середу, 25 листопада 2020 р.

Московський цар Іван Грозний перед татарською юртою, а татарин – в одязі московського опричника. Карти 1562, 1570, 1626 р.

Європейці сприймали Московію як архаїчну країну. В європейській іконографії поєднувалися образи Московії й Тартарії. Карти Ентоні Дженкінсона (1562), Абрагама Ортеліуса (1570) та Джона Спіда (1626) зображують московського (російського) царя Івана Грозного, що сидить перед татарською юртою, а тартара – в одязі московського опричника (опричник – воїн, що перебував у лавах опричного війська, тобто репресивної гвардії, створеної московським царем Іваном Грозним у середині XVI ст.). 1910 р. Морган Прайс у складі наукової британської експедиції на Єнісей,  відвідавши одне з сибірських сіл, написав у книзі «Сиберія», що села перемішані росіянами й тартарами, і, якби не різниця у вірі, то зовні їх нічим не відрізнити.


1562 р. Карта «RUSSIAE, MOSCOVIAE ET TARTARIAE DESCRIPTIO...» (Опис Росії, Московії та Тартарії...) Ентоні Дженкінсона (Anthony Jenkinson),  службовця Англійської Московської компанії, складена за результатами подорожей в Середню Азію і Персію (1557-1564), вирішальним чином вплинула на зображення Центральної Азії, перш за все Туркестанського басейну. Вона була видана в Лондоні в 1562 р. (саме в той час, коли Дженкінсон вдруге мандрував по Персії). Формат карти 344 Х 432 мм. Карту Е. Дженкінсона перепрацювали та друкували  Ґерард де Йоде й  А. Ортеліус (у своїх атласах - «Theatrum Orbis Terrarum»). Перше видання атласу вийшло в Амстердамі в 1570 р., потім атлас видавався до 1612 р.

 У лівому нижньому кутку карти є такий підпис: "Russiae, Moscoviae et Tartariae Descriptio. Auctore Antonio Jenkensono Anglo, edita Londini Anno 1562 et dedicata illustriss: D. [uci] Henrico Sydneo Walliae praesidi". Три різні країни: Русія, Московія й Тартарія. У лівому верхньому кутку знаходиться портрет царя Івана Грозного з підписом: "Ioannes Basilius Magnus Imperator Russiae; Dux Moscoviae". Ще 1493 р. Іван III самостійно додав до свого великокнязівського домену приставку — «всія Русі». У Іпатіївському літопису під 6709 (1201) роком Роман Мстиславович (батько короля Данила) вперше названий "Великим князем Романом" і "Самодержцем усієї Руси". Беззастережно титул «імператора» вже з 1554 р. визнавався за Іваном IV протестантською Англією (королева Єлизавета). З особливою наполегливістю Іван Грозний домагався визнання його царського титулу Польською та Литовською державами, однак ні ВКЛ, ні Польське королівство, ні об'єднана Річ Посполита ніколи так і не погодилися з цією вимогою.
     Напис "Hec pars Lituanie Imperatori Russie subdita est" на захід від Смоленська означає приблизно «Ця частина Литви підпорядковується Імператору Росії», але показана ця територія як литовська. На карті позначено Кримське ханство (CRIMEA). Тартарія (TARTARI) простягається від Криму до Волги.

На відміну від античних карт, на яких Яксарт (Сирдар'я) впадає в Каспійське море, на карті Дженкінсона річка тече на північ, через області Taskent (Ташкент) і Boghar (Бухара); Амудар'я бере початок в околицях Shamarcandia (Самарканд) і зливається з Сирдар’ю, що впадає потім у озеро Kitaia Lacu (ймовірно, Аральське море). Озеро з'єднується з Північним океаном річкою Oba (Об). Пошуки північного морського шляху відбилися і на карті Тартарії Меркатора (1569), а потім на Атласі фламандського картографа Йодокуса Хондіуса (1606); назва міста Cambalich (Пекін) повторюється (Cambalu) на узбережжі Тихого океану. Ймовірно, під впливом російської топонімії кордони Китаю доходять до озера Kitaia, з якої витікає річка Об. Описи Дженкінсона й Меркатора в цілому точно відображають (багато в чому помилкові) уявлення європейців про північно-східну Азію другої половини XVI ст.

        Е. Дженкінсон подорожував у Бухару в 1557-1559 рр., після цього ще двічі в Росію. Під час однієї з цих подорожей доїжджав до Персії. Віньєтки засновані на виданнях подорожей Марко Поло. На них зображені етнічні та міфічні сцени, місцеві жителі в національному одязі, тварини.

1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Tartariaе». Тартарія простягається від Казані до Кумула (Camul), межує зі володіннями Великого князя московського, Грузією, Персією й Тибетом, і омивається Чорним морем, Каспійським морем, і Скіфським океаном. Нею править Великий Хан, що «по-тартарськи» означає «імператор».  

1626 р. Джон Спід. Карта «A Newe Mape of Tartary augmented by John Speede…» (Нова карта Тартарії). Московія зображена в складі Тартарії, яка простягається до Тихого океану.

     Історична довідка. Іван IV Грозний (рос. Иван (Иоанн) IV Грозный) (1530— 1584) — великий князь московський з 1533 р., перший московський цар з 1547 року. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553) та Голландією. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581). Титулувався як «Государ всієї Русі і великий князь володимирський, і московський, і новгородський, і псковський, і тверський, і пермський, і югорський, і болгарський, та інших». Частковий (скорочений) його титул, який зазвичай цитують, звучить як: «великий князь Московський, Великий государ, Божою милістю цар і великий князь». 1576 р. імператор Священної Римської імперії Максиміліан II, бажаючи залучити Івана Грозного до військово-політичного союзу проти Туреччини, пропонував йому на майбутнє престол та титул «східного цесаря». Іван IV цілком байдуже поставився до «цесарства грецького», але став вимагати негайного визнання себе царем «всєя Русі», і імператор поступився в цьому принциповому питанні. 


1562 р.


1570 р.


1626 р.

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар