субота, 27 жовтня 2018 р.

ВИННИКИ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКОЇ (з 1867 р. — АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ.1772 р. — 1918 р. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ. Частина I



1772 р. перший поділ Польщі (Галичину включили до складу володінь Габсбургів, створено окрему провінцію — «Королівство Галичини і Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien).
27 вересня 1772 р. — вдруге зібрано винниківську громаду (біля церкви Воскресіння Господнього) і прилюдно зачитано універсал імператриці Марії- Терезії, виданий 1 вересня.
28 грудня 1772 р. — винниківчани склали присягу вірності імператриці Марії-Терезії.
1773 р. — 1867 р.Винники складова частина циркулу (округу) Львів.
1773 р. 1782 р. – Винники в складі циркулу (округу) Львів, дистрикт Жовква.
1775 р. / 1776 р.С. Ґловінський передає свої маєтності у Винниках в дар імператриці Марії-Терезії, з проханням утримувати засновано ним раніше школу (Терезіанську шляхетську фундацію) та заповів частину коштів на утримання кафедрального костелу у Львові. Винники прилучено до камеральних (державних) земель.
1779 р. австрійський уряд перевів зі Львова до Винник тютюнову фабрику.
1780-ті 1803 р.  о. Василь Роздольський  парох.
1780-ті — 1820-ті рр. — Олекса Сендега дяк у церкві.
1780 р. (друга половина року) — запрацювала тютюнова фабрика.
1782 р. — поблизу Винниківського замку, під час копання канави, були знайдені та передані до Львівського міського арсеналу дві залізні гармати.
1783 р. перший опис Винник часів австрійського панування (до Винник належало 7 млинів з ставками, які пізніше придбала фабрика; власники – Скремета, троє Лемів, Тетько, Ярема та Макк).
1783 р. перша австрійська  мапа, де зображені Винники (оригінальна назва: «Lemberg. Leopol. Lwow.», мірило: 1:28 800; розмір мапи: 42 x 63 см; видавець Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу).
14 березня 1784 р.  єпископ Петро Білянський затвердив статут церковного братства.
1784 р. — фабрика тютюну стає королівською (державною).
1785 р.  на території фабрики для найманих працівників з навколишніх сіл збудували 14 малих будинків (на фабриці працювало 400 осіб).
1785 р. австрійська влада реквізувала золоті та срібні прикраси чудотворного образу Винниківської Божої Матері, які невдовзі були замінені позолоченими та посрібленими дерев'яними.
1785 р.у Винниках і Підберізцях мешкало 2 036 осіб (з них християн — 1 981 особа, євреїв — 55; християнських родин — 408, єврейських — 10).
1785 р. німецька колонія Вайнберґен (Винні гори) і німецька школа (приїхало 30 родин з Баварії). До 1793 р. не було вчителя.
1785 р. німецька колонія Унтерберґен (Під Горами), між Винниками і Підберізцями.
1785 р. дві школи, одна з яких українська (за часів польського панування у Винниках не було навчальних закладів).
1780-ті рр. Іван Забавський війт у Винниках. 
17 вересня 1785 р. — ДОГОВІР  цісарсько-королівських камеральних дібр Винники в Галичині  (підпис - М. А. Штайнер, губерніяльний радник і адміністратор як надворний комісар Грдлічка Р.; Винники).
Присяжні обрані мужі громади Винники:
Іван Забавський, війт     
Яцко Сушко
Федько Козак
Єндрух Ружа        
Федько Сидурко   
Федько Врецьона  '
Петро Ханас
Федько Забавський
Сенько Кияк
Присяжні обрані мужі громади Підберізці:
Іван Гарапа, війт                   
Стецько Дмитерко
Степан Добош
Савко Кубай
Яцко Голий
Федько Цар-Маленький
Іван Кусь
Федько Чорний
Іван Кернога
18 вересня 1785 р. — ДОГОВІР з підданими про знесення панщини і розділення панських грунтів (підпис - Народний комісар Гдрлічка Р.; Львів).
19 листопада 1785 р. — ратифіковано договір про знесення панщини  у Винниках цісарем Йосифом II у Відні.
1 лютого 1786 р. — початок дії договору про знесення панщини. Винники — перший населений пункт Галичини де її було скасовано.

1786 р. — книга Франца Кратера «Листи про теперішній стан Галичини» (подано опис Винниківської тютюнової фабрики).
1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродівську дорогу (цісарську) на Золочів і Броди (ця дорога і сьогодні з’єднує Винники зі Львовом).
1787 р. — збудовано новий бровар (пивоварня) і корчму (старий бровар згадується під 1782 р.).
1787 р. — на тютюновій фабриці порушувалося питання про посаду лікаря, через брак коштів не було вирішене.
1788 р. — Йосифинська метрика (опис Винник, визначено межі Винник).
Ґрунти поділено на домінікальні поля колоністів та рустискальні (селянські).
XVIII ст. (кінець) — пожежа на тютюновій фабриці (часткове пошкодження колишніх замкових споруд). Перебудова замку з пристосуванням до фабрики тютюну.
1788 р. дяк  Олекса Сендикович, а в лютому 1791 р. він вже був записаний як бакаляр, тобто учитель.
1790-ті рр. Сенько Кіяк війт у Винниках. 
1792 р..— народився Антон Лауб (Ляуб) живописець, графік, літограф, колекціонер.
1793 р. перший вчитель у німецькій школі Ґеорг Ролянд.
1795 р. — костел був покритий гонтом, а фасади помальовані на червоно.
1796 р. — плани реконструкції фабрики, виконані архітекторами віденської школи (зберігаються в УДІА у м. Львові).
1796 р. у Винниках і Підберізцях мешкало 2 867 осіб (1387 чол. і 1480 жін.).
1 лютого 1796 р. відновлено договір про скасування панщини на наступні 16 р. (за правління імператора Франца II (I).
10 січня 1797 р. — опис Винник (склали: управитель Антон Фрік та контролер Граф).
1797 р. — при тютюновій фабриці — броварня на 40 бочок і гуральня з 3 котлами.
1797 р. — побудовано 50 будинків для фабричних працівників.
1790-ті рр.  — почали функціонувати цегельня, вапнярка, олійниця.
1802 р. — мапа Винник (вздовж р. Маруньки – дев’ять млинів зі ставками).
1803 р. заснування тривіальної школи (початковий навчальний заклад) для католицької молоді та дітей фабричного персоналу та робітників.
1800-ті рр. (початок)  — у Винниках три тривіальні школи, заведене було й повторне навчання у недільні дні.
1803 р. 1832 р.  о. Семен Давидович парох (з 1801 р. сотрудник).
1805 р. — поява нового обладнання на тютюновій фабриці.
1807 р. — звіт вчителя Ґеорга Ролянда (учнів 40, навчання тільки взимку, мале приміщення школи, шкільний будинок в аварійному стані (рік пустує).
1809 р. (червень-грудень) — розквартирування у Винниках московських військ (грабунок тютюнової фабрики). Прибуття графа Голіцина для врегулювання ситуації.
1810 р. — виготовлено проект нового мурованого греко-католицького храму і розпочато будівництво.
10 березня 1810 р. — крайовий уряд мав дати камеральному управлінню у Винниках доручення доставити будівельний матеріал і зайнятися будівництвом школи, але ніщо не свідчить, що саме будівництво розпочалося.
1811 р. тривіальна школа при тютюновій фабриці та школа в колонії Вайнберґен (у яких навчалися, відповідно, 49 і 50 учнів).
1811 р. посада лікаря на тютюновій фабриці.
1811 р. — скасовано обов’язкове початкове шкільне навчання (запроваджене 1805 р.).
1813 р. — зупинено будівництво церкви у зв’язку з австрійсько-французькою війною.
21 вересня 1814 р. — декретом Скарбу двору дозволено, щоб шкільному вчителеві  платити 320 флоринів з прибутків від випуску тютюнових виробів.
23 і 25 грудня 1814 р. — пожежі у Винниках (згоріло кілька будинків).
1815 р. розібрали стару дерев'яну дзвіницю у церкві Воскресіння.
1815 р. народився Аренд Карл (живописець).
1815 р. у  Винниках проживало 874 греко-католиків (українців).
1816 р. митрополит Михайло Левицький зобов’язав винниківську громаду продовжити будівництво церкви (автор проекту – Й. Вандрушка).
1817 р. (липень) у Винниках побував австрійський імператор Франц II (І)  під час подорожі Галичиною і відвідав фабрику тютюну та оглянув виробництво.
1818 р. низка реконструкцій і перебудов на тютюновій фабриці.
1818 р. — початок будівництва нового млина зі шлюзами на р. Марунька (експлуатувався до 1935 р.).
1819 р. — фабрика відмовилася від школи (шкільний будинок передала громаді). Створено нову тривіальну школу.
1819 р. — у Винниках — 200 будинків.
1821 р. — Францисканська метрика (опис Винник).
1821 р.   у  Винниках проживало 814 греко-католиків (українців).
1823 р. 1826 р. у г. Жупан проклали штольні.
1823 р. гравюра Винник («Винники у Львівській окрузі») Антона Ланґе.
4 червня 1823 р. — рішення Скарбу двору (учитель школи Мартін Руньє, який навчав також дітей робітників тютюнової фабрики, одержував 250 флоринів річної платні, мав помешкання і шматок поля для обробітку, тому йому було відмовлено в додатковій грошовій допомозі).
1824 р. — трьохденний страйк робітників на тютюновій фабриці (результат – скорочення робочого дня з 14 год до 12 год).
1826 р. «Цісарська криниця» (закритий резервуар для води біля г. Жупан).
1827 р. у Винниках проживало 840 греко-католиків (українців), серед них 203 дітей дошкільного віку.
1830 р. у Винниках проживало 799 римо-католиків.
1831 р. у  Винниках проживало 930 греко-католиків (серед них 270 дітей дошкільного віку).
1832 р. у  Винниках проживало 910 греко-католиків (українців).
1 червня 1833 р. — пожежа у Винниках знищила 5 будинків.
1832 р. — Винниківська парохія належала до Львівського деканату. У Винниках — 910 греко-католиків (українців).
1833 р. (жовтень) 1838 р. — о. Андрій Дуткевич парох.
1835 р. у Винники зі Львова пустили регулярний омнібус (багатомісний  візок на кінській тязі) на 12 пасажирів (за день 4 рейси туди й назад).
1836 р. — проживав після народження Леопольд фон Захер-Мазох (австрійський і німецький письменник).
1837 р. 1838 р. альбом Карла Ауера «Галичина в картинах...» (з літографією Винник).
1838 р. — тривіальну школу відвідують 86 учнів.
14 березня 1838 р. — Скарб двору дозволив, щоб для тривіальної школи щорічно надавали 100 флоринів за навчання дітей фабричних робітників.
9 травня 1838 р. — звіт дирекції тютюнової фабрики: «Існуючі тепер відносини у Винниках є такі, що загальне число дітей виносить 86 чоловік. З цього 35 дітей фабричних робітників, 15 – робітниць відвідує недільну школу, 3 дітей урядників і 15 службовців фабрики також користуються шкільною наукою. Решта, тобто 33 дітей, належать мешканцям Винник. Шкільний учитель одержує від громади Винники річно 10 флоринів 48 крейцарів і від тютюнової дирекції 100 флоринів. Зрештою він не одержує жодного додатку з якого-небудь фонду. Ані грошей від батьків дітей за навчання».
1838 р. (листопад) 1839 р. — о. Орест Кічура парох.
1 вересня 1839 р. 1848 р. — о. Іван Слимаковський парох (збудував муровану церкву).
8 жовтня 1839 р. — народився Врецьона Григорій Захарович (педагог і освітній діяч, редактор та автор підручників і популярних видань).
25 серпня 1840 р. — початок будівництва церкви.
1842 р. Церква Воскресіння ГНІХ (перша згадка датується 1515 р.). Архітектор Йосиф Вандрушка (українець чеського походження).
28 березня 1843 р. видано дозвіл на перебудову головного корпусу тютюнової фабрики.
1844 р. — у Винниках — 1033 греко-католиків (українців).
1848 р. — винниківська громада продала cтарий дерев’яний храм громаді с. Скнилів (Золочівщина). Розміри: довж. 17 м, шир. 6,5 м, вис. 8 м. Вміщав 300 осіб.
1848 р. — марш через Винники московських військ, що йшли на допомогу Австрії придушувати угорське повстання.
1848 р. Лейзор Бавер (єврей) завершив перебудову головного корпусу тютюнової фабрики. Придбання сусідніх земельних ділянок для спорудження нових корпусів фабрики.
20 березня 1848 р. 4 серпня 1949 р. о. Юліан Сембратович парох.
16 квітня 1848 р.скасування панщини на галицьких землях (на п'ять місяців раніше ніж в інших частинах імперії).
5 червня 1848 р. — богослужіння в церкві, під гомін дзвонів священик оголосив про скасування панщини і про створення у Львові «Головної Руської Ради».
1849 р. 1890 р. о. Стефан Хоминський парох.

1850 р. Крайова шкільна рада ввела у винниківській школі години української мови.
1850 р.1868 р. — українська школа. Дяк Саламонович навчав дітей писати та читати. Останній учитель — А. Блонарович.
1854 р. 1867 р. Винниківський повіт.
1854 р. — у Винниках — 1106 греко-католиків (українців).
1855 р. мапа «Львів, Винники, Куликів, Буськ, Глиняни»  («Umgebungen von Lemberg, Winniki, Kulików, Busk und Gliniany») (18551863 pp. капітаном Карлом Куммерер Ріттер фон Куммерсберґом видано «Адміністративну карту Королівства Галичини та Лодомерії...» на 60 аркушах; мірило 1:115 200).
19 травня 1857 р. лист Греко-католицької митрополичої консисторії у Львові Галицькому намісництву про підпорядкування і нагляд за тривіальною школою у Винниках.
1860-ті рр. — австрійський уряд віддав владу в Галичині полякам.
11 листопада 1864 р. народився  граф Дунін-Борковський Станіслав (Dunin Borkowski) філософ, дослідник Спінози, геолог, єзуїт.
1864 р.    у Винниках проживало 1294 греко-католиків (українців).
1867 р. — 1918 р. — Винники складова частина Львівського повіту (скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася коштом інших).
1867 р. — 1918 р. — Винниківський судовий повіт.
13 лютого 1868 р. — звернення польської громади до Крайової шкільної ради у Львові з проханням не допустити відкриття української школи.
6 березня 1868 р. — звернення винниківської громади до Львівського повітового уряду, що нібито українці і поляки погоджуються на існування єдиної школи.
29 липня 1868 р. єдина для дітей українців і поляків тривіальна двокласна школа, що існувала при латинській парафії (з 1882 р. чотирикласна). Викладання польською мовою (до 1913 р.). Спольщенню українців сприяла  Крайова шкільна рада (утв. 1867 р.).
6 квітня 1869 р. — народився Банах Павло Ілліч (український педагог, літератор, делегат 1918 р. до Української Національної Ради Західної Української Народної Республіки).
1870 р. — ремонт церкви та парафіяльного обійстя.
1872 р. — у школі — 2 педагоги (керуючий учитель Войцех Левицький і заступник учителя Антін Дигдалевич). Навчання дітей в двох окремих класах, без різниці обряду.
1873 р. — страйк робітників на тютюновій фабриці (результат — скорочення робочого дня з 12 год до 9 год).
1874 р.  — у Винниках проживало 1397 греко-католиків (українців).
18 травня 1874 р. — відбулась нарада, у котрій брали участь делегати Окружної шкільної ради: Йозеф Лєканович, о. Стефан Хомінський, господар Семеон Соломонович з Винник, представник тютюнової фабрики Едмунд Кущак і голова громади Вайнберґена Стейметч (обговорювалися питання шкільництва у Винниках; з 450 дітей відповідного віку школу відвідувало 140 осіб).
1875 р. — народився Дмитерко Дмитро (український педагог, лікар).
19 листопада 1875 р. — народилася Гриневичева Катря (українська письменниця).
1876 р. австрійська  мапа, де зображені Винники (оригінальна назва «Lemberg», мірило: 1:75 000). Мапа неодноразово перевидавалась.
1876 р. — Ухвала Ради громадської Винників (орган влади у Винниках, який складався з 30 членів — 19 українців, 8 поляків та 3 євреїв) в якій зазначалося, що більшість населення Винник — українці, але мова викладання в школі має бути польською.
1880-ті рр. — до Винниківської греко-католицької парафії належали Лисиничі, Миклашів, Підберізці, Вайнберґен і Унтерберґен.
1880 р. перепис населення. У Винниках проживало 2 857 осіб  (за віровизнанням – 1 398 греко-католиків, 1 090 римо-католиків, 239 іудеїв, 153 інших; за національністю – 1 469 українців, 1 189 поляків, 206 німців); будинків — 374.
1880 р. — тютюнова фабрика отримала кілька ручних пристроїв для виготовлення паперових гільз і партію ручних машинок для виготовлення цигарок.
1882 р. — масовий випуск цигарок (близько 40 млн штук).
1882 р. — Винниківська шкільна рада (8 учителів – 5 українців (Дмитро Вовків, Григорій Грицай, Іван Крайник, Михайло Вислобоцький, Осип Сіцінський) і 3 поляки).
10 березня 1882 р. — засідання місцевої шкільної ради (вирішено, що у зв’язку зі зростанням кількості дітей шкільного віку робітників і службовців тютюнової фабрики, вимагати відкриття чотирьохкласної школи із залученням фінансової допомоги фабрики).
23 листопада 1882 р. — народився Мисько Пилип (український педагог і громадсько-політичний діяч, директор «Торгової Спілки» у Винниках, повітовий комісар Винниківського судового повіту у листопаді 1918 р.).
21 грудня 1882 р. — Крайова шкільна рада реорганізувала двокласну школу в чотирикласну.
1884 р. — народився єврейський художник Гросс Казимір  (Gross  Karzimierz). Закінчив гімназію у Самборі. Протягом 1904—1905 рр. навчався у Краківській академії мистецтв (Майстерня Флоріана Цинка).
1884 р.  — у Винниках проживало 1497 греко-католиків (українців).
1884 р. у Винниках одна аптека й один лікар.
1885 р. — святкування громадою Вайнберґен 100-ї річниці заснування колонії.
1885 р.при церкві діяло Братство тверезості (32 члени), церковне братство (62 члени).
17 травня 1885 р. — народився Магаляс Семен (культурно-освітній та військовий діяч, співорганізатор Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, сотник Армії УНР, начальник закордонного відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР, начальник мобілізаційного відділу Головного управління Генерального штабу УНР).
3 жовтня 1896 р. митрополит С. Сембратович затвердив статут винниківського Братства найсвятіших тайн (1901 р. — 200 членів).
17 травня 1887 р. у Винниках з канонічною візитацією парафії побував Митрополит Галицький, Архиєпископ Львівський та Єпископ Кам'янецький, предстоятель УГКЦ Сильвестр Сембратович.
9 жовтня 1887 р.— народився у Вайнберґені Рудольф Болек  (учитель і політик, голова Німецької Народної Ради Галичини). Помер 18 січня 1940 р. в Познані.
1888 р. — народився Козак Михайло (сотник УГА, доктор).
1889 р. австрійська мапа, де зображені Винники (без назви, мірило 1:200 000).
1889 р. — перший паровий двигун на тютюновій фабриці для динамо-машин.
1889 р. — при тютюновій фабриці відкрито «Інститут хворих»   (кошти на утримання  надавалися державою, а частково надходили з внесків самих робітників).
1889 р. реконструкція притвору у костелі, будова стінової дзвіниці.

1890-ті рр. на винниківському цвинтарі встановлено каплицю, де поховані визначні постаті національно-духовного відродження о. Григорій Гірняк (18651945 рр.) і о. Стефан Хомінський (18151890 рр.) з родиною.
2 січня 1890 р. о. Гірняк Григорій  сотрудник винниківської парафії.
15 січня 1890 р. о. Гірняк Григорій  завідувач винниківської парафії.
1890 р. перепис населення. У Винниках проживало 3 390 осіб (з них 302 євреїв).
1890-ті рр. 1900-ті рр. (початок) Петро Обаранець  війт у Винниках, Василь Лема писар.
1891 р. 1893 р.   о. Микола Січинський  парох.
1891 р. львівський підприємець Еміль Браєр збудував, за взірцями проф. Вінтернітца, у долині р. Маруньки (недалеко від сучасного Винниківського озера) кліматичний лікувальний заклад «Маріївка».
27 січня 1894 р. 1945 р. о. Гірняк Григорій парох.
3 травня 1894 р. народився нацистський політичний діяч Андреас Болек (Andreas Bolek) у колонії Вайнберґен. Був гауляйтером НСРПН, начальником поліції та СС-Бригадефюрером. Розстріляний радянськими військовими 5 травня 1945 р. у Магдебурзі.
27 листопада 1895 р. клопотання до Високого Намісництва у Львові про створення читальні «Просвіта».
30 листопада 1895 р. прохання про створення «Просвіти» було задоволене Високим Намісництвом у Львові. Засновниками «Просвіти» були: о. Григорій Гірняк, Павло Домазар, Петро Обаранець, Теодор Кіяк, 
Іван Лема, Михайло Пивовар, Володимир Титло, Федір Дмитерко, Анна Врецьона, Ольга Гірняк.
1896 р. освячення костелу під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.
14 січня 1896 р. установчі збори товариства «Просвіта». Перший голова о. Григорій Гірняк (до 1907 р.).
19 січня 1896 р. початок роботи читальні «Просвіта».
15 вересня 1896 р.народився Влох Михайло (поручик австрійської армії, січовий стрілець, автор регіонального збірника про Винники «Винники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 р. Чикаго, США).
1896 р. (жовтень) 1914 р. Володимир Левицький (український правник, громадський діяч, видавець, літературознавець) нотаріус у Винниках.

1897 р. — рішення Галицького Сейму  про задоволення петицій громад підльвівських сіл Вовків, Кугаів, Підтемне і Загір'я з просьбою про вилучення їх з Винниківського повітового судового округу і включення до Львівського. Причина банальна - в болотисту пору доїхати до Винник навпростець сільськими дорогами непросто і тому жителі цих сіл найперше добираються до доброго стрийського гостинця і далі ним - до Львова, а потім ще й вимушені долати лишніх 10 км до Винник. Задовольнили.
1897 р. — опис герба Винник (зберігся в реєстрі, складеному офіціялом львівського архіву Ф. Ковалишиним: «На срібному тлі зелена галузка винограду з гроном»).
14 квітня 1897 р.народився Левицький Ярослав Володимирович (син Володимира Левицького; громадсько-політичний діяч у Винниках, правник, старшина Української армії).
29 серпня 1897 р. — народилася Мирослава Сопілка (українська поетеса та прозаїк).
1898 р. дендрологічний парк «Винниківський» (засновник професор Станіслав Соколовський). Площа – 2 га, налічував 62 екзотичні породи дерев.
1898 р. народився Циньовський Степан (січовий стрілець; 1 листопада 1918 р. роззброював австрійські загони у Львові). Помер 1992 р.
1898 р. перекриття ґонтового даху на церкві бляхою.
2 липня 1898 р. народився Підлісецький Володимир (вістун I сотні I полку Українських Січових Стрільців, учасник і організатор Листопадового чину 1918 р. у Винниках).
1899 р. — у Винниках: тютюнова фабрика, санаторій «Маріївка», повітовий суд, податковий уряд, пошта, телеграф, постерунок, аптека, 2 лікарі, 4-класна школа з 7 вчителями.
4 вересня 1899 р. народився Домазар Антін Іванович  (військовий і громадський діяч, просвітянин, стрілець УГА).
17 вересня 1899 р. народився Голіян Роман Теодорович (старшина УГА і Армії УНР, український журналіст, активний діяч Українського Національно-Демократичного Об'єднання).
Кінець XIX  фабричний будинок по теперішній вул. Галицькій, 13 (там завжди проживала еліта працівників тютюнової фабрики; така ситуація була і за Австро-Угорщини, за Польщі і за СРСР).
Кінець XIX  вілла нотаріуса Володимира Левицького  по теперішній вул. Галицькій, 11. 
Кінець XIX  —  будинок  по вул. Івасюка, 5 (за СРСР – вул. Танкістів). За часів панування Австро-Угорщини та Польщі -  приміщення повітового суду. В період, коли Винники були районним центром (1940-1959 рр.) – Винниківський районний суд та редакція районної газети. З 1960-их до поч. 1990-их рр.. – друкарня. З поч. 1990-их – виставковий зал Історико-краєзнвчого музею. В 1908-1914 рр. . комісаром для спростування ґрунтових книг тут працював Антін Рак (1876-1958 рр.; громадський діяч, активний член Винниківської  «Просвіти»; батько Ярослава Рака (1908-1989 рр..; український пластовий і політичний діяч, один з перших членів ОУН, правник).


1889 р.
Поч. XX ст

                                                                1900 р.
                                                                     1906 р.
                                                             1909 р.

                                                                     Поч. XX ст

  Поч. XX ст
Поч. XX ст. Кінний базар
Поч. XX ст. Пожежна частина
Поч. XX ст.Тютюнова фабрика



Вид на тютюнову фабрику з Розлавки. 1914 р.

Джерела.
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312с.
Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: історико-краєзнавчий збірник. -  1970, Чикаго (США).

Немає коментарів:

Дописати коментар