неділю, 30 квітня 2017 р.

Гора Шипшина у Винниках: природа та історія

Гора Шипшина (336 м н. р. м.) розташована праворуч біля в'їзду до Винник зі сторони Львова,  у межах ландшафту Давидівського пасма. Зараз вона заросла лісом, а колись з неї відкривався чудовий краєвид на Винники. Гора знаходиться між старою залізничною колією Львів – Підгайці (діяла до 1944 р.) і шосейною дорогою Львів – Винники. Можливо ці обставини й стали головною причиною перетворення її у місце відпочинку Митрополита Андрея Шептицького.
Природа. Сідловиною гора плавно переходить у підніжжя г. Жупан. Південно-східний схил Шипшини – стрімкий, а південно-західний – більш  пологий. Схили покриті сосново-грабово-буковими лісами, що проростають на сірих лісових ґрунтах. Окремі екземпляри бука сягають висоти 25–30 м, а діаметр стовбура у них до 1 м. Бук світлолюбний, росте швидко. Стовбури в переважній більшості буків прямі, добре сформовані й  без сучків сягають до 15 м у висоту. У 100 - 120-річних буках стовбури починають гнити. На схилах в багатьох місцях зустрічаються гнилі стовбури.
Археологія. Пам’ятку археології на г. Шипшина  виявили у 1991 р. вчені відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Її стаціонарно дослідили, ввели у науковий обіг. Це пам’ятка ранньоскіфського часу – VI-VII ст. до н. е. (тобто, їй приблизно 2700 років). Там є і поселення, і могильник.
Літом 2014 р. Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (керівник експедиції – науковий працівник відділу археології А. Гавінський) та історичним факультетом Львівського національного університету ім. І. Франка (керівник практики – доц. Н. Білас) проведено археологічну експедицію з дослідження багатошарової пам’ятки на г. Шипшина (Голянівка). На теперішній час частина археологічної пам’ятки зруйнована забудовою міста, а рельєф знівельований, тому перед експедицією постало завдання проведення тут рятівних досліджень. На пам’ятці «Винники - Шипшина»  було закладено три розкопи загальною площею 124 м ². Зафіксовано чотири об’єкти ранньозалізного часу – три ями і частину житлової споруди заглибленого типу. У культурному шарі та в об’єктах виявлено незначну кількість уламків кераміки ранньозалізного часу, серед яких виділяються тюльпаноподібні горщики та півкруглої форми миски. Частина посуду прикрашена пластичними пружками з так званими пальцевими вдавленнями та наскрізними отворами під краєм вінець
У 1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродівську дорогу (цісарську)  на Золочів і Броди. Ця дорога і сьогодні проходить біля г. Шипшина. Біля підніжжя гори  розташована «Цісарська криниця».
  «Стежка Митрополита Андрея Шептицького»

20 листопада 2020 р. у Винниках відбулося святкове відкриття й освячення комплексного природньо-антропогенного об'єкта екологічного та релігійного туризму екскурсійної спрямованості "Стежка митрополита Андрея Шептицького". Скульптор Юліан-Зенон Савко, архітектор Михайло Федик. Ініціатор будівництва - т-во "Просвіта" (Винники), голова Любомир Білоус. 

 «Стежка Митрополита Андрея Шептицького» знаходиться у межах Давидівського пасма (Винниківське лісництво) на г. Шипшина.

Монументальні скульптури та криницю освятив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк. Стежку Митрополита Шептицького створили на місці реально існуючої в природі стежки, що була підготовлена монахами в 1934 році спеціально для прогулянкових потреб Митрополита Шептицького, який на той час, через хворобу, пересувався лише у візку. Розпочали будівництво  у 2015 р.

Структура об'єкта складається із оглядового майданчика та стежки, вздовж якої розмістили скульптурні комплекси. Її протяжність  – 500 м. Загальна кошторисна вартість склала майже 5,5 млн гривень. Підрядна організація, яка виконала роботу, ПП “Західбуд-плюс”. З майданчика відкривається вид на місто Винники та долину Маруньки. Відкривається панорама на Церкву Воскресіння Господнього, яку відвідував Митрополит Андрей Шептицький. Остання візитація до храму відбулась у 1938 р. 

Організатори розкрили постать Митрополита через три скульптурні комплекси. Зазначимо, що скульптури, а також освітлення вздовж стежки виконали за благодійні кошти. Перший комплекс – молитовне поле, на якому розташований комплекс “Велет Святоюрської гори”, покликаний розповісти про духовний шлях Шептицького.
      Другий розкриває Андрея Шептицького як провідника українського народу, а останній демонструє його меценатську та благодійну діяльність. На кожній із скульптур розмістили відреставровані хрести, що датуються 1842 р. та колись були встановлені у храмі Воскресіння Господнього у Винниках.  Кожна із точок супроводжується крилатими висловами Митрополита.

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.

 



1 коментар:

  1. Пригадується була ініціатива встановити тут пам’ятник Шептицькому, але мер так хиторо повів, що справа заблокована хіба на десятиліття. Він облудливо на словах казав "я за, я за", але вміло робив все "проти, проти". Обіцяв, що зробитить тільки це треба робити по закону, а реалії такі, що робити не бажав і не бажає.

    ВідповістиВидалити