Андрій Байцар: Історія в світлинах м. Винники (Львівщина). 1940-і рр.

Поміщено 29 давніх світлин!

ВИННИКІВСЬКИЙ РАЙОН

10 січня 1940 р. — Винники повторно одержують статус міста.

10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р. (з перервою під час війни) — Винники центр Винниківського р-ну. До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Малі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.

26 вересня 1959 р. — Винниківську міську раду підпорядковано Ленінській районній раді Львова.

ВИННИКИ. Хронологія подій. 1944-1949 роки.

27 липня 1944 р. — радянські війська захопили Винники.

1944 р. (літо) — голова виконкому Винниківської райради депутатів — Шпета; голова Винниківської ради — Кубай.

1944 р. — 1959 р. — Іван Демидович Демиденко голова Винниківської міської Ради народних депутатів.

1944 р. — 1959 р. — Винниківський райвиконком та Винниківська міська рада на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 15; поліклініка).

1944 р. — 1959 р. — Винниківський РК КП(б) (секретар Пащенко) на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 38). У жовтні 1952 р. перейменовано на Винниківський РК КПУ.

1944 р. — 1959 р. — Винниківський райком комсомолу на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 49).

1944 р. — 1959 р. — Винниківський райвідділ НКДБ (з 15 березня 1946 р. — МДБ, з 1954 р. — КДБ) на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 14 а). Раніше - склад дошок єврея Бера.

1944 р. — 1959 р. — Винниківський райвідділ НКВC (з 19 березня 1946 р. — МВС) на вул. 1-го Травня (тепер вул.Стуса, 10). До 1940 р. в цьому приміщенні проживав і працював м'ясник Ваціновський; 1940-1941 рр. — Винниківський райвідділ НКВC; під час німецької окупації тут розміщувався один із класів Української школи).

1944 р. — 1959 р. — Винниківський райвійськкомат на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 17). Під час німецької окупації - приміщення Української міліції (поліції).

1944 р. — 1959 р. — Винниківська районна лікарня (керівник до 1953 р. — Григорій Сардак).

1944 р. — базування полку НКВС.

1944 р. — 1950 р. — розміщення складу у приміщенні німецької кірхи.

1944 р. — 1945 р. — Рой Михайло Васильович директор Винниківської школи №1.

1944 р. — 1947 р. — прибуття до Винник переселенців з Холмщини, Надсяння. Лемківщини та Підляшшя.

1940-ві рр. (середина) — підприємства та установи: тютюнова фабрика (вул. Замкова, 2), меблевий завод (вул. Шевченка, 28 і 30), друкарня (вул. Леніна, 36), райконтора зв’язку (вул. Леніна, 9), «Заготскот» (вул. Леніна, 95), райощадкаса (вул. Леніна, 30), польська неповна середня школа № 2 (вул. Леніна, 39), поліклініка (вул. Будьонного, 2), райлікарня (вул. Леніна, 12), колгосп «Ленінським шляхом» та ін.

1940-ві рр. (середина) — 1950-ті рр. — автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану “Гетьман”).

1940-ві рр. (середина) — 1950-ті рр. — пошта та телеграф (вул. Леніна, 30; тепер житловий будинок біля музею). Керівник - п. Манзевич. Він і його службовці носили форму. Пізніше приміщення пошти перенесли на вул. Леніна, 9; в якому за Польщі знаходилося відділення поліції. Телеграф працював до кінця 1990-их рр. 8 квітня 1998 р. — відкриття новозбудованої АТС (вул. Сухомлинського).

1940-ві рр. (середина) — Винниківська школа №2 (з російською мовою викладання).

1944 р. — 1945 р. — Винниківська райзаготконтора Львівського молококомбінату (у приватному будинку на вул. Танкістів, 10).

1944 р. (серпень) — відновлення тютюнової фабрики.

18 серпня 1944 р. — 1959 р. — газета «Сталінським шляхом» («Радянське життя») Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України та друкарня (вул. Леніна, 36 (тепер вул. Галицька). Директор друкарні — М. А, Гуманецький. Редакція газети — вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). Редактори газети: М. Александренко, Л. Єрмакова, А. Гіль, П. Рахубовський, С. Донченко, В. Балаханова, Ю. Марченко.

1944 р. (вересень) — Винниківська швейно-взуттєва фабрика на вул. Комінтерну (тепер вул. С. Крушельницької, 3) у будинку, що належав до 1939 р. польському судді.

1944 р. (вересень) — Винниківська школа №1 по вул. Ринок, 4 (тепер СЗШ №29). 1945 р. — навчалося близько 400 дітей. 1946 р. — 10 учнів одержало перші атестати.

1944 р. (листопад) — 1948 р. (кінець) — бойові дії ОУН-УПА у Винниківському районі.

1945 р. — 1950 р. — Винниківський район ОУН.

1945 р. — документальна кінохроніка «Львівська тютюнова» (виготовлення різних сортів цигарок, перевірка якості продукції).

1945 р. — Винниківська райзаготконтора Львівського молококомбінату і молочний цех (у будинку Михайла Маркевича на вул. Кривій, 2).

1945 р. — Добровільне протипожежне товариство (2 ручних насоси і виїзна бричка).

1945 р. (весна) — 13 листопада 1945 р. — адміністратор винниківської римо-католицької парафії ксьондз Альбін Мидлярж.

13 листопада 1945 р. — 8 травня 1946 р. — адміністратор винниківської римо-католицької парафії ксьондз Владислав Пельц.

1940-ві рр. — дитячий садок №1 (у приміщенні біля старої торговиці; пізніше у будівлі на вул. Галицькій, де сьогодні ВТФ «Друксервіс», згодом передали ще одну будівлю, що знаходилася через дорогу).

1940-ві рр. — ветлікарня по вул. Леніна (навпроти СШ №47; діяла до 1970-их рр.).

1940-ві рр. — фотоательє (Василь Висоцький, п. Бочковський) - навпроти теперішньої пошти по вул. Галицькій. Діяло ще в 1960-их рр. В 1939 р. - 1940-ві рр. тут була продуктова крамничка. А раніше це приміщення і навколишні належали єврею Беру (торгував дошками). На подвір'ї був склад сировини. А це приміщення служило сторожівкою. Бера радянська влада арештувала і вивезла в Сибір. З 1960-их рр. - ремонт телевізорів (М. Горовий).

31 жовтня 1945 р. — приїзд о. Григорія Костельника, щодо переходу винниківської парафії до РПЦ.

1945 р. — 1953 р. — Григорій Сардак (піонер судинної хірургії) хірург у Винниках.

1945 р. — 1972 р. — Михайло Степанович Чеславський директор Винниківської школи №1 (з 1959 р. Львівської СШ №29).

1945 р. — 1946 р. — виселення польського населення (перша хвиля).

1946 р. — закриття костелу.

1946 р. — 1948 р. — о. Дурбак Всеволод-Іван Теофілович парох Святовоскресенської церкви.

1946 р. — Поляков і Горбачов — уповноважені Винниківського райвідділу НКДБ (здійснювали масові вбивства українців).

1946 р. — розібрано залишки колії на відрізку Винники — Бережани.

1946 р. — випуск на тютюновій фабриці сигарет «Катюша», «Парашутист» (колектив — 586 осіб; працювало 32 машини; тютюнових виробів — 800 млн штук).

1946 р. — дитяча бібліотека на вул. Шевченка, 2 (1946—1959 рр. директор — Маліневська Олена Василівна). Тут працювали Ніна Яремівна Хімчак (1950—1953 рр. та 1974—1988 рр.), Ніна Миколаївна Власенко (1956—1982 рр.), Ніна Олексіївна Сулік (1982—1989 рр.), Ганна Теодорівна Антоняк (1987—1994 рр.), Антоніна Федорівна Закальницька (1990—1994 рр.), Леся Стахівна Дудка (1995— 1996 рр.), Людмила Антонівна Харчишин (1989—2003 рр.), Ірина Зеновіївна Копиляк (1994—2005 рр.),Ольга Романівна Дудок (2005—2008 рр.), Валентина Миколаївна Марциновська (2008—2014 рр.). З 2014 р. бібліотеку очолює Олександра Федорівна Толоченко, читачів обслуговує (з 2003 р.) Галина Остапівна Остапчук.

1946 р. — відкриття вечірнього класу при семирічній школі №1.

8 травня 1946 р. — останній польський ксьондз Владислав Пельц залишив парафію і виїхав на Опольщину (Польща).

12 травня 1946 р. — 311 окремий полк урядового зв’язку передислоковано у м. Винники.

1946 р. (вересень) — кіножурнал «Передова фабрика» (про виготовлення тютюнових виробів на Винниківській фабриці).

1947 р. — Гончаренко — начальник Винниківського райвідділу НКВC; помічники — майор Пшенічкін, капітан Шевцов (здійснювали масові вбивства українців).

1947 р. — Михайло Швед («Орлик») провідник ОУН у Винниківському районі; Іван Петрович Цар («Ірод») провідник Служби безпеки; Михайло Лемішко референт (всі троє — мешканці с. Підберізці).

1947 р. — створення НКВС провокаційної ОБЗУ (Організація борців за волю України); очолив — Роман Плюта.

1947 р. — пам’ятник В. Леніну в центрі міста (демонтовано 1990 р.).

1947 р. — центральна вулиця міста — імені Леніна (теперішня вул. Галицька).

1947 р. — відродження ФК «Харчовик» (Винники) (Юліан Кметь та Богдан Маркевич). Засновано клуб 1940 р.

21 жовтня 1947 р. — операція «Захід» (органи МДБ провели масову депортацію населення Західної України). Протягом доби виселили 26 644 родини із 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Десятки винниківських сімей було виселено.

25 жовтня 1947 р. — МВC заарештувало провідника Служби безпеки ОУН у Винниківському районі Івана Петровича Царя («Ірода»).

1947 р. (кінець) — 1949 р. (березень) — дисидент і поет Красівський Зеновій проживав у Винниках (в родині Марії Петрівни Гуль).

1948 р. — початок будівництва греблі на р. Марунька (територія теперішнього Винниківського озера).

1948 р. — 1961 р. — о. Козак Анатолій Іванович парох Святовоскресенської церкви.

26 січня 1948 р. — народився Поточняк Ростислав Мирославович (український футболіст і тренер, виступав у клубах «Карпати» (Львів) та «Металіст» (Харків), володар Кубка СРСР 1969 р., майстер спорту СРСР).

6 квітня 1948 р. — МВC знищує райпровідника ОУН Винниківського району Михайла Шведу («Орлика») у с. Гончари.

1949 р. — постанова Винниківського райвиконкому щодо посилення боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю.

1949 р. — Винниківська швейна фабрика Львівського обллегпрому (взуттєвий цех передано до Львова).

1949 р. — ФК «Більшовик» (Винники) чемпіон Львівської області та володар кубка Львівської області (Богдан Маркевич). У фіналі кубка області «Більшовик» здолав «Колгоспник» з Бібрики — 1:0.

1949 р., 1951 р., 1952 р. — ФК «Харчовик» (Винники) бере участь у любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури.

1949 р. (весна) — у с. Зубра Винниківського району, в будинку Довбуша Івана Івановича (1896 р. н.), переховувався головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

1 вересня 1949 р. — Винниківська семирічна школа №3 на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 54) у старому будинку (з 1954 р. — восьмирічна школа, з 15 серпня 1967 р. — СШ №47). У кінці 1960-их рр. збудовано нове приміщення. Перший директор — Гайворонюк Дмитро Тимофійович (1949 р.).

1949 р. — 1992 р. — Бекар Марія Павлівна завуч Винниківської школи №3 (пізніше — СШ №47).