субота, 13 жовтня 2018 р.

Етнічний серб Драган Сотірович («Дража») – бойовик Армії крайової та вбивця українців на Винниківщині



Польські бойовики, співпрацюючи як із німцями, так із червоними партизанами та радянськими каральними органами, проводили масові убивства українського цивільного населення.  В нинішній Польщі, всі хто воював в АК та інших польських збройних формуваннях, зараховані до когорти героїв. Однак їх дії і вчинки часто не мали нічого спільного  із героїзмом.
 1942 р. був створений польський регіон «IV Сільський Винники АК» (кодова назва «Dalia» («Далія»). Комендант Єжи Венгерський (Jerzy Węgierski).
1944 р. (квітень) — в районі Кривчиці — Чортова скеля — Винники розгорнуто перші три польських підрозділи лісового 14 Язловецького уланського полку (для боротьби з німецькими військами і УПА).  
У червні 1944 р. в селах біля Винник – Чишках, Білці Королівській, Білці Шляхетній та ін. були створені озброєні польські осередки, які розпочали напади на навколишні українські села.  Всі напади польських боївок супроводжувалися катуваннями та жорстокими вбивствами українців. У липні 1944 р. тільки у Львові поляки вбили до 400 українців.
Командир —  колишній капітан югославської армії Драган Сотірович, псевдо «Дража» (серб у віці близько 35 років, більш ніж середнього зросту, міцної статури, атлетична і смаглява особа). За штаб-квартиру він вибрав собі будинок сержанта Людвіка Ламаша («Віха») на Третій Вульці (тепер с. Соснівка). Секретарем капітана «Дражи», який мав труднощі з польською мовою, була Чеслава Гнатівна «Христина». «Дража» палив українські села, вбивав та катував їхніх мешканців, воював із УПА, які намагалися захистити ці села від польського терору. Зокрема, він брав активну участь в спалені села Шоломия (10-11 червня 1944 року). У Польщі зняли навіть фільм про цього "героя" - "Дража – четник. Легенда Кресів". У книзі-спогадів Василя Галаси «Орлана» є відомості, що «Дража» брав участь у мирних перемовинах з УПА: «Тільки після того, як ми покарали убивць, польська сторона відгукнулась на наші мирні заклики. 29 квітня 1945 р. у с. Селиська Березівського повіту відбулась перша зустріч із представниками АК. Нашу сторону репрезентував Іван Кривуцький – “Аркадій” та районний ОУН “Борис”. Польську делегацію очолював капітан АК “Пірат-Дража”, серб за національністю. Домовились про припинення протистояння. Після цього напади порідшали, але повністю не припинились, бо діяли ще й інші банди, не пов’язані з АК».
Командування АК проводило в цей період так звані «профілактичні заходи». В акціях брали участь близько 500 бойовиків з Чишок, Винничок, Гончар, Давидова, Старого Села і Білки під командуванням капітана «Дража». Так в с. Шоломия ― читаємо в українському звіті: «10/11.6.44 р. о год. 24-ій поляки зі Старого Села, Давидова і Гончар окружили село і почали нищівну акцію, що до неї приготовлялися кілька днів. Почавши обстріл з двох сторін відділами, подалися в середину села. Крім запальних куль із крісів, почали кидати на хати запальні гранати та посипати легкозапальним порохом стріхи. Село загорілось з полуденної і західної сторони. Тільки від східної сторони село було вільне. В акції брало участь около 500 чоловік, зо 7 командирами, які держали зі собою зв'язок через вершника. Мали зі собою також санітарний відділ з жіночою обслугою, яка опісля кинулась запопадливо на грабунок. Було багато порожніх возів, призначених на зрабовані речі. Напасники на руках мали білі опаски. Коло год. 2-ої малий відділ УПА з'явився на підмогу селові й напасники хутко втекли. Бандити були узброєні в скоростріли, автомати, кріси й гранатомети».

Фото 1945 р. Чишки. «Дража» перед виїздом до Перемишля після втечі з в'язниці у Львові. Зліва направо: «Христина» Чеслава Гнатівна, «Дража», Казимир Ламаш брат Ядвігі, Ядвіга Ламаш, невідомий з псевдом «Лис», Владислав Прушковський «Боксер» - ад`ютант «Дражи» (з книги "Czyszki koło Lwowa: historia w dokumentach i wspomnieniach 1350—2008").
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

І
Драган Сотірович (пол. Dragan Mihajlo Sotirović; серб. Драган Михајло Сотировић; фран. Dragan Michel Sotirovitch; псевдо Draża”, „X”, „Michał”; 1913-1987) капітан Югославської армії, бойовик АК, кавалер «Orderu Virtuti Militari» V класу. З 1934 р. служив у королівській Югославській армії. З 1941 р. брав участь у бойових діях з німцями. Був узятий у полон (у Югославії). Разом з іншими югославськими офіцерами перебував в таборі військовополонених № 325 в Раві Руській, а потім у Стрию. Симулюючи хворобу (апендицит), був переведений до лікарні, з якої він втік 13 січня 1944 р.  Після цього зв'язався з АК і був відправлений на перевірку до с. Зубра (біля Львова).

Немає коментарів:

Дописати коментар