Романових мала величезний прибуток від торгівлі
деревиною "сибірського кедра" на європейських ринках. Адже кедр був
стратегічною сировиною, країна, що володіє кедровими лісами, мала суттєве
джерело поповнення бюджету.
В
російській мові за ним закріпилася назва "кедр", хоча він знаходиться
у віддаленому спорідненні зі справжніми кедрами. Так як з наукової точки зору
цей вид належить до роду Сосна (Pinus) та є близьким родичем сосни звичайної, а
не справжніх кедрів роду Cedrus - (атласького, ліванського, гімалайського, кіпрського та турецького). Трохи згодом його стали називати "кедровою сосною". Це
твердження також не є вірним, адже "кедрова сосна" - лише умовне
найменування роду Сосна (Pinus), насіння якої ("кедрові горіхи")
вживається в їжу. "Кедрових" сосен є кілька видів і ще кілька мають
їстівне насіння, при цьому, не є "кедровими" (напр. Сосна Ламберта,
Сабіна та ін.) Ось і виходить, що російський "кедр" - це звичайна
сосна сибірська, "кедр" корейський" - сосна корейська, а "кедровий
сланик" - сосна карликова (https://prolisok.com.ua/tsikavo-znati/shcho-take-kedr)
Отже, справжнім
кедром є хвойне дерево родини Соснові (Pinaceae), роду Кедр (Cedrus).
Ліванський кедр
Ліванський кедр
Цікава інформація. Дякую.
ВідповістиВидалити