пʼятниця, 19 червня 2020 р.

ВИННИКІВЧАНИ. Старі світлини. 1939-1959 рр.

Понад 40 світлин Винниківчан!

ВИННИКИ

Винники — одне з найдавніших поселень біля Львова, ще у XXV тис. до н. е. людина вперше заселила околиці Винник. Місто розташоване на шляху, що споконвіку єднав два величні українські міста: Львів та Київ. Територія Винник та околиць знаходиться на межі Грядового Побужжя і Давидівського пасма. За чудову природу у XIX ст. Винники називали "маленькою Швейцарією", перлиною Львівщини.

Винники було засновано у другій половині XIII ст. руським (українським) королем Левом Даниловичем. Спочатку місто мало назву Малий Винник. За часів Галицько-Волинської держави першим відомим власником Винник був Бертольд Штехер (перший німецький війт Львова за часів короля Лева Даниловича). За свою працю на благо міста він отримав у винагороду від короля Лева млин Сільський Кут, озера та два невеликі маєтки в Малих Винниках та Підберізцях. Матеус (Матвій) Штехер — син Бертольда — також був війтом Львова і володарем Винник на поч. XIV ст.

Право на володіння Винниками, нащадкам Бертольда, згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.

17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому Магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та двічі на рік проводити у місті великі ярмарки - на Михайла та Зелені свята.

23 серпня 1992 р. — перше святкування дня міста Винники.

Місто ВИННИКИ ЦЕ:

Перший скульптурний пам’ятник на Україні й у світі Т. Шевченку – 1913 р.

Перший пам’ятник на Україні воїнам УГА – 1922 р.

Винники та Підберізці - перші населені пункти Галичини де було скасовано панщину 1 лютого 1786 р.

1854-1867 р. — Винниківський повіт.

1867 р. — 1918 р. — Винниківський судовий повіт.

Винниківський судовий повіт існував у таких межах (на 1910 р.): Білка Королівська, Білка Шляхетська, Борщовичі, Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончари, Глуховичі, Германів, Кам’янопіль, Журавники, Кам'янопіль, Козельники, Кротошин, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, Weinbergen (Винники), Unterbergen (Підгірне).

ЗУНР. 1 листопада 1918 р. — 1919 р. (друга пол. травня) — судовий округ (повіт) Винники.

1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна Винники.

1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна Вайнберґен.

1924 р. — 1934 р. — міська ґміна Винники.

1924 р. — Польський Сойм приняв ухвалу про зачислення громади Винник до списку містечок.

20 жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.

10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р. (з перервою під час війни) — Винники центр Винниківського р-ну. До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар АндрійІсторія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

1939 р. Винниківчани у Львові (з архіву Богдана Іванишина)


1940-ві  рр. Винниківчани у Львові (з архіву Богдана Іванишина)
 
1940 р. Дарія Степанівна Бреславська (винниківська лікарка)
1949   р.  Винниківська молодь на г. Жупан  (з архіву Юрія Домазара)
1950-ті  рр. Хлопці з Кута (з архіву Юрія Домазара)
1944 р.  Унікальна радянська різдвяна листівка. Привітання у Росію репресованим Винниківчанам (Копач Антоніні, Копач Юрію)

1942-43  рр. Тамара Дзюбик (з архіву Уляни Шлапак)  
1944 р. Тамара та Іван Дзюбик (з архіву Уляни Шлапак)
1949-1950 рр. Юні Винниківчанки. Зліва направо: Валентина ?, Тамара Дзюбик, Оксана Більська, Наталя Домазар (з архіву Уляни Шлапак)
1.          1949 р. Тамара та Олег Дзюбик (з архіву Уляни Шлапак)
1950-ті рр.. Іван Димиденко з родиною (Голова Винниківської ради; з архіву Любові Антонів)
1953 р. Винниківчанки. З архіву Галини Бояркіної

1957   р.  Винниківчани  (з архіву Юрія Домазара)
1950-ті рр..  Винниківчанки 
1950-ті рр. Винниківські українки
1960-і рр.
1958 р. Винниківчани 
       

1950-і рр. Прокопович-Орленко Роман Іванович (український оперний співак (бас-баритон) зі світовим іменем, вокальний педагог, музикант-патріот). З сімейного архіву Мар'яни Прокопович. Останні роки життя (1957—1962 рр.) митець проживав у Винниках
1950-і – поч. 1960-х рр.. Прокопович-Орленко Роман Іванович  з дружиною та друзями

Кінець 1950-их рр.. Сімя Олега Соболя

1950-і рр. З архіву Галини Бояркіної
1950-і рр. З архіву Лесі Пархети
 

1956 р. Біля дошки пошани ЛТФ (з архіву Юрія Карманчука)

1956 р. Вулиця Шевченка (з архіву Юрія Карманчука)

1954 р. Сімейство Карманчук (з архіву Юрія Карманчука)

1955 р. Сімейство Карманчук (з архіву Юрія Карманчука)

1957 р. Сімейство Карманчук (з архіву Юрія Карманчука) 

Немає коментарів:

Дописати коментар