Майже вся дітвора 60-их — 80-их років носила їх, інших просто не було (за невеликим виключенням)!
Ці «елегантні» та «легенькі» сандалі не боялися нічого. Ні дощу, ні багнюки, ні бляшаної банки з-під фарби, ні важкого зі шнурівкою м'яча, що розмокнув, а ні цегли. Єдиний мінус, що натирали ноги до крові, але через короткий час з ними «перепрошувалися» і вдягали знову. А в цілому взуття було моцне! Якби дитяча ступня залишалася в розмірі незмінною, то дві-три пари якраз би й вистачило на все життя. А, коли нога виростала, там де великий палець дірку вирізали. І так ходили. Невбиваємі ! Коштували 2 руб. 50 коп.
Цікавий трафунок на фабриці «Прогрес».
На «Прогресі» проходять щорічні підсумкові збори. Але на цей раз на них був присутній перший секретар обкому партії В. Ф. Добрик. Директор Шутяк звітує про рекордні досягнення, про якість продукції.
Добрик з місця: «Встаньте, будь ласка, ті, хто зараз в прогресівському взутті».
Регіт на весь зал, з присутніх ніхто не піднявся.
Немає коментарів:
Дописати коментар