Андрій Байцар: Винниківщина на німецьких картах (ХIX-XX ст.)

ВИННИКІВЩИНА

Винниківщина, як історико-етнографічна частина Львівського Поділля, почала формуватися у ХVІІ—ХVІІІ ст., коли у Винниках замість давнього дерев'яного збудовано кам'яний замок. У цей період, 17 травня 1666 р., польський король Ян II Казимир надав Винникам магдебурзьке право. Але корені цього процесу сягали ще княжої доби. Винники не були околицею Львова, а упродовж свого існування являли собою економічно розвинутий, індустріальний і фортифікаційний населений пункт на підступах до Львова. Винниками володіло чимало славних родів, що ставлять їх в один ряд з великими містами Польщі та України раннього та пізнього середньовіччя. Винниківщина розміщена у центральній частині Львівської області у східноєвропейському часовому поясі на 24 меридіані; місцевий час відстає від поясного на 24 хвилини.

Історичним центром Винниківщини є місто Винники. Винники — одне з найдавніших поселень біля Львова, ще у XXV тис. до н. е. людина вперше заселила околиці Винник. Місто розташоване на шляху, що споконвіку єднав два величні українські міста: Львів та Київ. Винники було засновано у другій половині XIII ст. галицько-волинським королем Левом Даниловичем. Спочатку місто мало назву Малий Винник. За часів Галицько-Волинської держави першим відомим власником Винник був Бертольд Штехер (перший німецький війт Львова за часів короля Лева Даниловича). За свою працю на благо міста він отримав у винагороду від короля Лева млин Сільський Кут, озера та два невеликі маєтки в Малих Винниках та Підберізцях. Матеус (Матвій) Штехер — син Бертольда — також був війтом Львова і володарем Винник на поч. XIV ст.

Право на володіння Винниками, нащадкам Бертольда, згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.

1785 р. австрійський уряд поселив у Винниках 32 німецькі родини з Баварії, що дало початок заснуванню німецької колонії Вайнберґен і 10 німецьких родин між Підберізцями та Винниками, утворивши колонію Унтерберґен. Австрійська влада провела земельні й адміністративну реформи, що дало можливість сприяти розвитку мануфактурного виробництва. Велику роль в подальшому розвитку Винник відіграло заснування тютюнової фабрики 1779 р. (у приміщеннях колишнього Винниківського замку). Фабрика стала найбільшою мануфактурою на території Галичини.

Винники та Підберізці – перші населені пункти Галичини де було скасовано панщину 1 лютого 1786 р.

1854 р. — 1867 р. — Винниківський повіт. 1867 р. — 1918 р. — Винниківський податково-судовий повіт. Винниківський судовий повіт існував у таких межах: Білка Королівська, Білка Шляхетська, Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончарі, Глуховичі, Гочманів, Загірці, Кам’янопіль, Жирівка, Журавники, Козельники, Кротошин, Кугаїв, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, Unterbergen (Підгірне), Weinbergen (Винники).

ЗУНР. 1 листопада 1918 р. — 1919 р. (друга пол. травня) — судовий округ (повіт) Винники.

1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна Винники.

1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна Вайнберґен.

1924 р. — 1934 р. — міська ґміна Винники.

1924 р. — Польський Сойм приняв ухвалу про зачислення громади Винник до списку містечок.

20 жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.

20 жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.

10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р. (за винятком періоду німецької окупації) місто було центром Винниківського району Львівської області.

До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.

КАРТИ

Карта «Galizien, Ungarn und Nebenländer» (складена в 1858 р.).

Автор: Генріх Кіперт (Heinrich Kiepert; 1818-1899) – німецький географ і картограф, член Прусської та Австрійської академій наук.

Формат карти: 45 x 54 см.

Поміщена карта в атласі «Neuer Handatlas über alle Theile der Erde».

На карті позначені: Винники (Wіnniki) та інші великі населені пункти.

На карті показані: Королівство Угорщина, Велике князівство Трансільванія, Королівство Хорватія, Королівство Славонія, Королівство Далмація та Королівство Галичина.

Генріх Кіперт протягом 1860-1865 рр. видав атлас «Hand-Atlas»; друге видання «Hand-Atlas» – 1871-1891 рр.; третє видання – «Kiepert's Grosser Hand-Atlas» – 1892-1900 рр. В цих атласах теж поміщена карта «Galizien, Ungarn und Nebenländer».

Генріх Кіперт склав атлас стародавньої Греції, атлас античного світу та ряд інших карт, що були видані Прусською академією наук. Розселення українського народу було відображено на його дрібномасштабній «Етнографічній карті Російської імперії» (Этнографическая карта Российской империи). Титул розташовано у верхній частині по центру, легенду — у правому нижньому куті. Видана в Берліні 1862 р. Перевидавалася в Парижі, в Росії і т. д. На мапі автор виділив один етнос — Russes (русів). До Russes (русів) відносить великорусів, малорусів (українців), білорусів, сибіряків та козаків. Ареал розселення українців проходить значно північніше від сучасного українсько-білоруського кордону. Вся Слобожанщина (майже до Курська), а також рівнинний Крим позначені як райони, що заселені українцями.

Карта «Karte des Deutschen Reiches». 1878—1945 рр.

Масштаб 1:100 000.

Аркуш «393 Lemberg (Lwów)». 1944 р.

Аркуш «393 Lemberg (Lwów)» видавали 1941 р. та 1944 р. (складається з польських аркушів Рава Руська, Жовква, Городок Яґеллонський та Львів).

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); урочище Діброва (Dabrowa); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerоwka); залізнична станція Маріївка (Mariówka); р. Марунька (Marunka); потік Марущак (Maruszczak); Ліс Жупан (Las Zupan); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Приска (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька і т. д.

Топографічне знімання проводилося з 1878 р. по 1904 р.

Військові топографічні карти Німеччини видавалися (1940—1945 рр.) в масштабі 1:100 000 у вигляді так званих «Grossblat» (Великі аркуші), які об’єднували 4 довоєнних польських аркуші аналогічного масштабу, що були видані Військовим географічним інститутом Польщі. Основним матеріалом для складання цих карт були: Карта Німеччини масштабу 1: 100 000, карти зі збірки «Karte des westlichen Russlands» масштабу 1: 100 000, польські карти WIG масштабу 1: 100 000, латвійські карти масштабу 1: 75 000, литовські карти масштабу 1: 100 000. Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 15′, по довготі (по горизонталі) 30′; відлік від Гринвіча; проекція — Гауса- Крюгера. Карти цієї збірки повністю або частково покривали територію України, Польщі, Литви, Латвії, Білорусії, Східної Пруссії. Карти мають велику і детальну легенду, що розташована в правій частині картки. Всі позначення зроблені німецькою мовою.

Використовуючи карти масштабу 1: 100 000 німецькі топографи підготували і видали Геологічну карту Східних територій (оригінальна назва «Wehrgeologische Stellungsbaukarte Ost», видавець генеральний штаб армії). Карти з цього набору охоплювали території заходу Литви і частину Польщі.

Використовуючи карти масштабу 1: 100 000, до закінчення Другої світової війни було виготовлено і видано набір карт «Panzerkarte» (Танкові карти). Карти з цього набору охоплюють лише територію Польщі.

Під час Другої світової війни німецька армія в рамках збірника «Ostland» 1: 100 000 видавала карти масштабу 1: 100 000 на територію Естонії, Латвії, Литви та західної Білорусії. Карти збірника «Ostland» видавалися на основі естонських, латвійських, литовських карт масштабів 1: 25 000, 1: 50 000, 1: 100 000, 1: 200 000, РСЧА карт масштабів 1: 50 000, 1: 100 000. Рамка карт збірника «Ostland» — 20' широти і 30' довготи, відлік від Гринвіча.

Карти видавалися кольорові. Аналогічно карти зі збірника «Russland» 1: 100 000 видавалися на територію Російської федерації, великої частини Білорусії та інших сусідніх держав. Карти видавалися на основі РСЧА карт різного масштабу, використовувалося аерофотознімання.

Карта «Reymann's topographische Special-Karte von Central Europa» (Спеціальна топографічна карта Центральної Європи). 1806—1917 рр.

Масштаб 1:200 000.

Аркуш «405 Lemberg ».

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen)та довкільні села.

Серія карт масштабу 1: 200 000 на територію Центральної Європи, відома як карта Рейманна (Reymann's Karte, Reymann'sche Karte). Видавалася в 1806—1908 рр. (перевидання до 1917 р.) у збірниках «Спеціальна топографічна карта Німеччини» (Topographische Special-Karte von Deutschland), «Спеціальна топографічна карта Центральної Європи» (Topographische Spezialkarte von Mitteleuropa).

Серія карт названа за ім’ям інспектора Депо карт Прусської армії Даніеля Рейманна (Daniel Gottlob Reymann; 1759—1837 рр.), який почав видання карт збірника. Карти Рейманна видавали: D. H. Reyman (1806—1836 рр.), Heinrich Berghaus (1836—1846 рр.), Carl Flemming (1846—1874 рр.), генеральний штаб Прусської армії (1876—1908 рр.).

Карти Рейманна масштабу 1: 200 000 охоплювали територію 68x48 км. Листи карти — форми прямокутника, розміри рамки 34 × 23 см. Карти складені в конічній проекції, довгота від — Ферро.

Карти друкувалася одним кольором. На основі карти Рейманна, напередодні Першої світової війни, видавалася кольорова карта масштабу 1: 200 000 для льотчиків – «Feldmassig hergestellte Fliegerkarte». Карти цієї збірки видавалися не тільки на територію Німеччини, але й на території України, Польщі, Білорусії (приблизно до Мінська), Латвії, Литви.
Карти Рейманна використовувалися і при розробці деяких карт масштабу 1:100 000 зі збірки «Karte des westlichen Russlands» (карта Західної Росії) в 1912—1917 рр.

Карти масштабу 1:200 000 із серії «Topographische Übersichtskarte des Deutschen Reiches» (Оглядова топографічна карта Німеччини) видавалися виключно на тодішню територію Німеччини. Розмір карт із серії «Topographische Übersichtskarte des Deutschen Reiches» — 60' x 30'. Карти видавалися в кольорі. Проекція конічна, довгота — від Ферро.

Карта «Übersichtskarte von Mitteleuropa» (Середня Європа). 1890—1944 рр.

Масштаб 1:300 000.

Аркуш «S 50 Lemberg (Lwów)».

Аркуш «S 50 Lemberg (Lwów)» видавався в 1938 р., 1940 р., 1944 р., передрук з польської карти 1937 р. (масштаб 1:300 0000), аркуш «86 Lwów (Lemberg)». Назва збірки карт під час окупації — «Osteuropa». Збірка карт «Osteuropa» охоплювала територію Середньої та Східної Європи від Варшави до Уралу, від Північно-Льодовитого океану до Чорного моря.

Більшу частину Європи охоплює збірка карта Середньої Європи в масштабі 1:300 000 («Übersichtskarte von Mitteleuropa»), східну частину Європи — збірка «Osteuropa 1: 300 000», північну частину — «Nordeuropa 1: 300 000». Деякі території були охоплені двома різними збірками (наприклад, Вільнюс (Vilnius) був покритий картою «T55 Vilno» зі збірок «Osteuropa» та «Übersichtskarte von Mitteleuropa»). Крім згаданих вище збірок було підготовлено й опубліковано безліч німецьких карт в масштабі 1:300 000 у збірках: «Europa 1:300 000», «Mitteleuropa 1:300 000», «Karte de Europaischen Russland 1: 300 000»), «Finnland 1: 300 000», «Norway 1: 300 000» і т. д.

Аркуш 1944 р. мав назву «S 50 Lemberg» (без Lwow).

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); залізнична колія «Львів-Підгайці»; залізнична станція Маріївка (Marjówka); р. Марунька (Marunka); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czаrtowska Skala); дорога на Бібрку (через Виннички); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька і т. д.

Карта перший раз видавалася у 1890—1917 рр. в конічній проекції Кауперта (східні листи) та в проекції багатогранника (західні листи). Величина карт — 2° довготи і 1° широти; довгота — від острова Ферро. Траплялися й об'єднані (по 4 або 6) листи (Zusammendrück). Карта видавалася в 6 кольорах. У 1893 р. і 1914 р. було видано аркуш «S 50 Lemberg (Lwow)».

У часи Другої світової війни карта неодноразово перевидавалась (видання німецького генштабу Люфтваффе (Generalstabes der Luftwaffe). Німецькі топографи використовували старий картографічний матеріал (набір карт Середньої Європи в масштабі 1:300 000 (Ubersichtskarte von Mitteleuropa), нове топографування (території Німеччини), найновіший картографічний матеріал із сусідніх країн (наприклад, польські WIG карти в масштабі 1:300 000, естонські, латвійські карти в масштабі 1: 200 000, чехо-словацькі карти масштабом 1:200 000, російські карти (РСЧА) в масштабі 1: 100 000-500 000). Карти мають розмір — 2° довготи і 1° широти. Довгота рахується від Гринвіча. Технічні характеристики проекції карти — СК: Deutsche Heeresgitter (DHR) в системі Гауса-Крюгера (поперечної проекції Меркатора). Масштабний фактор = 1; ширина смуги = 6°; еліпс Бесселя. Східні листи в конічній проекції Кауперта. Карта видавалася в 5 кольорах.

Траплялися комбіновані (з 4 або 6) листи (Zusammendruck). На рамках подана додаткова інформація: скорочення, переклад скорочень, знаки й символи, масштаб, ім'я листа, інформація з якого картографічного матеріалу карта виготовлена, адміністративний поділ та інша інформація. Карти, які покривали територію сходу Росії були убогими в елементах: показані тільки основні дороги, населені пункти, гідрографія.

Карта «Deutsche Weltkarte 1:500 000». 1936—1945 рр.

Масштаб 1:500 000.

Аркуш «M-35-SW Lemberg». 1944 р.

Аркуш «M-34-SO Przemysl». 1943 р.

Аркуш «M-34-SO Przemysl». 1944 р.

Аркуш «M-35-SW TSCHERNOWIZ». 1941 р.

Аркуш «M-35-SW TSCHERNOWIZ». 1944 р.

Аркуш «N. M. 35 SW Cernauti». 1940 р.

На карті позначені: Винники (Wіnniki), залізнична колія «Львів-Підгайці» та довкільні села.

Готуючись до Другої світової війни й під час війни німецькі картографи видавали карти масштабу 1:500 000 в збірках: «Vogels karte von Mitteleuropa», «Vogels karte von Mitteleuropa Fliegerkarte», «Fliegerkarte», «Deutsche Heereskarte Europa», «Deutsche Weltkarte 1: 500000», «Deutsche Heereskarte Europa Fliegerausgabe». При складанні карт використовувався весь доступний картографічний матеріал. Зазвичай, в одну Міжнародну карту масштабу 1: 1 000 000 поміщалися чотири карти масштабу 1:500 000. Карти нумерувались за картою масштабу 1:1 000 000, буквами (NW, NO, SW, SO) які вказували положення листа. Траплялися й складові (по 2, 4, 6) листи.

Номенклатура аркушів карти масштабу 1:500 000 відрізняється від радянської тільки тим, що замість літер А, Б, В і Г ставилися літери NW, NO, SW, SO (північний захід, північний схід, південний захід або південний схід) що вказують, в якій чверті аркуша карти масштабу 1:1 000 000 розташований даний лист масштабу 1:500 000. На деяких листах замість цих літер ставилися римські цифри: I, II, III і IV. Так, наприклад, лист з містом Берлін має номенклатуру NN-33-NО або NN-33-II.

Карта «Deutsche Heereskarte 1:1 000 000». 1930-ті—1940-ві рр.

Масштаб 1:1 000 000.

Аркуш «M-35 Ausg.3 Lemberg». 1944 р.

На карті позначені: Винники (Wіnniki), залізнична колія «Львів-Підгайці» та довкільні села.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.