Сьогодні мало хто знає, що незалежність Польщі у 1920 році допоміг урятувати український генерал.
26 червня 1920 року командувач 3-ї польської армії Едвард Ридз-Сміглий видав наказ про спільні бойові дії польських та українських військ. Цей документ став одним із символів військового союзу між Українською Народною Республікою та Польщею у боротьбі проти російсько-більшовицького наступу.
Однією з ключових постатей цієї кампанії був генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко. Досвідчений офіцер, учасник Першої світової війни та один із найталановитіших українських командирів, він очолив 6-ту Січову стрілецьку дивізію.
У серпні 1920 року саме його дивізія обороняла фортецю Замостя. Безручко чудово розумів, що головне — не дозволити Першій кінній армії Семена Будьонного прорватися до Варшави. Він наказав максимально використати укріплення міста, грамотно розташував артилерію, організував перехресний вогонь і серію контратак, які щоразу зривали спроби кінноти прорвати оборону.
Кілька днів українські вояки разом із польськими підрозділами стримували сили, що значно переважали їх чисельно. Будьонний так і не зміг пробитися до Варшави й запізнився до головної битви.
Саме в цей час польські війська під командуванням Юзефа Пілсудського завдали потужного контрудару з-під річки Вепш, розгромивши головні сили Червоної армії. Ця операція увійшла в історію як «Диво на Віслі» і зупинила більшовицький наступ на Захід.
Історики неодноразово наголошували: якби Будьонний встиг на допомогу головним силам більшовиків, перебіг битви під Варшавою міг бути зовсім іншим. Саме тому ім'я Марка Безручка в Польщі називають серед людей, які зробили вагомий внесок у цю перемогу.
Україна тоді втримати свою незалежність не змогла. Але внесок українських вояків у перемогу над більшовицькою армією назавжди залишився частиною історії Польщі.
Недарма у 2022 році 110-й окремій механізованій бригаді ЗСУ присвоїли почесне найменування імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Історія часом буває несправедливою.
Понад 100 років тому українські вояки допомогли врятувати незалежність Польщі.
Сьогодні ж у Польщі частіше сперечаються про українську історичну пам'ять, ніж згадують українських героїв, які свого часу боролися і за її свободу.
Марко Безручко заслуговує на те, щоб його пам'ятали по обидва боки українсько-польського кордону.
За матеріалами ФБ (Українська перемога, червень 2026 р.).

Немає коментарів:
Дописати коментар