Кодимія, Бессарабія та Московія на картах Джованні Антоніо Маджіні. 1596 р.

З історії. Московія (лат. Moscovia) або Московщина — історична екзонімічна назва Великого князівства Московського (1277-1547) та Московського царства (1547-1721), що була прийнята в багатьох країнах Європи. Саме назва Московія фігурує на всіх історичних мапах до перейменування Московського царства на Всеросійську імперію у 1721 році. Назву Московія далі вживали іноземці поряд з новими назвами Росія і Російська імперія. В українській мові XIX століття в цьому значенні вживалися назви «Москівщина», «Московщина». У самій Московщині терміни «Росия», «Россия» на позначення країни почали вживатися в XVI ст.: назва «Россия» вперше засвідчена в московській грамоті 1517 р.

Назва «Московія» на географічних картах з'являється в кінці XV ст. В цей період також з'являються карти де Московію називають Russia (Руссія). До поч. XVIII ст. переважають карти з назвою MOSCOVIA, або з подвійною назвою де московські землі і країна називаються одночасно і MOSCOVIA й Russia. З XVIII ст. назва Russia поступову витісняє назву MOSCOVIA.

Перша рукописна карта Московії була створена Баттіста Аньєзе в 1525 р. (жовтень). Венеція.

Перша друкована карта Московії була виявлена порівняно недавно і в 1993 р. придбана Російським державним архівом стародавніх актів. Автор невідомий. За змістом вона дуже близька карті Московії Баттіста Аньєзе. Б. А. Рибаков вважає цю опубліковану карту «первинним, чорновим начерком, зробленим після від'їзду Дмитра Герасимова з Італії між липнем і жовтнем 1525 р.» [Рибаков 1994].

На карті світу італійця А. Біанки (Andrea Bianco) 1436 р. над територією північно-східної Русі є напис лат. «Imperio Rosie Magna» (Імперія Велика Росія). Термін «Московія - Велика Росія» міститься в назві карт: 1650 р. Клааса Янсзона Вісшера “MOSCOVIAE seu RUSSIAE MAGNAE Generalis Tabula...” (Загальна карта Московiї або Великої Руссії...); 1677 р. П’єра Дюваля «Moscovie dite autrement Grande et Blanche Russie» (Московія або Велика й Біла Руссія) і т. д.

Протягом 1613-1633 р. голландський картограф Ісаак Масса опублікував п'ять карт Московії-Росії та її провінцій. 1613 р. карта «Tabula Russiae…» (Карта Росії, званої Московією…) з планом Москви на врізці. 1620 р. карта “Russiae, vulgo Moscovia…” (Руссія, в просторіччі Московія) і т.д.

Карта 1680 р. голландського гравера, картографа та видавеця  Юстуса Данкертса (1635–1701) «NOVISSIMA ET ACCURATISSIMA TOTIUS RUSSIÆ VULGO MOSCOVITE TABULA AIUSTO DANCKERTS» (Новітня докладна карта всієї Росії, яку по-народному називають Московією, Юстуса Данкертса).

На карті «L'Europe» (Європа) Пітера ван дер Аа 1714 р. теперішня Росія – Московія Європейська та Московія Азійська. На карті цього ж автора 1714 р. «L'Asie / suivant les nouvelles observations de Mess.rs de l'Academie royale des sciences, etc, augmentées de nouveau» (Азія) теперішня Росія – Московія Європейська та Тартарія Московська.

  Джованні Антоніо Маджіні.

Джованні Антоніо Маджіні (Giovanni Antonio Magini; 1555—1617) – італійський картограф, астроном та математик.

Відомий виданням перекладу «Географії» Клавдія Птолемея та підготовкою детального атласу карт італійських провінцій. Маджіні першим запропонував використовувати кому як роздільник цілої та дробової частини десяткових дробів.

Народився у Падуї. У 1579 р. закінчив навчання філософії в Болонському університеті й вирішив присвятити себе астрономії. У 1588 р. зайняв кафедру математики Болонського університету, на яку претендував також молодий Галілей, проте керівництво університету віддало перевагу Маджіні. Цей пост він обіймав до смерті 1617 р.

Маджіні був знайомий з геліоцентричною системою Коперника, але відкинув її у творі «Novæ cœlestium orbium theoricæ congruentes cum observationibus N. Copernici» (1589) й запропонував власний варіант геоцентричної системи з 11 планетних сфер, що обертаються.

Його видання «Географії» Птолемея вперше з’явилося у Венеції в 1596 р., а через два роки вийшло в італійській версії (переклад здійснив Леонардо Чернолі (Leonardo Cernoli). Італійське видання (1598) має значний коментар. В Географії Манджіні (1596) до 27 карт Птолемея додано ще 37 нових, тонко вигравірованих на міді Г. Порро (G. Porro), які разом утворюють справжній сучасний Атлас. У цьому латинському виданні міститься й карти українських земель та Московії. На карті Московії (Moscoviae Imperium) показані українські землі – Бессарабія та Кодимія.

·        1596 р. «Geographiae universae».Венеція. Латинський текст. Друкар Heredes Simoni Galignani. 64 карти.

·        1597 р. Кельн. Латинський текст. Друкар Петрус Кешхедт (Petrus Keschedt). 64 карти.

·        1598 р. "Geografia cioe descrittione universale della Terra partita in due volumi, nel Primo de quali si contengono gli otto libri della Geografia di Tolomeo, nuovamente con singolare studio rincontrati & corretti. da Gio. Antonio Magini Padovano. Venice, Gio Batt. e Giorgio Galignani Fratelli, 1598. 512 p.". Венеція. Італійський текст. Друкарі – Гіо. Баттіста і Джорджіо Галіньяні Фрателлі (Gio. Battista & Giorgio Galignani Fratelli). Художник Джироламо Порро. 64 карти.

·        1608 р.Кельн. Латинський текст. Друкар Антоніус Беккер (Antonius Becker). 63 карти.

·        1617 р. Арнем. Латинський текст. Друкар Йоганн Янсоніус. 64 карти.

·        1621 р. Падуя. Італійський текст. Друкар Паоло і Франческо Галіньяні (Paolo and Francesco Galignani). 64 карти.

Як картограф Маджіні підготував видання фундаментального географічного атласу Італії (Atlante geografico d'Italia), виданого посмертно його сином у 1620 році. Робота над атласом вимагала великих витрат, які Маджіні компенсував значною мірою з власної кишені; зокрема, виконував обов'язки придворного астролога при дворі мантуанського герцога Вінченцо I Гонзага і навчав синів герцога математики. Крім герцога, допомогу у виданні атласу надали правителі Мессіни та Генуї. Маджіні видав карти інших країн, у тому числі одну з перших карток Московії 1596 р.

1596 р. Карта «TABVLA EVROPAE VIII» (Восьма карта Європи). Українські землі на карті позначено як Сарматія Європейська (Sarmatia Europaeа). Між Дністром та Дніпром позначено давньоукраїнські племена: CARPANI (карпи); PEUCINI (певкіни) та BASTERNE (бастарни). Опублікована в «Географії Птолемея».

1596 р. Карта «Moscoviae Imperium» (Московська імперія).

Карта охоплює територію від верхів’я Дністра (Tiras fluv.) і Прип’яті (без назви) на заході до течії Волги (Volga) на сході.

На карті показано такі об’єкти: гори, річки, ліси, міста (художнім малюнком у вигляді груп будівель різної конфігурації). Лісові масиви означено малюнком у вигляді груп листяних дерев у верхів’ях лісових приток Дніпра та на правому березі Південного Бугу.

З українських земель зображено Правобережжя і Лівобережжя, Кримський півострів (Taurica Cberinesus), Азовське море (Moeotis tlus), північну частину Чорного моря (Pontus Euxinus vulgo Mare aggiore).

На мапі присутні регіональні назви українських історико-географічних земель: «Codimia» (Кодимія) – на правому березі Дніпра, та «Bessarabia» (Бессарабія) – у нижній течії Дністра, Сіверщина (Seuera) – на правому березі Десни.

На карті показано міста: Київ (Chiovia), Канів, Вишгород (Visigrod), Рів (Roua), Брацлав (Bratclaw), Білгород (Noucastro), Очаків (Orzakow), Звенигород (Suynigrod), Житомир (Zitomirz), Городок (Grodek), та ін.

1600 р. Карта «MOSCOVIAE IMPERIVM. COLONIAE FORMULIS JOANI BUJ/EMECHERI AN. 1600» (Московська імперія. Видана у Кельні Йоганном Буссемехером 1600). Карта є збільшеною копією карти Московщини Дж. А. Маджіні, вперше надрукованої у латинському виданні Географії К. Птолемея 1596 р.

Автор: Джованні Антоніо Маджіні (Giovanni Antonio Magini). Видавець: Маттіас Квад (Matbus Quaden). Гравер: Маттіас Квад.Друкар: Йоганн Буссемехер.

Поміщена у книзі: «GEOGRAPHISCH HANTBUCH, IN WELCHEM DIE GELEGENHEIT DER VORNEMBSTEN LANTSCHAFFTEN DES GANTZEN EN ERDTBODEMS IN ZWEI UND ACHTZIG IN KUPFFER GESCHNITTEN TAFFELN FURGEBILDT. MIT BEYGE-LUGTER NOTWENDIGER BESCHREIBUNG AUSLEGUNG DERSELBEN ZU-GERICHT DURCH MATTHIS QUADEN KUPFFERSCHNEIDER. - COLN AM REIN. BEI JOHAN BUXEMACHER KUNSTDRUCKER VFFS. MAXIMINI STRASS DASELBST, MDC. - M. 68». Мідерит. Одноколірна.

Папір 28 x 22 см. Мова: латинська, німецька.

         Історична довідка. Кодимія, Кодімія – історико-географічний регіон на південному заході України, південна частина Поділля. Територія охоплює південні частини Вінниччини та Кіровоградщини, північну частину Одещини та пінічно-західну Миколаївщину.

Кодимію розташовували переважно між Богом та Собом (С. Мюнстер, 1540, 1544, 1564; Гастальді, 1550), на північ від Богу (А. Пограбка, 1570), рідше між Богом та Синьоводкою (нині Синюха; Гастальді, 1568) або між Собом та Синьоводкою (Гастальді 1562).

В ряді випадків назва Кодимія вживається як рівнорядна з назвою Поділля, а деколи її витісняє: Кодимія стає основним краєм Дністровсько-Дніпровського межиріччя (Гастальді, 1570; Магін, 1596, 1597, 1598, 1600). Деколи спеціально підкреслювали, що Кодимія – це окремий край, пишучи Codimia regio (Гастальді, 1561; Герард де Йоде, 1578). За анотацією А. Пограбки (1570, 1595), Кодимія була «пустинним безлюддям» [Дашкевич Я. Д. Східне Поділля на картах ХVI ст. // Географічний фактор в історичному процесі. – 1990. – C. 155-169].

Д. Гастальді на карті Польщі (1562, 1568) одночасно з краєм позначає місто Cаdimia на Лівобережжі Богу, нижче впадіння Саврані (тепер Савранка). Деякі картографи не позначають назви краю, а лише місто Codimia, Codеmia (Ортеліус, 1584; Барентсзон, 1595; Меркатор, 1595; Гродецький, 1596).

          Назва Codimia (Кодимія, Кодімія) мабуть, походить від невеличкої річки Кодима. За М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович (2004 р.) слово «Кодимія» означає пустище, незаселене місце.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.