Поняття
«Волинь» упродовж багатьох століть змінювали свої межі й розмір території. В
різний період української історії поняття "Волинь" залежало у значній
мірі від адміністративно-територіального устрою та державної приналежності, а
саме спочатку в складі Київської держави, згодом у Галицько-Волинській державі,
пізніше в складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої
(Польщі) (Волинське воєводство — XVI—XVIII ст., 20—30 pp. XX ст., Волинське
намісництво — кінець XVIII ст., до 1796 p.), а ще пізніше – під владою
Російської імперії та СРСР (Волинська губернія — 1796—1925 pp.., Волинська
область з 1939 р.).
Волинь охоплює басейн верхів'я правих приток і середнього
поріччя Західного Бугу — південні райони теперішніх Волинської і Рівненської,
південно-західні райони Житомирської, північно-західну смугу Хмельницької,
північні райони Тернопільської і Львівської областей.
Поняття "Волинь" слід розглядати в історичному часі та існуючому на той час
розумінні територіального простору в усій сукупності зв'язків і залежностей у
господарстві, культурі, політиці тощо. У ранньому
середньовіччі Волинь охоплювала також терени Холмщини і Підляшшя. В VII—IX ст.
заселена дулібами, бужанами, волинянами, також білими хорватами.
Вважають, що назва походить від
найменування неіснуючого сьогодні міста Волинь (Велинь), що згадується в
давньоруському літописі під 1018 р. у зв'язку з міжусобною боротьбою за
князівський престол на Волинській землі. Існують й інші версії походження цієї
назви.
На географічних картах "Волинь" появляється у XVI ст. (карти 1540-х рр. німецького вченого Себастьяна
Мюнстера).
«Волинь»
на картах XVII ст. включає широкі території. Так, наприклад, на картах Нікола Сансона (1641, 1655, 1665) позначена Верхня Волинь (з
містами Володимир, Луцьк, Острог,Броди, Олика, Кременець) та Нижня
Волинь, яка включає Київ, Житомир, Білу Церкву, Черкаси, Переяслав сягає
на Південь. Пунктирною лінією з кольоровими кантами на карті 1665 р. позначено кордон «Нижньої Волинь або Київського воєводства…» з Московією, Литвою, Бессарабією, Нижнім Поділлям,
Верхньою Волинню та Чернігівським князівством. Нижня
Волинь, яка названа "УКРАЇНА" трошки не доходить до Чорного моря чітко між Південним
Бугом і Дніпром.
У 1275
р. в літописі з'явилась перша згадка про Полісся
на означення території, де вказувалось, що йшов князь Мстислав
Данилович від Копила (тепер село Копилля Маневицького району) "пустошачи
по Поліссю". Це поняття вживали польські історики XV—XVI ст. (Я. Длугош,
М. Кромер, М. Стрийковський). Щоправда, різні дослідники позначали цією назвою
неоднакову територію — зменшували її або збільшували. У джерелах
XIV–XVI ст. ця назва найчастіше функціонувала у вигляді спільнокореневих
топонімів «Подлесьє», «Полясє», «Полєсє». Межі цього
історико-географічного регіону теж визначалися по-різному. Однак переважає
думка, що Полісся охоплює басейн річки Прип'ять та сусідні райони лісової
смуги. Таку територію виділяли ще дослідники XVI–XIX ст. М. Стрийковський,
Г. де Боплан, В. М. Татищев та ін., про що переконливо свідчать залишені ними
картографічні матеріали.
Станом
на сьогодні майже все Полісся входить до складу України та Білорусі, а невеликі
його частини перебувають у складі Польщі та Росії.
Зі статті Кароля Бучека «Волинь у давній картографії» дізнаємося, що в
«Атласі Медічі» у 1351 р. уперше було згадано Володимир-Волинський під
назвою Ladamir. Це було перше волинське місто, нанесене на мапу.
КАРТИ
У 1507 р. з’явилася вигравірувана в міді карта «Tabula moderna
Polonie, Vngarie, Boemie, Germanie, Russie, Lithvanie», яка опиралася на
карту Миколая Кузанського. Авторами її були перший український вчений-картограф
Бернард Ваповський та Марко Беневентано. Надрукована ця мапа була в Римському виданні «Географії»
Птолемея. Правобережна Україна позначена як Поділля (Podolia) та Русь
(Russia), Лівобережна Україна – Тартарія (Tartaria). Біла Русь або
Московія (Rvssia Alba sive Moskovia) міститься на схід від
Дніпра, північніше Тартарії. Луцьк позначено на ній під назвами Luczko та Lucerck, вперше трапляється Вишневець (Vysnyovyecz).
У 1540
р., німецький вчений, автор «Космографії» («Cosmographia», Базель, 1544), Себастьян
Мюнстер (Sebastian
Münster; 1488–1552), видав карту
"POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA" (Нова карта Польщі та
Угорщини). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення
«XX», в інших виданнях – «XV». Формат мапи 14 x 10 дюймів. Мапа регулярно
перевидається до 1628 р. (близько 40 видань).
Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні
назви українських земель: Volhinia (Волинь), Rvssia (Русь)
зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія),
Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria
Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до
Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських
історико-культурних регіонів – Молдавію (Mvldavia), Трансільваніїю
(Transilvania), Волощинину (Valachia) та ін.
На карті позначено міста Великої Волині: Lucko (Луцьк), Ostrog (Острог),
Zaslau (Ізяслав), а також - підписи річкових артерій Стиру та Горині.
На карті 1570 р. серед українських етнічних земель позначені Волинь (Volhyniа) і волинські міста: Luczko (Луцьк), Wlodimir (Володимир-Волинський), Dubecz (Дубно), Krzemenec (Кременець), Clewan (Клевань), Ostrog (Острог), Zaslau (Ізяслав), Buremla (Боремель), Czardorisko (Чорторийськ) та
ін.
1570
р. Андрій Поґрабка (Andreas Pograbius, Andrzej Pograbski, Andrea
Pograbio), чеський картограф,
у Венеції, публікує карту «Partis
Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova
descriptio» (Частини Європейської Сарматії…). Формат карти 47.3 x 69 см. З українських
земель виділено «Русь,
відома як Роксоланія» (Rvssia,
А Ptol
Roxolania), Волинь (Volhinia), Поділля (Podolіa) та Кодимію (Codimia). Позначено багато міст,
серед них і Львів (Leopolis). В Причорномор’ї, біля
Дніпровського лиману (на Лівобережжі) напис – SCYTHIAE PARS
(СКІФІЯ). Від витоків Дністра і далі на південний схід частину Карпат позначено
як Russis
Biesсid
(Руський Бескид).
На карті позначені волинські міста: Луцьк, Рівне, Дубно, Ізяслав, Кременець та ін.
1613 р. Карта
Радзивіла (Карта Великого князівства
Литовського) займає важливе місце в українській історичній
картографії та одночасно є перше картографічне джерело у XVII ст., де
використана назва «Україна». У Центральному Подніпров’ї між Ржищевом та
Каневом (трохи нижче Києва) позначена латиною Volynia Vlteririor quae tum
Vkraina tum Nis ab altis vocitatur (Східна Волинь, яку звали також Україною та
Низом). Карта видавалася протягом 1613-1643 рр. Назва: "Magni
Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium Exacta Descriptio
Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai Christophori Radziwil
D.G.Olijcæ ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii Principis in Szylowiec ac Mir
Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis etc. opera.cura et impensis
facta ac in lucem editaа. - Amsterodami: excudebat
Guilhelmus Janssonius, 1613." ("Князівство
Литовське з багатьма краями, що до нього належать, останньо описане. Найсвітлішому
і найвищому володареві і панові п. Миколі-Кшиштофу Радзивіллу, Божою Матір’ю
князеві на Олиці й Несвіжі, князеві Священної Римської імперії, графові на
Шилівці й Мірі, лицареві Св. Гробу у Єрусалимі та ін., чиїм старанням і коштом
ця праця вийшла у світ 1613 p., Амстердам").
Укладачем,
художником і гравером карти є польський картограф Томаш Маковський (1575 –
близько 1620). В її розробці приймали участь: картограф Матвій (Мацей) Струбич
(близько 1520–1578), український князь Костянтин Василь Острозький (1526–1608),
церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський
(близько 1530–1598), діяч католицької церкви, матеметик Якуб Босґрейв (близько
1548–1623), литовські монахи-єзуїти. За версією Я. Дашкевича, до створення
карти Великого князівства Литовського, можливо, були залучені українські вчені
Острозької школи.
В
тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна
Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia
ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Підляшшя (Podlachia), Червона
Русь (Rufsia rubra), Покуття (Роkutiœ Pars), Поділля (Podolia), частина
Ciверськоґо князівства (Severiensis Pars).
На
карті напис: «Підлисся
(Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), місцеві
жителі називають Полісся (Polesio), є частиною Литви, і межує з
Волинню, лісиста і болотиста, від того і назва отримала. Мед та риба в такому
достатку, що всі сусідні краї вживають рибу звідси. Сушать на повітрі і виставляють
на продаж».
1613
р. Гессель Ґеррітц (нід. Hessel Gerritsz; 1581—1632)
вигравірував і видав в Амстердамі «TABVLA RUSSIAE» (Карту Росії, званої
Московією, виготовлена нами з рукопису, накресленого старанням і коштом Федора,
сина царя Бориса, і від річки Двіни до інших місць, які відомі як з карт, так і
нами додані). Зображено Московську державу в межах XVII століття. Гессель
Ґеррітц позначив такі українські землі: Полісся (Polesie),
Волинь (Wolynia), Поділля (Podolia), Сіверщина (Severa), Приазов'я та Крим
(Crimea).
Великий
внесок у картографування українських земель зробив французький історик та
картограф Нікола Сансон (Nicholas Sanson; 1600—1667). На мапі Нікола Сансона (1641
р.) позначені українські етнічні землі Верхня
Волинь (Alta Volinia), Низова
Волинь (Bassa Volinia), Верхнє Поділля (Alta Podolia), Низове
Поділля (Bassa Podolia). Разом усі ці землі іменуються як «Vcriania o
Paese de Cosacchj» (Вкраїна або Земля (Країна) козаків).
1655 р. Нікола Сансон у Парижі видав мапу “Estats De La Couronne De
Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave,
Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655” (Коронні
польські землі, що включають Королівство Польщі, князівства й провінції
Пруссії, Куявії, Мазовії, Чорної Русі тощо, Князівства Литовського, Волині,
Поділля тощо, України тощо).
На
мапі зазначено назву Ukraine (Україна) саме так, як її використовував
Боплан. Назва Ukraine
накладається на назву Volynie, охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від
Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця. У добре декорованому картуші позначено назви українських
воєводств у поєднанні з назвою Литовське князівство (Duches De
Lithuanie).
Серед
українських земель виділено: Полісся (Polesie); Волинь (Volhynie), що
поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і
Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse' Volhynie); Поділля (Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке
охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Катіепіеск) та Нижнє Поділля
(Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw);
Чорна Русь (Russie Noire), в її межах зображені Холмське (Palatinat de Chehn),
Белзьке (Palatinat de Beiz) та Львівське (Palatinat de Lemburg) воєводства й Покуття
(Pokutie); Чернігівське (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверське (Duché de
Novogrodeck) князівства. У Причорномор’ї позначені Буджак (Budziack) та
Очаківська орда у складі Османської імперії. Землі Закарпаття знаходяться на
карті у складі королівства Угорщина, а Буковина – у межах Молдавії.
1665
р., в Парижі, вийшли друком 7 карт
Нікола Сансона, серед них:
*«Haute
Volhynie, ou Palatinat de Lusuc ; tiré de la Grande Carte d'Ukraine,
du Sr. le Vasseur de Beauplan / Par le Sr Sanson d'Abbeville, ...» (Верхня (Горішня) Волинь,
т.з. Луцькі землі; частина Великої карти України);
Карта охоплює територію від річки Стир (Ster fl.) на півночі до Летичева (Laticzow) та Хмільника (Chmielnick) на півдні, від
Володимира-Волинського (Wlodzimiers) на заході до Радомишля (Radomyls) на сході. Пунктирною лінією з кольоровими
кантами на карті позначено межу Луцького воєводства з сусідніми землями: на
півночі з Поліссям (Polesie), на півдні з Верхнім Поділлям (Haute Podolie) і Нижнім Поділлям (Basse Podolie), на сході з Нижньою
Волинню (Basse Volhynie), у західній частині карти, з
півночі на південь, від Любомля (Lubomlé) до Олесько (Olesko) проходить межа з Чорною Руссю (Russie
Noir). На території Верхньої
Волині подано підпис: Haute Volhynie ou Palatinat de
Lusuc.
*«BASSE VOLHYNIE, ou
PALATINAT DE KIOW, tiré entierement de la grade Ukraine
du Sr. le Vasseur de Beauplan» (Низова (Долішня) Волинь, частина
Великої карти України).
1657
р. Уго Аллард (Hugo Allard), голландський
картограф, який проживав і видавав головним чином в Амстердамі, публікує карту
«Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis
Palatinatibus ac Confiniis» (Нова карта всього Польського королівства, Великого
князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами). Карта створена
на основі карти Боплана 1651 р. «NOVA TOTIUS REGNI POLONIE MAGNIQ DUCATUS
LITHUANIA CUM FUIS PALATINATIBUS AC CONFINIIS EXACTA DELINEATIO PER G. LE
VAFFEUR DE BEAUPLAN S.R.MTIS ARCHITECTUM MILITAREM ET CAPITANEUM ANNO 1651»
(Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з
їхніми воєводствами та їхніми межами докладно виконана Ґ. Ле Вассером де
Бопланом, військовим архітектором і капітаном с[вященної] королівської]
в[елично]сті року 1651). Придніпров’я (Правобережне) позначене, як Ukraina
(Україна). Карта перевидавалася 1660 р. і т. д.
Українські
землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Polesia), Волинню
(Pal. Volyniae), Поділлям (Роdoliae) та ін. На Чорноморському
узбережжі показано Кримський півострів (Сrіm). Назва Червона Русь (Russia
Rubra) охоплює Галицьку землю.
1675
р. Фредерік де
Віт (Frederick de Wit; 1629/1630 – 1706). Мапа «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et
Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства
Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrainia (Україна). Назва Vkrainia накладається на назву Volhynia. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються з написами на карті. Територія України
позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих
територій. Західна Україна на карті – Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA). Карту неодноразово перевидавали 1680, 1685,
1689, 1690, 1700, 1710 рр. і т. д.
1690
р. венеціанський історик та географ,
генерал ордену міноритів Вінченцо Марія
Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli; 1650-1718) видав у Венеції мапу
«Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo
Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula,
Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia». На карті показано
історико-географічні українські регіони: Волинь
(Volinia) (простягнулась від
р. Прип`яті до Причорномор`я та Сіверського Дінця, включаючи все Середнє
Подніпров`я), Поділля (Podoliа) (територія Північного
Придністров`я та Середнього Побужжя), Чорна Русь (Russia Negra)
(територія Прикарпаття та Холмщини), Полісся
(Polesia) (землі у верхів`ях річки р. Прип`ять, навколо Шацьких
озер; нині частина Польщі, Білорусі, Волині).
Україна
(UKRAINA) на карті – це Харківська і
Луганська області; Волинь – Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Київська,
Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька області;
Поділля – Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська,
Одеська області; Бессарабія – Одеська, Миколаївська області; Чорна Русь -
Львівська, Івано-Франківська області; Новгород – Чернігівська область; Полісся
– Волинська область; Мала Тартарія – Донецька, Запорізька, Херсонська області
та Крим.
З
картографування території України початку XVIII ст. відома мапа "Carte des
Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique" французького
географа і картографа Нікола де Фера (Nicolas de Fer; 1646-1720). Видана в Парижі в 1700
р. Масштаб 1:4 200 000, формат 35x43 см. Оригінальна мапа складається з
двох частин. Волинь (VOLHONIA),
разом з Поділлям (Podolie), названа "Ukraine" (Україною)
та "Pais des Cosaqyes"
(Країною (землею) козаків). Землі Волині (Volhonie) тягнуться від
Західного Бугу на лівобережжя Дніпра та до Причорномор`я (виділені зеленим
кольором). Написи на карті: Русь Червона Польська (Russie Rouge
Polonoise), Русь Біла або Литовська, Московське Царство або Велике
Князівство Московське і т.д.
1700
р. Петер Шенк старший (Petrus Schenck;
1660–1711) німецький картограф, гравер та видавець видав карту “ESTATS
DE POLOGNE Subdiveses suivant l'estendue des PALATINATS». Видаництво Амстердам,
формат 464 х 582 см (у трьох різнобарвних варіантах). Карта є копією карти
Ніколя Сансона. Була опублікована в «Atlas Contractusiveive Mapparum Geographiacarum». Правобережжя та Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна
або Земля (Країна) Козаків). Чорна Русь (Russia Noire) – Львівське воєводство, на півночі
якого – Покуття (Pokutie); Брестське воєводство –
Полісся (Polesie). На карті написи - Haute Volhynie (Верхня (Горішня) Волинь), «BASSE VOLHYNIE» (Низова
(Долішня) Волинь), Haute Podolie
(Верхнє
(Горішнє) Поділля), «BASSE Podolie» (Низове
(Долішнє) Поділля).
1702
р. А. Феротей де ля Круа – Даніель
де ля Фей. На мапі «Le Royavme de Pologne avec ses confins» (Польське
королівство з його кордонами) французького картографа Феротея де ля Круа
(Phérotée de la Croix; 1640-1715) та голландського гравера Даніеля де ля
Фея (1640–1709) зазначено "Ukraine pays des Cosaqyes" (Україна
земля (країна) Козаків). Напис проходить уздовж Волині, Київщини і Поділля.
Галичина та Берестейщина окреслені як Rvssie Noire (Чорна Русь),
окремо від "України". На північному сході
України виділено Polesie (Полісся).
1720 р., в Амстердамі, Анрі
Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET
PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE :
AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES
VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES». Формат мапи 48x56
cм. Середнє Придніпров’я позначене як Ukraine (Україна). Україна
ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше
Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Чорна Русь
(Галичина, Russia Noire), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).
1749 р. Жіль Робер де Вогонді та Дідьє
Робер де Вогонді. Карта «Partie
orientale de la Russie Polonoise, où
se trouvent la Basse Volhynie et la Basse Podolie» (Східна частина Польської Русі, де розташована Нижня Волинь і Нижнє
Поділля). Пд. Україна - землі
Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski).
1750 р. Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 1727-1795) – один з найвидатніших французьких картографів
18 століття. У 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна на посаді Королівського картографа у відділі
гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Бонні
створив найбільш детальні і точні карти свого часу. Карта
– «ROYAUME DE POLOGNE, ET DUCHE DE LITHUANIE». Київське воєводство на
карті - Ukrainе (Україна). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся), Podolіе (Поділля).
1751 р. Томас Джеффріс (Thomas Jeffreys; 1719–1771) англійський картограф,
гравер, «Географ
короля Георга III» та Томас Сальмон (Thomas Salmon) історик.
Карта – «Poland Lithuania and Prussia» (Польща Литва і
Пруссія). Видавництво
Лондон. Середня Наддніпрянщина (Правобережна
та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна).
Західна Україна – Червона Русь (Red Russia). На карті позначені українські
історико-географічні регіони: Volhyniа (Волинь), Polesiа (Полісся), Podolіа (Поділля). На півночі
Україна межує з Росією (Russia).
1802 р. Вільям Дартон молодший (William
Darton; 1781–1854)
британський картограф опублікував карту “Poland” (Польща). Карта поміщена в “Atlas to Walker's Geography” в чотирьох версіях. Напис UKRAIN охоплює центральну Правобережну Україну. Західна Україна
– RED RUSSIA (Червона Русь). Виділено на
карті ше такі українські історико-географічні землі: Volhyniа (Волинь), Polesia (Полісся), Podolіа (Поділля).
1831 р. Марія Регіна Корженьовська (Maria Regina Korzeniowska; 1793—1874). Карта – «Polska, jednoczenie od roku 1333 – 1586».
Опублікована в атласі «Atlas historyczny, genealogiczny, chronologiczny i geograficzny Polski». Атлас виданий у
співпраці з Лелевелем і С. Шавашкевичем. Видавництво Варшава (1831 р.). М.
Коржанівська також опублікувала «Génealogija Królów polskich» (Вільно, 1839) і
«Genealogiczny obraz monarchów polskich» (1845). Центральна Наддніпрянщина
(Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraina
(Україна); Південна Наддніпрянщина
(Правобережна та Лівобережна) – Kozacy (Козаки).
На карті виділено українські етнічні
землі: Volyn (Волинь), Polisiе
(Полісся), Czerwona Rus (Червона Русь), Bukowina (Буковина), Pokucie (Покуття), Podolе (Поділля).
1837 р. Ян Мартін Баншемер (Jan Marcin Bansemer; 1802 - 1840) і Петро Фалькенхаген-Залеський
(Piotr Falkenhagen-Zaleski; 1809-1883) польські картографи, представники Великої Еміграції. Карти – «POLAND and the Neighboring Countries according to the Languages of the Inhabitants» (ПОЛЬЩА та сусідні
країни відповідно до мов жителів) та «POLAND and the Neighboring Countries according to
the Religion of the Majority» (ПОЛЬЩА та сусідні країни відповідно до Релігії). Карти
опубліковані в «Atlas: containing ten maps of
Poland, exhibiting the political changes that country has experienced during
the last sixty years, from 1772 to the present time ...: preceded by a
geographical, historical, political, chronological, statistical, literary, and
commercial table: compiled from the works of Malte-Brun ... and other eminent
writers», Лондон. Південна Київщина (Правобережна) позначена як Ukraine (Україна). На картах виділено українські етнічні землі: Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся), Podolіе (Поділля), Podlachie (Підляшшя).
1570 р. Андрій Поґрабка
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. (у співавторстві). Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. 367 с.
1570
р.
1570 р. Андрій Поґрабка
Герард Меркатор (Gerhard
Mercator). "Atlas
Minor, Das ist: Ein kurtze/ jedoch gründliche Beschreibung der gantzen Welt/
und aller ihrer Theyl". Amsterdam 1631.
1540 р. Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster). "POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA"
1613 р. Карта Радзивіла (Карта Великого князівства Литовського)
1641 р. Нікола Сансон
1657 р. Уго
Аллард
1657 р. Уго
Аллард 
1665 р. Нікола
Сансон
1674 р. Ґійом
Сансон
1690 р. Вінченцо Марія Коронеллі
1700 р. Нікола де Фера
1702 р. А. Феротей де ля Круа – Даніель де ля Фей
1720 р. Анрі Шателен
1720 р. (1730 р.). Матеус Зойтер. «POLONIE REGNUM UT
ET
MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..»
Немає коментарів:
Дописати коментар