пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Винники на «Карті м. Львова і гмін підміських». 1920 р.

Карта «Карта міста Львова і гмін підміських». 1920 р.

На карті позначені: Винники (Wіnniki), міські гміни Львова та приміські.

На початку 20-хрр. ХХст. Поновилось жваве обговорення проекту оновлення територіально-адміністративного та архітектурного стану Львова. Подальше збільшення міської території (ідея утворення т.зв. “Великого Львова”) мало відбуватися за рахунок приміських гмін Львівськогоповіту. А такі гміни, як Замарстинів, Клепарів, Кривчиці, Левандівка та інші, розташовувались у безпосередній близькості до Львова. Вони фактично були продовженням міста, так би мовити, “спальним райономдля робітників, що були задіяні у Львові або у промислових підприємствах тих гмін. На противагу іншим, більш віддаленим територіальним одиницям повіту, названі гміни були розвинуті в промисловому плані, маючи тісний як культурний, так і економічний зв'язок із містом. Природно, що розширення границь Львова та тісні звязки приміської зони з ним привели до появи проекту приєднання найближчих територіально гмін до міста. Плани щодо розширення меж Львова, створення проектуВеликого Львовабули відомі з др. пол. ХVІІІ ст., і час від часу поставали на порядку денному, тісно переплітаючись як із збільшенням кількості міського населення, зростаючою економічною доцільністю змін, так, і, наприклад, і з певними суспільно важливими подіями (поява залізниці). На поч. 20-хрр. ХХ ст. Процес розширення меж Львова активізується з появою проектів перспектив розвитку  Львова Ігнація Дрекслера (голови обмірнорегуляційного відділу технічного департаменту магістрату) та Тадеуша Толвінського (професора містобудування Варшавської політехніки) [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДОВЕЛИКОГОЛЬВОВАТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].

8 лютого 1924 р. проектанти запропонували перспективу розвитку Львова членам ІІІсекції (громадських робіт) міської ради, регуляційної комісії [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДОВЕЛИКОГОЛЬВОВАТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017]. 

Газета «ДІЛО» від 26 лютого (вівторок) 1924 р. писала:
«Польський Сойм приняв ухвалу про зачислення громади Винник до спису містечок».
1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна Винники.
1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна Вайнберґен.
  1924 р. — 1934 р. — міська ґміна Винники.

Як І. Дрекслер, так і Т. Толвінський пропонували приєднати приміські гміни до міста, внаслідок чого територія Львова мала зрости до 192 км2 [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДОВЕЛИКОГОЛЬВОВАТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].

11 квітня 1930 р. девять сіл (6 повністю та 3 частково) було приєднано до Львова розпорядженням Ради Міністрів.

У Польщі 1933 р. набув чинності новий закон про місцеве самоврядування, згідно з яким, Винники (20 жовтня 1933 р.) отримали статус міста.
1 квітня 1933 р. було ліквідовано ґміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до м. Винники.
1 серпня 1934 р. в складі повітів утворено нові підрозділи — великі сільські ґміни (до 1939 р.) — рівнозначні волостям. Львівський повіт складався з наступних ґмін:
*Білка Шляхетська (з 1946 р. – с. Велика Білка);
*Брюховичі;
*Черкаси;
*Чишки;
*Давидів;
*Старий Яричів;
*Красів;
*Кривчиці;
*Малехів (з 1937 р. – ґміна Дубляни);
*Наварія;
*Острів;
*Пруси (з 1947 р. – с. Ямпіль);
*Сокільники;
*Зимна Вода.

1 квітня 1942 р. Винники приєднано до Львова.
1 лютого 1943 р. Винники в складі  VIIІ-ї дільниці міста Львова (Вайнберґен).
Під час німецької окупації (1942—1944 рр.) Винники та близько 20 навколишніх сіл введено в адміністративні межі Львова. Винники входили до складу VIIІ-ї дільниці міста Львова (Вайнберґен). Разом із Винниками  до дільниці входили Кривчиці, Лисиничі, Підбірці та Кам'янопіль. Керівником VIIІ-ї дільниці був п. Харкевич (колишній січовий стрілець)
Коли в червні 1941 р. московські окупанти покидали Львів і знищували всіх в’язнів у тюрмі на Лонського, пан Харкевич чудом уцілів (упав разом з убитими і так вижив). Правління VIII дільничного уряду і німецької адміністрації знаходилося у приміщенні де сьогодні розташоване 2-ге поліклінічне відділення комунальної 6-ї міської поліклініки Львова (тепер вул. Галицька).

Стаття «11 Дільниць Великого Львова. Новий поділ міста на дільниці»  у «Львівських вістях»  від 24 лютого 1943 р. :  «У зв’язку зі створенням Великого Львова, що сталось завдяки прилученню 22-ох сусідних сільських громад (а цьому одної міської — Винник), заіснувала потреба перевести зміни адміністраційної території міста Львова. В місці дотепер існуючих 4-ох Дільницевих Урядів, які з днем 31-го січня 1943 р. розв’язано, створено з днем 1-го лютого ц. р. 11 Дільницевих Урядів. Колишні чотири дільциці, які покривались із совєтськими районами, заступлено тепер 7-ма дільницями, 4 інші дільниці створено на терені прилучених громад».

 


Немає коментарів:

Дописати коментар