понеділок, 13 травня 2019 р.

Видатні винниківчани. Зенон Домазар - учасник ураїнського визвольного руху


Домазар Зенон (Зиновій) (псевда: «Діброва», «Аркадій»; 13 липня 1913 р., м. Винники — 1943 р. (вересень), м. Київ, Бабин Яр) — крайовий провідник ОУН на Українських землях, 1940—1941 рр. — військовий референт Окружної Екзекутиви ОУН(м) Ярославського округу.
Головою Окружної Екзекутиви в Ярославі був Йосип Зелений, аж до німецько-радянської війни. Він підібрав собі добрих співпрацівників. Між співробітниками Зеленого вирізнявся своїми організаційними здібностями Зиновій Домазар — організатор і керівник військових вишколів. Ідейна, а при тому дуже скромна і спокійної вдачі людина, був одним з тих, що на них кожна організація будує свою силу.
Домазар Зенон входив до командного складу УПА «Поліська Січ»  (підпільна збройна формація, створена влітку 1941 р. на Рівненщині отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем), був поручником. Як зазначає Ярослав Гайвас, до «Поліської Січі» в серпні 1941 р. ОУН (м) було вислано двох молодих старшин Зенона Домазара і Ярослава Черепка. А за даними Т. Справорського до бульбівського штабу тоді було вирішено вислати п’ять старшин із військового керівництва ОУН. Ними були З. Домазар-Діброва, І. Чубчик-Кедюлич, Кун, Колій та Пот. За Іваном Ольховським: «Після здобуття бульбівськими відділами 15 серпня 1941 року міста Олевська, проголошення тут української влади, в УПА «Поліська Січ» відбулася реорганізація. З лав повстанців звільнено недисциплінований елемент. Окремі старшини вирішили залишити «Поліську Січ» через особисті причини, а також через перехід на іншу службу. Серед тих, хто залишив бульбівців були і старшини-мельниківці. Наприклад, Зиновій Домазар переїхав до Києва, де підключився до організаційної мережі ОУН(м), а в 1942 році став крайовим провідником ОУН(м) на Центральних українських землях».
Неспростовним і незаперечним фактом є те, що під час німецької окупації Києва в 1941—1943 рр. були схоплені гестапо та знищені у Бабиному Яру 621 член Організації Українських Націоналістів, які діяли в антинацистському підпіллі і в умовах війни та окупації намагалися закладати фундамент для відродження незалежної Української держави. Серед них було страчено видатну українську поетесу, керівника Спілки українських письменників, головного редактора тижневика «Літаври» Олену Телігу та її чоловіка – інженера і відомого кобзаря Михайла Телігу.
Протягом зими 1942 р. українським націоналістам було завдано непоправного удару. Однак, підпільна мережа ОУН(м) у Києві продовжувала свою діяльність. Зиновій Домазар був призначений керівництвом СБ крайовим провідником ОУН на СУЗ.
Влітку 1943 р. Зиновій Домазар потрапляє до гестапо. Ймовірно, його арештували на початку липня 1943 р. й утримували у тюрмі гестапо на Короленка, 33, до початку вересня, після чого ростріляли. На стіні тюремної камери №30, органами НКВС після вступу до Києва, було виявлено і зафіксовано короткий напис: «Дом Зен 5.7.43 р. – 5.9.43 р. Бог і Україна». Скорочення з великою ймовірністю можна розшифрувати як «Домазар Зеновій».



ДЖЕРЕЛА
 Байцар Андрій. «Винники» (науково-популярне краєзнавче видання). 2015 р.
 Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.


Немає коментарів:

Дописати коментар