вівторок, 11 серпня 2020 р.

Тартарія на картах Абрагама Ортеліуса (друга пол. XVI ст. - поч. XVII ст.)

Тартарія (Татарія; лат. Tartaria, фр. Tartarie, англ. Tartary, нім. Tartarei) – географічний термін, який використовували в західноєвропейській літературі й картографії щодо великих областей від Каспію до Тихого океану і до кордонів Китаю та Індії. Використання терміна простежується з XII й аж до XIX ст. Вперше термін «Тартарія» з'являється близько 1173 р. в подорожніх нотатках наваррського мандрівника Веніаміна Тудельського, який писав про «тибетську провінцію Тартарію ... осторонь Туркестану і Тангутів, на півночі Могулистана».

1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Tartariaе». Тартарія простягається від Казані до Камула (Camul), межує з володіннями Великого князя московського, Грузією, Персією й Тибетом, і омивається Чорним морем, Каспійським морем, і Скіфським океаном. Нею править Великий Хан, що «по-тартарськи» означає «імператор». 

У володіння Великого Хана на мапі входять такі землі й народи: Астракан, Казан, Туркестан – Царство, де кількість племен досягає цифри 900, Маверанахр, Чагатай, Самарканд, Чарсіан, Istigias, Tacalistan, Камул, Тангут, Chiorsa. На півночі – Черемиська орда, Турбонімська орда, орда Мекритів, а також: Usezucanorum horda, Chiesanorum horda (мабуть, Казанська орда), Башкирська орда, Сибірська орда; царства Табор; земля Chiorsa, Баргу.

1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Asiae nova descriptio». Тартарія (Tartaria) це Західний Сибір. Західний Сибір — частина Сибіру, розташована між Уральськими горами на заході та річкою Єнісей на сході. Точні копії карти – видання 1579 р., 1595 р. і т. д.         

1581 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Asiae nova descriptio». Тартарія (Tartaria) це Західний Сибір, але територія Тартарії, на відміну від карти 1570 р., зафарбована в один колір зі Східним Сибіром.

1601 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Tartaria». Тартарія простягається від р. Волга до Тихого океану, на півдні межує з Китаєм. На карті позначена Велика китайська стіна.

Абрагам Ортеліус (Abraham Ortelius; 1527—1598) — фламандський географ та картограф, творець першого географічного атласу в сучасному розумінні, який був надрукований в Атверпені 20 травня 1570 р. Атлас був названий «видовище земної кулі» (лат. Theatrum Orbis Terrarum) і відображав стан географічних знань на той час. Цей атлас неодноразово доповнювався і перевидавався і став свого роду «географічною Біблією» для мореплавців кінця 16 — початку 17 століть. Разом з атласом Меркатора він зіграв важливу роль у розвитку картографії. 

 Вважається також, що він був першим картографом, який уявив, що раніше всі континенти були об'єднані в один великий материк, згодом дрейфувавши до сучасного їх положення.

 Другу Г. Меркатора Абрагаму Ортеліусу не так пощастило, він не отримав академічної освіти. Проте вчені всієї Європи високо цінували його. У віці двадцяти років А. Ортеліус став членом гільдії Святого Луки в якості художника-ілюмінатора карт (afsetter van kaerten). Через сім років помер його батько, і молодій людині довелося взяти на себе утримання матері й двох сестер. Заради додаткового доходу він почав купувати карти на стороні. Його сестри закріплювали їх на полотні, а Абрагам розфарбовував і продавав на ярмарках у Франкфурті та інших великих містах.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

 

1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта "Tartaria".  
1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта "Asiae nova descriptio".
1581 р. Абрагам Ортеліус. Карта "Asiae nova descriptio".
1595 р. Абрагам Ортеліус. Карта "Asiae nova descriptio".
            1601 р. Абрагам Ортеліус. Карта "Tartaria".

Немає коментарів:

Дописати коментар