Гора Шипшина у Винниках (Львівщина): природа та історія

ШИПШИНА

Гора Шипшина (336 м н. р. м.) розташована праворуч біля в'їзду до Винник зі сторони Львова. Зараз вона заросла лісом, а колись з неї відкривався чудовий краєвид на Винники. Гора знаходиться між старою залізничною колією Львів – Підгайці (діяла до 1944 р.) і шосейною дорогою Львів – Винники. Можливо ці обставини й стали головною причиною перетворення її у місце відпочинку Митрополита Андрея Шептицького.

У 1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродівську дорогу (цісарську)  на Золочів і Броди. Ця дорога і сьогодні проходить біля г. Шипшина. Біля підніжжя гори  розташована «Цісарська криниця».

Природа.

Сідловиною гора плавно переходить у підніжжя г. Жупан. Південно-східний схил Шипшини – стрімкий, а південно-західний – більш  пологий. Схили покриті сосново-грабово-буковими лісами, що проростають на сірих лісових ґрунтах. Окремі екземпляри бука сягають висоти 25–30 м, а діаметр стовбура у них до 1 м. Бук світлолюбний, росте швидко. Стовбури в переважній більшості буків прямі, добре сформовані й  без сучків сягають до 15 м у висоту. У 100 - 120-річних буках стовбури починають гнити. На схилах в багатьох місцях зустрічаються гнилі стовбури.

Археологія.

Археологічна пам’ятка західноподільської групи скіфських пам’яток. пам’ятка Винники-ХІ (Львів-78), стоїть на обліку (№183 від 5.05.1972 р.).

Розташована на привершинній південно-західній ділянці тераси г. Жупан, урочище «Голянівка», західна околиця Винник, права сторона шосейної дороги Львів-Винники, не доїжджаючи 200 м до колишньої очної лікарні. Урочище Голянівка знаходиться на висоті 50-60 м над заплавою р. Маруньки і з трьох сторін оточене стрімкими схилами і урвищами. Двошарового поселення періоду енеоліту і ранньозалізного віку наприкінці 1970-х рр. відкрив В. Зварич, у 1986 р. М. Пелещишин провів розвідкові дослідження (12 м2), якими було виявлено більше сотні фрагментів ліпних посудин (горщиків, черпаків, малих чашок, мисок і мисочок).

За характером речового матеріалу дослідник встановив, що пам’ятка належить до так званої західноподільської групи скіфських пам’яток

У 1993 р. під час земляних робіт на подвір’ї приватного будинку, яке межує з лісом, було знайдено уламки посуду ранньозалізного віку, орнаментовані наліпним розчленованим валиком. П. Довганем в кількох місцях між деревами було закладено шурфи, але культурного шару не виявлено. Дослідник припускає, що поселення існувало вниз по схилу до долини р. Марунька.

У 1994 р. М. Бандрівським стаціонарними дослідженнями було виявлено дві житлово-господарські споруди ранньоскіфського часу, одна з яких досліджена повністю. Речовий матеріал представлений виробами з металу (залізна коса, ножі черешкового типу, залізна шпилька із спіралеподібною голівкою, уламки бронзового браслету і стержнеподібної шпильки), глини (кухонні горщики тюльпано- і банкоподібної форм, черпаки, кухлі, миски, глиняні пряслиця), кременю. Основний час функціонування даних об’єктів М. Бандрівський обмежує рамками VI ст. до н. е. (із можливим переходом у V ст. до н. е.) і відносить поселення у Винниках до пам’яток черепинсько-лагодівського типу.

Нижній (енеолітичний) горизонт пам’ятки представлений ямами господарського призначення, керамікою культури лійчастого посуду та крем’яним наконечником стріли, вірогідно, ІV тис. до н. е. Загалом дослідник спостерігає паралелі між поселенням в ур. «Голянівка» і пам’ятками культури лійчастого посуду на г. Жупан і г. Лисівка. М. Бандрівським стверджено, що більша частина пам’ятки на 1994 р. вже була знищена прилеглою забудовою, на сьогодні ж дана проблема лише ускладнилася.

Пам’ятка Винники-XV (Львів-147) (на обліку не стоїть).

Городище доби раннього заліза І тис. до н.е. та городище Х -ХІІ ст.. Розташоване на невеликому пагорбі, біля підніжжя якого є джерело «Цісарська криниця». Виявлено у 1990 р. археологічною експедицією Львівського історичного музею. Пам’ятка двошарова, округлої форми, діаметром близько 20 м, оточена по периметру верхівки пагорба валом висотою до 0,5 м. Інтерпретується С. Терським як городище доби раннього заліза І тис. до н.е. та городище X-XII ст.

Пам’ятку археології на г. Шипшина  виявили у 1991 р. вчені відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Її стаціонарно дослідили, ввели у науковий обіг. Це пам’ятка ранньоскіфського часу – VI-VII ст. до н. е. (тобто, їй приблизно 2 700 років). Там є і поселення, і могильник.

Літом 2014 р. Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (керівник експедиції – науковий працівник відділу археології А. Гавінський) та історичним факультетом Львівського національного університету ім. І. Франка (керівник практики – доц. Н. Білас) проведено археологічну експедицію з дослідження багатошарової пам’ятки на г. Шипшина (Голянівка). На теперішній час частина археологічної пам’ятки зруйнована забудовою міста, а рельєф знівельований, тому перед експедицією постало завдання проведення тут рятівних досліджень.

На пам’ятці «Винники - Шипшина»  було закладено три розкопи загальною площею 124 м ². Зафіксовано чотири об’єкти ранньозалізного часу – три ями і частину житлової споруди заглибленого типу. У культурному шарі та в об’єктах виявлено незначну кількість уламків кераміки ранньозалізного часу, серед яких виділяються тюльпаноподібні горщики та півкруглої форми миски. Частина посуду прикрашена пластичними пружками з так званими пальцевими вдавленнями та наскрізними отворами під краєм вінець.

Використано матеріали: Проект створення об’єктів природно-заповідного фонду на приміських землях Львівської міської ради: Звіт про НДР (заключ.) / Регіональне агентство стійкого розвитку; керівн. А.В. Мельник; викон. В.М. Шушняк [та ін.]. – Львів, 2011. − Т. 3. – 256 с.

«Стежка Митрополита Андрея Шептицького»

20 листопада 2020 р. у Винниках відбулося святкове відкриття й освячення комплексного природньо-антропогенного об'єкта екологічного та релігійного туризму екскурсійної спрямованості "Стежка митрополита Андрея Шептицького". Скульптор Юліан-Зенон Савко, архітектор Михайло Федик. Ініціатор будівництва - т-во "Просвіта" (Винники), голова Любомир Білоус. 

«Стежка Митрополита Андрея Шептицького» знаходиться у межах Давидівського пасма (Винниківське лісництво) на г. Шипшина.

Монументальні скульптури та криницю освятив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк. Стежку Митрополита Шептицького створили на місці реально існуючої в природі стежки, що була підготовлена монахами в 1934 році спеціально для прогулянкових потреб Митрополита Шептицького, який на той час, через хворобу, пересувався лише у візку. Розпочали будівництво  у 2015 р.

Структура об'єкта складається із оглядового майданчика та стежки, вздовж якої розмістили скульптурні комплекси. Її протяжність  – 500 м. Загальна кошторисна вартість склала майже 5,5 млн гривень. Підрядна організація, яка виконала роботу, ПП “Західбуд-плюс”. З майданчика відкривається вид на місто Винники та долину Маруньки. Відкривається панорама на Церкву Воскресіння Господнього, яку відвідував Митрополит Андрей Шептицький. Остання візитація до храму відбулась у 1938 р. 

Організатори розкрили постать Митрополита через три скульптурні комплекси. Зазначимо, що скульптури, а також освітлення вздовж стежки виконали за благодійні кошти. Перший комплекс – молитовне поле, на якому розташований комплекс “Велет Святоюрської гори”, покликаний розповісти про духовний шлях Шептицького.

Другий розкриває Андрея Шептицького як провідника українського народу, а останній демонструє його меценатську та благодійну діяльність. На кожній із скульптур розмістили відреставровані хрести, що датуються 1842 р. та колись були встановлені у храмі Воскресіння Господнього у Винниках.  Кожна із точок супроводжується крилатими висловами Митрополита

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

*Байцар Андрій. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ м. ВИННИКИ. Монографія. Львів-Винники, 2024. 177 с.