суботу, 24 грудня 2016 р.

Українські різдвяні листівки (довоєнні та еміграційні). ФОТОАЛЬБОМ

     Українські (руські церкви) в Речі Посполиті  та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

    У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

    Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з точки зору науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

      Отже, Українські церкви в 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

   Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.

Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було заведено надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році. 

1898 року російська громада Святої Євгенії за акварельними малюнками відомих петербурзьких художників видала серію різдвяних листівок з 10 штук накладом у 10 тис. примірників. Серед них Іллею Рєпіним була підготовлена поштівка «Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною листівкою. Щоправда, у сучасному розумінні її важко назвати різдвяною, оскільки на ній відсутні будь-які ознаки святкової картки. Тут зображений запорізький козак з люлькою, а майже 2/3 частини залишено для написання привітання.

З 1902 р. на західноукраїнських землях з’являються повноцінні святочні листівки, намальовані українськими митцями.

В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.

Одним з перших художників, який працював над створенням українських листівок, був Осип Курилас (1870–1951). Частина його карток була підготовлена до зимових свят («Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники»). Олена Кульчицька (1877–1967) у своїх вітальних листівках («Різдво Христове», «Вифлеємська зірка» та ін.) використовувала такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони та інші. В її орнаментах простежується популярний тоді стиль модерну. Святослав Гординський підготував цикл «Українські колядки», кожна листівка якого вирізняється оригінальною орнаментацією, насиченістю рослинними та анімалістичними мотивами, оформленням геометричними формами. Антін Манастирський (1878–1969) для новорічних і різдвяних листівок використовував образ маленького хлопчика-козака, який у поштівці «Слава во вишніх Богу» разом з ангелами прославляє новонародженого Христа. Особливо виразною стала серія листівок львівського графіка Мирона Левицького. Його твори «Різдво Христове», «Тріє царі несуть дари», «Коляда на Запорожжі», «Просфора в староукраїнській хаті» сповнені національним колоритом. У 1912–1913 роках у Львові видані різдвяні картки «Колядники», «В ніч під Різдво», «Святковий вечір» за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака (1878–1916) (за Лаврук Наталія. "Українські листівки до свят початку XX століття: мистецтвознавчий огляд").

Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництва артистичних карток Григорія Гануляка”, “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, "Українське мистецтво ", "Зоря", "Відродження ",“Тема”, "Нова хата ", «Преса»; у Перемишлі «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”, «Салон польських художників»; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства, Комітету допомоги вдовам і сиротам священників у Львові та ін.

Українські різдвяно-новорічні листівки друкувалися найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Встановлення російського більшовицько-комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок. Святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік. Лише в період УПА відновлюється випуск листівок. Українська еміграція ніколи не припиняла видавання різдвяно-новорічних листівок.

Найпопулярнішим на еміграції у 1940-50-х рр. було видавництво «Український книгар» у Лондоні. У другій пол. 1940-х рр.  на поч. 1950-их рр. листівки видавалися в Німеччині в містах Мюнхен, Регенсбург, Зальцбург, Нюрнберг та в Австрії в місті Інсбрук (Видавництво Івана Тиктора). Видавалися листівки й в США, Канаді (Видавництво “Гомін Украіни”, Торонто.), Австралії і т. д.

Відомі українські художники брали участь в оформленні різдвяних листівок. З-поміж цих митців були Галина Мазепа, Святослав Гординський, Мирон Білинський, Петро Андрусів, Микола Антохій, Едвард Козак, Василь Кричевський та ін.


Різдвяна вітальна поштівка видана Накладом редакції "Комара", Львів, надіслана зі Львова до Станіславова в 1904 р. (з архіву Ігоря Павлишина)
Листівка Олени Пчілки онукові Михайлові Кривинюку, надіслана 26.12. 1912 р.(ФБ, Тамара Скрипка)

Христос Родився! Малюнок Осипа Куриласа. Вид-во «Українська Преса» у Львові. Printed in Poland – Copyright by «Ukrainska Pressa». Lvov. Новорічна листівка, надіслана проф. В. Щербаківському К. Чеховичем 1939 р. ЦДАВО України. Ф. 3864. Оп. 1. Спр. 47. Арк. 132

1905 р.







1908 р. 
Близько 1912 р.




 



1946 рік.
Мирон Левицький. Видавництво Івана Тиктора, Інсбрук, Австрія.



Святослав Гординський. Видавництво «Український книгар», Лондон

Його листівкова спадщина представлена у "Електронному Каталозі Української Діаспорної Листівки" 42-ма листівками- серія із 4 (ймовірно, їх було більше) рідзвяних поштівок Published by Ukrainian Booksellers, Lоndon, Printed in Great Britain by Corinthian Press, Ltd. Рік видання на поштівках не вказаний, проте найраніше вживана із поштівок цієї серії підписана 1 січня 1950 року. Всі зображення взяті із "Каталогу...". (З архіву Ігоря Павлишина)
 
 “Небо і земля” (кінець 1970-их років).  Вадим Доброліж
Вадим Доброліж
Вадим Доброліж


1905 р.


1904 р.

М. Мунк. З українським вітанням, початок ХХ ст 
 Листівка з Українського народного дому (Чернівці)
1907 р. 


1960 рік. Мирон Левицький. Видавництво “Гомін Украіни”, Торонто.





Містерія Різдва у листівковій спадщині пластового видавництва Cooperative Ukrainian Scouting Plast (1947-1948 роки).

У рамках святкування 35-ти ліття Пласту видавництво Cooperative Ukrainian Scouting Plast у таборах ДіПі на протязі 1947- 1948 років випустило серію пластових поштівок у кількості 40 штук. Дизайнерами цих листівок були: Едвард Козак, Мирон Левицький, Мирон Білинський, Володимир Залуцький. Дев'ять листівок із них присвячені темі РІздва Христового. Ось листівки Едварда Козака (з архіву Ігоря Павлишина).





Серія із 4-ьох двосторонньо друкованих поштівок з використанням творів Едварда Козака, випущена в Канаді Лігою Визволення України - Canadian League of Ukraine's Liberation. Рік видання на поштівках не вказаний, проте найраніше вживана із поштівок цієї серії підписана 3 січня 1952 року.
Всі зображення взяті із "Електронного Каталогу Української Діаспорної Листівки" (з архіву Ігоря Павлишина).


Односторонньо друкована поштівка авторства відомого українського художника Леоніда Денисенка, який жив і творив у Австралії.
Листівка підписана в 1950 році автором і надіслана професору Коровицькому. Оригінал поштівки знаходиться у фондах Української Вільної Академії Наук Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US. З архіву Ihor Pavlishyn




       
 



1 коментар: