середа, 1 серпня 2018 р.

УКРАІНА та Червенна Руссія – московські назви України. Карта Пітера Пікарта та Адріана Шхонебека. 1705 р.

1705 р. Пітер Пікарт  (Picart Pieter; 16681737), Адріан Шхонебек (Adriaan Schoonebeek або Schoonebeck; 1661–1705), голландські гравери та картографи видали в Москві карту «Королевства Польского и Великого княжества Литовского чертеж / По указу его державнейшего царского величества грыдоровал на Москве Питер Пикарт; [Картуш грав. А. Шхонебек]». Масштаб: прибл. 1:3 200 000. Карта складена значно раніше, мабуть, в середині XVII ст., адже Київ на карті ще в складі Речі Посполитої (за умовами Андрусівського договору Київ ввійшов в склад Московії в 1667 р.).
На карті Західна Україна (Львівське та Холмське воєводства) – Червона Русь (Червен Руссіа); Брацлавське та Київське воєводства (Правобережжя та Лівобережжя) – УКРАІНА (Україна); Південна Україна – Частина Малої Тартарії; теперішня Росія – Московська держава (Московское государство).
Назва УКРАІНА на карті написана великими літерами, як держава. Паралельно цьому напису – напис ЧЕРВЕННА РУССІА (Червона Русь). Отже, назва Червона Русь на карті міститься двічі й стосується як Західної України, так і всієї України.
Пітер Пікарт  більшу частину свого життя працював в Московії. Навчався мистецтву гравіювання в Голландії в майстерні Адріана Шхонебека. Був найнятий на роботу в Росію Петром I в Амстердамі в 1698 р. під час Великого посольства. 1702 р. переїхав до Москви, де був прийнятий на роботу в Збройну палату помічником А. Шхонебека. З 1705 р. керував Гравіювальною майстернею Збройної палати. Через 3 роки Пікарт був переведений на роботу в гравіювальну майстерню при Московському друкованому Дворі. З 1714 по 1727 р. працював в Санкт-Петербурзької друкарні. Після скасування Санкт-Петербурзької друкарні (1727) Пікарту була призначена пенсія від Синоду.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

 



Немає коментарів:

Дописати коментар