субота, 21 листопада 2020 р.

З історії ВИННИКІВСЬКОГО ПИВА. Броварня Купицького.

 


Броварня Купицького знаходилася на теперішній вул. Шевченка (навпроти пам’ятника Т. Шевченку). 

Ще в сиву давнину у 1425 р. у Львові створили Гільдію пивоварів – перше професійне об’єднання майстрів. Вони мали свій статут та герб із зображенням, що символізувало три супутні конфесії – пивоваріння, солодовню і медоварню, а вже з 1533 р. пивоварництво регламентувалось королівським указом. У 1670-тих Львовом прокотилося декілька пивних воєн, у яких «офіційні» пивовари вели боротьбу з нелегалами, котрі працювали довкола міста й виготовляли підпільний, значно гіршої якості продукт. Утім, невеличкі хороші пивоварні працювали і в прилеглих містечках – Винниках, Жовкві. У 1797 р. при Винниківській тютюновій фабриці була броварня на 40 бочок та ґуральня (винокурня) з трьома котлами. Продукцію постачали у заїжджий двір при дорозі до Бродів та у корчмах, які були при королівській фабриці тютюну.

У 1870-х роках жвавий рух панував на Винниківському шляху, особливо у день відпусту (15 серпня) у тамтешньому костелі. Піші та кінні поспішали до Винник, де окрім сакральної мети подорожі, додатковою принадою містечка було пиво. Темне пиво у Винниках варила броварня Крупицького. А на зворотному шляху, в урочищі Ялівець, при шляху на землях, що належали громаді Лисинич, мандрівники відвідували ресторан. Ресторан, прозваний «Лісничівкою» (Jägerhaus), знаходився біля броварні у великому дерев’яному павільйоні де, окрім пива, подавали різноманітні закуски і чудових смажених курчат. По полудні у залі грала музика. У вході до ресторану був напис: «Вхід на залу босо суворо заборонений!».

Отже, слава винниківського пива поступово занепадає, бо її затьмарила нова броварня Ґрунда. Чиста вода з навколишніх джерел сприяла якості вареного там напою. В цих роках пиво «від Ґрунда» називали навіть Лисиницьким  «праздроєм», порівнюючи його з відомою маркою чеського пива.

 

Світлина В. Квурта (2020 р., квітень)

Немає коментарів:

Дописати коментар