Карта «Карта міста Львова і гмін підміських». 1920 р.
На карті позначені: Винники (Wіnniki), міські гміни Львова та приміські.
На початку 20-хрр. ХХст. Поновилось жваве обговорення проекту оновлення територіально-адміністративного та архітектурного стану Львова. Подальше збільшення міської території (ідея утворення т.зв. “Великого Львова”) мало відбуватися за рахунок приміських гмін Львівськогоповіту. А такі гміни, як Замарстинів, Клепарів, Кривчиці, Левандівка та інші, розташовувались у безпосередній близькості до Львова. Вони фактично були продовженням міста, так би мовити, “спальним районом” для робітників, що були задіяні у Львові або у промислових підприємствах тих гмін. На противагу іншим, більш віддаленим територіальним одиницям повіту, названі гміни були розвинуті в промисловому плані, маючи тісний як культурний, так і економічний зв'язок із містом. Природно, що розширення границь Львова та тісні зв’язки приміської зони з ним привели до появи проекту приєднання найближчих територіально гмін до міста. Плани щодо розширення меж Львова, створення проекту “Великого Львова” були відомі з др. пол. ХVІІІ ст., і час від часу поставали на порядку денному, тісно переплітаючись як із збільшенням кількості міського населення, зростаючою економічною доцільністю змін, так, і, наприклад, і з певними суспільно важливими подіями (поява залізниці). На поч. 20-хрр. ХХ ст. Процес розширення меж Львова активізується з появою проектів перспектив розвитку Львова Ігнація Дрекслера (голови обмірнорегуляційного відділу технічного департаменту магістрату) та Тадеуша Толвінського (професора містобудування Варшавської політехніки) [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].
8 лютого 1924 р. проектанти запропонували перспективу розвитку Львова членам ІІІсекції (громадських робіт) міської ради, регуляційної комісії [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].
Як І. Дрекслер, так і Т. Толвінський пропонували приєднати приміські гміни до міста, внаслідок чого територія Львова мала зрости до 192 км2 [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].
11 квітня 1930 р. дев’ять сіл (6 повністю та 3 частково) було приєднано до Львова розпорядженням Ради Міністрів.
1 квітня 1942 р. Винники приєднано до Львова.
1 лютого 1943 р. Винники в складі VIIІ-ї дільниці
міста Львова (Вайнберґен).
Під час німецької
окупації (1942—1944 рр.) Винники та близько 20 навколишніх сіл введено в
адміністративні межі Львова. Винники входили до складу VIIІ-ї дільниці
міста Львова (Вайнберґен). Разом із Винниками до дільниці входили Кривчиці,
Лисиничі, Підбірці та Кам'янопіль. Керівником VIIІ-ї дільниці був п. Харкевич (колишній січовий стрілець).
Коли в червні 1941 р. московські окупанти покидали Львів і знищували всіх в’язнів у тюрмі на
Лонського, пан Харкевич чудом уцілів (упав разом з убитими і так вижив).
Правління VIII дільничного уряду і німецької адміністрації
знаходилося у приміщенні де сьогодні розташоване 2-ге поліклінічне відділення
комунальної 6-ї міської поліклініки Львова (тепер вул.
Галицька).
Немає коментарів:
Дописати коментар