Возницький Борис Григорович (16 квітня 1926 р., с. Ульбарів,
Волинського воєводства, тепер Дубенський район, Рівненська область — 23 травня 2012 р., в автокатастрофі між
селами Куровичі та Печенія Золочівського району Львівської області) — український
музейний діяч та мистецтвознавець, Почесний
громадянин Винник з 7 липня 2011 р. Вручення
диплому про присвоєння почесного звання відбулося під час урочистостей з нагоди
відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого
музею.
Борис Возницький починав свою
діяльність у Винниках і був натхненником створення Винниківського
історико-краєзнавчого музею, збирав перші експонати для нього (у 1955—1956 рр.
він проживав у Винниках в будинку на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 59). Коли у Винниках з’явився
історико-краєзнавчий музей, це був вже другий музей. Перший – кімната-музей,
яку створив Борис Возницький.
17 серпня 1955 р. Борис
Возницький був зарахований у Винниках вчителем креслення та малювання. Борис Григорович, щоб забезпечити сім’ю, працював у двох школах (СШ №1 і
СШ №2), вчив дітей малювати. Він вів два гуртки: краєзнавчий і туристичний у
тодішньому Будинку піонерів. Саме у Винниках він створив
перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні
села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали у лісі два кельтські поселення.
Разом робили археологічні пошукові
експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів
зберігаються в Історико-краєзнавчому музеї, а деякі – в Олеському замку. На
жаль, коли він був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав
існувати.
15
квітня 2014 р., у Винниках відбулося відкриття двох виставок під спільною
назвою «Врятовані скарби. Пам’яті Б. Г. Возницького
присвячується» у історико-краєзнавчому музеї (вул. Івасюка, 5):
*Роботи реставровані студентами коледжу ім. І. Труша;
*Життя Б. Г. Возницького у світлинах.
На відкритті відбулося погашення марки із зображенням Б.
Г. Возницького, присвяченої його пам'яті.
Похований на
Личаківському цвинтарі.
Винники першими
увіковічили пам’ять про Б. Возницького,
назвавши одну із вулиць міста його іменем (31 травня 2012 р.).
Влох
Орест-Степан Григорович
(2 липня 1934 р., м. Винники — 5 травня 2009 р., м. Львів) — український фізик і громадсько-політичний діяч, професор,
академік АН ВШ України, член Міжнародної спілки кристалографів, Міжнародного
товариства оптичної техніки та Українського фізичного товариства, голова
західного регіонального відділення АН Вищої школи України.
Батько Григорій Олексійович (1892—1980
рр.) і мати Ольга Степанівна (1904—1984 рр.) — були селянами.
Поточняк Ростислав Мирославович (26 січня 1948 р.,
Винники – 26 липня 2022 р.) — український футболіст, футбольний
тренер, майстер спорту СРСР (1968 р.), переможець турніру союзної Першої ліги
1970 р. Вихованець винниківського футболу. Перший тренер — Богдан Маркевич.
Закінчив
Львівський політехнічний інститут (1974) та ЛДІФК (1997). Тренер
«Жупан» (Винники) 1984/88 і з 04.1993. Граючий тренер «Нафтовик»
(Долина) з 01.03.1984 до 10.11.1986. Завуч СДЮШОР «Карпати» (Львів) з
24.11.1986 до 17.01.1989. Тренер «Карпати» (Львів) з 20.01.1989 до 1990 і
головний – до 20.07.1991 (звільнений за станом здоров’я);
«Галичина-ЮТАНО» (Кам’янобрід) 1992; «Карпати-4» (Львів) 2000/01;
«Карпати-2» (Львів) з 06.2002 до 2003. Під його керівництвом команда
ветеранів «Карпати» (Львів) – чемпіони України (2003) і володар
суперкубка України (2004). Тренер-методист в ЛДЮСШОР-4 з 18.07.2008 і
ДЮСШ «Карпати» (Львів) до 26.07.2022.
Свій перший офіційний поєдинок за основний
склад «зелено-білих» Р. Поточняк провів 12 травня 1966 р. проти харківського
«Авангарду» (надалі «Металіст»), а наступного сезону саме харків’янам забив
свій перший карпатівський гол.
У складі «Карпат» здобув Кубок СРСР 1969 р. і
виступав у вищій лізі.
За кількістю матчів на Кубок СРСР за всі роки його
розіграшу Р. Поточняк займає перше місце серед всіх українських футболістів.
Таких поєдинків у його активі аж 53.
1972 р. в складі молодіжної збірної СРСР він став
срібним призером першого в історії чемпіонату Європи для гравців віком до 23-их
років. 25 травня того ж року на знаменитому «Парк де Пренс» у Парижі дебютував
у складі олімпійської збірної СРСР, яка в гостях взяла гору над французами –
3:1.
За футбольний клуб «Карпати» Ростислав Поточняк грав десять років. У
1978 році футболіст переїхав до Харкова. Адже йому пропонують пограти за
інший клуб. Він переходить в команду «Металіст». У харківському
футбольному клубі Ростислав Поточняк грає до 1983 року.
Відомо, що спортсмен грав ще за один клуб «Нафтовик». В цій команді
Ростислав грав з 1984 до 1986 року. Після цього він покидає свою
футбольну кар’єру в якості гравця.
Головний тренер «Карпат» першої половини сезону
1991 р., тренер команди 1989/1990 рр. Тренував команди: «Нафтовик» (Долина),
«Карпати-2», «Карпати-3». Працював завучем СДЮШОР «Карпати» (1987/1988 рр.).
В останні роки життя Ростислав Поточняк мав серйозні проблеми зі
здоров’ям. Спортивна кар’єра вдалася взнаки, і він на схилі літ
потребував операції на суглобі по його заміні.
Помер футболіст двадцять шостого липня 2022 року. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
Могила Бориса Возницького (світлина Iгор Мончук)
Могила Ореста Влоха (світлина Iгор Мончук)Могила Ростислава Поточняка
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій.
Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання /
А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Байцар Андрій.
Видатні
винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. —
Львів; Винники, 2012. — 88 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар