Оттенси.
Йоахим Оттенс (Joachim Ottens; 1663-1719), Райнер Оттенс (Reiner Ottens; 1698-1750) та Джошуа Оттенс (Josua Ottens; 1704-1765) – голландські картографи та видавці які працювали в Амстердамі у XVIII ст.
Брати Райнер та Джошуа Оттенси були синами єврейського гравера Йоахима Оттенса, який на початку своєї кар'єри співпрацював з Ф. де Вітом, а наприкінці 1680-х рр. створив власне видавництво, що займалося друкуванням карт. Брати продовжили справу батька і більшість їх творів має спільний авторський підпис “R. & J. Ottens”. Основна праця – “Atlas Maior” (Великий атлас), надрукований в Амстердамі 1740 р.
1722 р. Карта «Імперія Велика Російська». Лівобережжя назване Україною (Ukrania). Між Дунаєм і Дніпром – Буджак (Budziac).
1726 р. Райнер Оттенс та Джошуа Оттенс. Карта «REIPUBLICÆ ET STATUS GENERALIS POLONIÆ NOVA TABULA, COMPREHENDENS MAIORIS ET MINORIS POLONIÆ REGNIMAGNIDUCATUS LITHUANIÆ DUCATUS PRUSSIÆ, CURLANDIÆ, SAMOGITIÆ MASSOVIÆ VOLHYNIÆ PODOLIÆ RUSSIÆ UCRANIÆ ET DE MOSCOVIÆ PARS ACCURATAM DESCRIPTIONEM» (Нова карта Речі Посполитої і загального стану Польщі, що включає королівство Велику і Малу Польщу, Велике князівство Литовське, князівство Прусське, Курляндію, Самоґітію, Мазовію, Волинь, Поділля, Русь, Україну і частину Московії). Масштаб бл. 1: 2 000 000. Мова: латинська. Перший варіант карти Польщі був створений Йоахимом Оттенсом (1663-1719) 1710 р. Карта міститься у восьмитомному «Atlas Maior» Оттенсів до 1745 р. 1793 р. амстердамський видавець Йозеф Кармін (Joseph Carmine) викупив плиту карти в Оттенсів і видав її зі своєю видавничою приміткою, позначивши кордони, актуальні після другого поділу Польщі.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesia); як окремі адміністративно-територіальні одиниці виділена Волинь (Volhynia), що поділяється на Верхню Волинь (Volhynia Superior) та Нижню Волинь (Volhynia Inferior); Поділля (Podolia), що поділяється на Верхнє Поділля (Podolia Superior) та Нижнє Поділля (Podolia Inferior); Червона Русь (Russia Rubra). На півдні Червоної Русі лежить Покуття (Pokutia). Східні українські землі представлені Чернігівським (Ducatus Czernihow) та Новгород-Сіверським (Ducatus Novogrodeck) князівствами без позначення їхніх меж у складі Російської імперії; у Причорномор’ї — Очаківською Тартарією (Tartaria Oczacowiensis) та Ногайською Тартарією (Tartaria Nogaiensis).
Київське воєводство на карті позначене на лівому березі Дніпра, а тільки невелика частина (між Києвом та Каневом) захоплює правий берег, названа Україною (Ukrania). Між Інгульцем (Ingulet Maly fl.) і Дніпром (Nieper Olim Borysthenes) позначено Дике поле (Dezike Polie Саmрі Deferti et Inliabitati) та землі козаків (Cosacci Zaporoviensis), а також Чорний ліс (Sylva Nigra).
1730 р., в Амстердамі, англійський астроном, геофізик та картограф Едмонд (Едмунд) Галлей (Edmond Halley; 1656-1742) та брати Оттенси видали карту «Nova & accuratissima totius terrarum orbis tabula nautica variationum magneticarum index juxta observationes Anno 1700 habitas». На мапі напис – UKRAINE (Україна).
1736 р. Карта «Theatre de la Guerre sur les Frontieres Entre les deux Grands Monarques de Russie & de Turquie ou Carte Nouvelle d'une Grande Partie de la Russie, ou l'on a la Petite Tartarie, l'Ukraine la Crimée & le Pais des Cosaques la Mer de Azof & la Mer Noire & les Pais Circomvoisins Dressée Suivant une Carte Faite Sur les Lieux Rectifiée & Augmentée par R. & I. Ottens, Geogr. a Amsterdam» (Театр військових дій). Картуш карти прикрашений алегоріями, гербом Росії, портретом Петра I та ін. Правобережна та Лівобережна Україна на карті позначена як Ukraine (напис охоплює Поділля та Малу Русь (Pars Rossiae Minoris). Напис Pars Rossiae Minoris на карті сягає Смоленщини. Росія позначена як Pars Rossiae Maximae.
Карта складена під час Російсько-турецької війни (1735—1739 pp.). Ця війна велася Росією (у союзі з Австрією) за вихід до Чорного моря і з метою припинення набігів кримських татар. Влітку 1736 р. російські війська зайняли Азов, в ході боїв в 1737 р. – фортецю Очаків, а в 1739 р. – фортецю Хотин. Туреччина була змушена піти на мир. За Бєлградським мирним договором (1739 р.) Росія повернула собі Азов, але повинна була знищити його укріплення. Крім того, до Росії були приєднані незначні території Правобережної України, зайнятої раніше Туреччиною. «Бар’єром» між Росією і Туреччиною були оголошені кабардинські землі на Північному Кавказі і Приазовські території. Проте ні виходу до Чорного моря, ні права мати фортеці та флот в Азовському морі Росія так і не отримала.
1737 р. Карта «Theatre de la Guerre Contre les Turcs & les Tartares avec Les marches des armées de Sa Majesté l'Imperatrice des Russies, le tout tiré des originaux levés par Ordre de meſieurs les Generaux De Munich et de Lascy redigés par l'academie des Sciences de Petersbourg. Verus Chersonesi Tauricae Seu Crimea Conspectus adjacentium item Regionem itinerisq ab Exercitu Ruthemo Ao MDCCXXXVI et MDCCXXXVII adversus Tattaros Susceptis» (Театр військових дій проти турків і татар разом із походами армії її Величності імператриці Росії, все взято з початкових досліджень за наказом пана генерала Мініха та Лассі, написаних в Академії наук Петербурга). Мова латинська. Видавництво Амстердам.
Такі карти масово друкувалися в Європі за даними, що їх надавала Російська Академія наук.
Вказані оборонні лінії, зокрема Українська лінія, яка простягалася на 285 км від Дніпра вздовж Орілі та її притоки Берестової аж до Ізюма. У систему укріплень входило 16 фортець і 49 редутів, з’єднаних між собою високим земляним валом та глибоким ровом. На карті всі фортеці підписані.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар