Справжні кедри (Cedrus) - це південні вічнозелені хвойні дерева. Зростають вони лише в горах Лівану, Сирії, Туреччини, в Західних Гімалаях, на Кіпрі, в Північно-Західній Африці. А культивується в садах та парках Європи, навіть в Україні. Найвідоміший з них - ліванський біблійний кедр. Біблія знає тільки один вид кедра - той, що росте в горах Лівану (Cedrus libani). Згідно з Біблією, то саме ці дерева росли в Раю і Адаму дозволили взяти їх з собою разом з кипарисом і сосною. Ліванський біблійний кедр - той самий, що зображений на національному прапорі, гербі, монетах та паперових грошах Лівану і з якого за наказом царя Соломона був споруджений перший Храм.
Християни шанували кедри як символ відданості й вірності вірі. І майже 3 000 років тому цар Соломон наказав зробити заготівлю в Лівані кедру для будівництва свого палацу та храмів. Для цього він відіслав на заготівлю деревини 80 000 осіб. З того часу ліванські кедри продовжують знищувати. Кедр ліванський 70 разів згадується в Біблії і вважається символом месії. У старозавітних книгах є п'ять слів, які з перекладу Біблії розуміють як "кедр". Одне зі слів (אֶרֶז, Ерез) досить часто вживається (не менше 70 віршів) і чітко вказує на Кедр ліванський. В неканонічних книгах кедр зрідка згадується. В Новому Завіті згадок про кедр немає. А біблійний пророк Ісая використав ліванські кедри як метафори пишноти і гордості нашого світу. Ось чому кедр ліванський - біблійний! (https://prolisok.com.ua/tsikavo-znati/shcho-take-kedr).
Ліванський кедр — вічнозелена рослина родини Соснові (Pinaceae), висотою до 40 м, і конічною (в молоді) формою з широкою основою. Максимальний вік – 800–1000 років. Пагони диморфні, бувають довгими або короткими. Листя голчато-подібне, рідке на довгих пагонах і зібране в кластери 15-45 голок на коротких. Голки 5-30 мм в довжині, чотирикутні в крос-секції й мають колір від зеленого до синьо-зеленого зі смужками по всіх чотирьох боках. Шишки звичайно виростають кожного другого року, і визрівають через 12 місяців після запилення. Зрілі шишки в жовтні мають 8-11 см завдовжки і 4-6 см в ширину, смолянисті, зламуються, випускаючи окрилене насіння протягом зими. Насіння має 15 завдовжки, 6 мм в ширину, з трикутним крилом 20-25 мм завдовжки. Перші шишки звичайно виростають в віці 20-40 років. Підвиди його (що інколи розглядаються як окремі види) поширені в південно-західній Туреччині, на Кіпрі, і в Атлаських горах в Алжирі й Марокко в північно-західній Африці:
· Cedrus libani var. libani (Ліванський Кедр): Ліван, західна Сирія й південна центральна Туреччина;
· Cedrus libani var. stenocoma (Турецький Кедр): південно-західна Туреччина;
· Cedrus libani var. brevifolia (Кіпрський Кедр): Кіпр;
· Cedrus. libani var. atlantica (Атласький кедр): Атлаські гори.
У Лівані й Туреччині це дерево найпоширеніше на висотах 1 000—2 000 м, де воно формує як чисті, так і змішані ліси з волосяною ялицею (Abies cilicica), європейською чорною сосною (Pinus negra) і декількома різновидами ялівцю (Juniperus). На Кіпрі ліванський кедр поширений на висоті 1 000—1 525 м (гори Троодос), а в Атлаських горах ― на висоті 1 300—2 200 м, в чистих лісах або разом з алжирською ялицею, ялівцями, дубами і кленами. У Лівані розташований Хорш-Арз-ель-Раб (укр. Божественний кедровий гай), занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Охорона. Широке застосування кедра ліванського стало причиною масового вирубування його лісів упродовж вже не одної тисячі років. Ще в античності інтенсивне використання кедра зайшло так далеко, що від первісних запасів не залишалось навіть восьмої частини. У другому столітті по Різдві Христовім римський імператор Адріан намагався захистити ці унікальні ліси за допомогою межових знаків, висічених в скелях. Тепер виявлено понад 200 таких знаків, що дало можливість обчислити приблизний обсяг лісу в ті часи. У 1876 році королева Великобританії Вікторія розпорядилась звести захисну стіну навколо 102 гектарів лісу, щоби вберегти молоді дерева від кіз, однак вирубка лісу тривала. Османи брали кедрову деревину також і на паливо для паровозів, бо завдяки вмісту в ній олій вона згоряла значно краще, ніж традиційний в ті часи дуб. Служив кедр і дровами при випалюванні вапна. Населення використовувало деревину як паливо, розчищаючи від лісів площу під сільськогосподарські угіддя. Варварське вирубування кедрових лісів, яке розпочались ще у фінікійські часи, тривало аж до 20 століття. У 1935 році Туреччина прийняла закон про охорону лісів, за яким подальше вирубування стало строго врегульованим і регламентованим. Завдяки цьому збереглись і кедрові ліси, площа яких в Туреччині тепер значно більша, ніж деінде.
На час прийняття турецького лісоохоронного закону Ліван ще був під протекторатом Франції. У другій світовій війні британські війська інтенсивно вирубували ліванські кедри на шпали для будівництва залізниці між Триполі та Хайфою. Щойно в 1996 році у Лівані прийнято закон про охорону лісів. На той час збереглися лише окремі відірвані одне від одного реліктові місцезростання кедра ліванського, загальна площа яких не перевищувала 8% всієї території країни, а кількість старих дерев обчислювалась лише кількома сотнями екземплярів. Тепер у Лівані діє програма Cedars Forever зі збереження та відновлення кедрових лісів. За її даними в країні налічується 18 ареалів зростання кедра ліванського. У 1996 році створено найбільший у Лівані природний кедровий заповідник Аль-Шуф (Al-Shouf Cedar), який простягається від Дахр-ель-Байдар (Dahr Al-Baidar) на півночі до гори Ніха (Niha) на півдні, який охоплює шість найгустіших деревостанів кедра ліванського з двома острівцями старезних дерев біля населених пунктів Barouk та Maaser Ech-Chouf включно. Тут росте майже 25% всіх збережених у Лівані кедрів. Особливістю лісів заповідника є їх здатність відроджуватися самостійно, без будь-якого втручання людини (https://dc.lviv.ua/zhuttya_v_isusi_hricti/svyate-pismo/5355-kedr-lvanskiy-kedr-kukl-ta-nsh-roslini-bblyi.html).
Немає коментарів:
Дописати коментар