Андрій Байцар: Україна на картах в "Космографії" Себастьяна Мюнстера. 1544 р.-1628 р.

середу, 14 лютого 2018 р.

Україна на картах в "Космографії" Себастьяна Мюнстера. 1544 р.-1628 р.

Себастьян Мюнстер (нім. Sebastian Münster; 1488—1552) — німецький вчений, гуманіст, космограф, монах францисканець. Викладав в Гайдельберзі богослов'я, а пізніше в Базелі — математику. Першим з німецьких вчених видав єврейський текст Біблії з латинським перекладом і примітками (Базель, 1535) і посібник з граматики халдейської мови (1527). Справжній внесок С. Мюнстера полягав у тому, щоб популяризувати карту як конкретне джерело інформації та зробити її доступною для читання всім без необхідності особистої подорожі.

Себастьян Мюнстер народився в Інгельхаймі на Рейні, невеликому містечку в землі Рейнланд-Пфальц. Він був сином Андреаса Мюнстера, керівника місцевої лікарні Святого Духа.

Після навчання у монастирській школі францисканців у Гайдельберзі в 1505 році у віці 17 років вступив до францисканського ордену. Там помітили його надзвичайні лінгвістичні здібності і в 1507 році його відправили до Левена, а потім до Фрайбурга. Під час свого однорічного перебування в школі він познайомився з Грегором Рейшем, учителем і пріором картезіанців, який зацікавив його єврейською мовою та географією.

У 1509 році Себастьян Мюнстер переїхав до Руфаша у Франції, де, будучи учнем Конрада Пелікана, продовжував практикувати географію та іврит, а також грецьку мову, математику та астрономію. Ймовірно, лише тут він познайомився з досить вичерпною енциклопедією «Margarita Philosophica» вже знайомого йому Грегора Рейша. Він також познайомився з «De situ orbis libri tres Pomponius Mela». Обидві книги увічнили його інтереси. У 1511 році він пішов слідом за Пеліканом до Базельського університету, а потім до Пфорцгайма, де був висвячений на священника. Після івриту разом з Пеліканом вони вивчали інші семітські мови – арамейську та ефіопську.

З 1514 по 1518 рік Мюнстер працював лектором у францисканській школі в Тюбінгені. До речі, він вивчав астрологію та практичну математику у знаменитого Штеффлера. У 1518 році Себастьян Мюнстер повернувся до Базеля як лектор і викладав у монастирській школі до 1521 року. Після 1518 року він опублікував багато творів на івриті, завдяки чому став відомим.

Людовик V запросив його до Гайдельберзького університету як професора івриту. Він викладав з 1521 по 1529 рік, після чого залишив орден францисканців і перейшов до Базельського університету. Тут він остаточно прийняв протестантизм і змінив релігію. У 1530 році він одружився з Анною Зельбер, вдовою друкаря Базеля Адама Петрі. У 1532 р. у них народилася донька Аретія. Тепер ніщо не заважало підготувати до друку власні твори та переклади. Технічними питаннями, тобто наглядом за гравюрами на дереві, набором і самим друком, займався виключно його пасинок Генріх Петрі. З колофонів книг видно, що він був власником видавництва та друкарні.

На знак визнання його компетентності та заслуг у 1547 році Мюнстера було призначено ректором Базельського університету. Своїм девізом він взяв девіз «Повага до Бога як основа пізнання». Видання «Космографії» 1550 року було останнім варіантом, до якого Мюнстер міг внести корективи, наступні видання відбулися без його участі. Себастьян Мюнстер був похований у Базельському соборі. Похоронну промову на івриті виголосив його колишній друг Еразм Освальд Шрекенфукс, гуманіст.

Головні роботи:

· 1540 р. «Geographia Universalis» (Географія Птолемея). Видання 1551 р. містить зображення міст, портрети людей та костюмів. Ці видання, надруковані в Німеччині, є найбільш цінними.

· 1544 р. «Cosmographia» (Космографія; Базель), в якій друкувалися карти К. Птолемея і власні карти автора.

«Cosmographia»

Себастьян Мюнстер є одним із найвідоміших космографів епохи Відродження разом із Леонардо да Вінчі (1452–1519), Мартіном Бегаймом (1459–1507), Мартіном Вальдземюллером (1472/75–1520), Петером Апіаном (1495–1552) та Герардом Меркатором (1512–1594).

Під час роботи в Гайдельберзькому університеті (найстаріший університет на території Німеччини) в 1524 році Мюнстер познайомився з ельзаським гуманістом Ренанусом. Саме він зацікавив його Птолемеєм і запропонував ідею видання його творів, зокрема «Космографії», призначеної для населення, німецькою мовою. Спонукуваний цією думкою, Мюнстер звернувся до тогочасних мандрівників і вчених з проханням надати йому карти, описи та ін. свідчення своїх подорожей. Він також дав практичні поради для проведення необхідних вимірювань і спостережень. На звернення відгукнулося близько 120 осіб, географи, історики, видавці та гравери (гравери на міді). Відтак «Cosmographia» є результатом співпраці багатьох людей, які часто ризикуючи життям, відгукнулися на звернення та хотіли допомогти. Всупереч видимості, у той час креслити та розпитувати про деталі не було безпечною діяльністю. Теолог Сігісмондо Аркер, який збирав дані на Сардинії, з цієї причини опинився в руках інквізиції.

«Cosmographia» — найдавніший опис світу німецькою мовою, що заснована як на друкованих джерелах, так і на повідомленнях різних людей і закладів. Це збірка історико-географічних даних, що значною мірою сприяла розповсюдженню географічних знань і стала зразком для наступних укладачів «Космографії». «Космографія» була однією з найуспішніших і найпопулярніших робіт XVI століття. Упродовж століття праця витримала 24 перевидання мовою оригіналу — німецькою та в перекладах латинською, французькою, італійською, англійською, чеською мовами.

«Cosmographia» —ґрунтовна праця, яка серед різноманітних історико-географічних даних містила багато гірничої інформації. Розглядались питання видобутку й збагачення корисних копалин, наводились конструкції підйомних, водовідливних, вентиляційних і збагачувальних машин, рушієм яких слугував водний потік. Мюнстер, не маючи професійних знань у гірничій галузі, спирався на праці античних авторів і своїх сучасників (значною мірою на роботи Ґ. Аґріколи), про що шляхетно повідомив читачів. Крім карт, доданих на окремих аркушах, які містяться в самому тексті, вона містила в собі портрети монархів з їх гербами і безліч чудових малюнків, які давали наочне уявлення і про людину, і про навколишнє середовище, і про тварин, і про рослини, і про пояси земної кулі.

Перше видання було надруковане в офісі Генріха Петрі (Heinrich Petri) в Базелі. Генріх Петрі був сином від першого шлюбу дружини Мюнстера з базельським книгодрукарем Адамом Петрі.

Перше видання від 17 серпня 1544 року присвячене Густаву Вазі. Воно мало лише 660 сторінок і 48 карт. До копій «стандартних» карт К. Птолемея, він включав кілька нових карт Європи, які сам Мюнстер розробив на основі своїх попередніх подорожей, а також з надійшлих матеріалів. Нові карти користувалися великою популярністю, що спонукало автора підготувати нові. З цією метою він об’їздив Швейцарію, Францію, Баварію та Пруссію. Останнє авторське видання 1550 року мало понад 1200 сторінок, містило 62 карти та 74 види міст. З цього видання надання міських пейзажів для різних робіт стало стандартним. Видання 1628 року (останнє з майстерні Петрі) мало вже майже 1 800 сторінок. У 1588 році Генріх Петрі вперше збагатив «Космографію» картами на міді, скопійованими з «Theatrum Orbis Terrarum» Ортеліуса. Цей момент можна вважати закінченням ксилографічної ілюстрації.

Ця монументальна праця поєднувала в собі інформацію з історії та географії, астрономії та природничих наук, а також культурні, політичні та побутові відомості. На її підготовку пішло близько 20 років. Після смерті Мюнстера в 1552 р. його «Космографію» продовжували доповнювати і перевидавати Генріх Петрі та його син Себастьян до 1628 р.

«Космографію» видавали з 1544 р. по 1628 р. (46 перевидань шістьма мовами – 27 німецькою (1544, 1546, 1548, 1550, 1553, 1556, 1558, 1561, 1564, 1567, 1569, 1572, 1574, 1578, 1588, 1592, 1598, 1614, 1628 рр.), 8 латинською (1550, 1552, 1554, 1559, 1572 рр.), 4 англійською, 3 італійською (1558, 1575 рр.), 3 французькою (1552, 1556, 1560, 1565, 1568, 1575 рр.), 1 чеською (1554 р.). З моменту свого першого випуску до смерті Мюнстера «Космографія» розтовстіла з 660 до 1162 сторінок, а потім до більш ніж 1750. У друкарській майстерні Петрі за 84 роки (1644–1628) було надруковано близько 50 тис. примірників. примірників «Космографії» німецькою мовою, бл.10 тис. латиною. Частина «Космографії» була видана за межами Базельської майстерні. Серед найбільш відомих репринтів — паризьке видання Франсуа де Бельфоре, модернізоване уривками з «Theatrum Orbis Terrarum Ортеліуса» (1575) та «Civitates Orbis Terrarum» Брауна та Гогенберга.

«Civitates orbis terrarum» — атлас міст світу, виданий у Кельні в 1572-1618 роках Георгом Брауном і Франсом Гогенбергом. Шість томів містять 546 гравюр, на яких зображено види міст Європи та деяких важливих міст Азії, Африки та Латинської Америки з висоти пташиного польоту. Вийшли латинські, німецькі та французькі видання.

У 1571 р. Томазіні підготував видання «Космографії» у Венеції.

До найвідоміших творців міських видів, включених до «Космографії» належать: Ганс Рудольф Мануель Дойч (Hans Rudolf Manuel Deutsch; 1525–1571), який підписувався ініціалами HRMD, RMD або RM у формі лігатури; Якоб Клаузер (Jakob Clauser; 1520–1578) – IC або IK у формі лігатури; Давид Кандел (David Kandel; 1538 –1587) – DK також у формі лігатури. Інші гравюри на дереві включають: Крістофа Штіммера (CS), Генріха Хольцмюллера (H.H. або HHF), Ієроніма Віссенбаха Базилієнського (HWB), Мартіна Гофмана (Martin Hoffmann; MH або MHF), Грегоріуса Сікінгера (GS).

Слідом за описом Польщі в «Космографії» Мюнстера вміщено опис Литви, Самогітії та Руссії.

На джерела, за якими складено опис цих країн, автор не зробив посилань. Але на початку своєї праці C. Мюнстер перелічує письменників, творами яких користувався, хоча в цьому переліку і немає вказівок на самі твори, з яких внесені були відомості в «Космографію». Джерела ці наступні: 1) твір Енея Сільвія Пікколоміні “De Polonia, Lithuania et Prussia siue Borussia”; 2) твір Деція “De vetustatibus Polonorum”; 3) твір Матвія Меховського “Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana” [СЕБАСТИАН МЮНСТЕР. КОСМОГРАФИЯ. KOSMOGRAPHIE. ОПИСАНИЕ ЛИТВЫ, САМОГИТИИ, РУССИИ И МОСКОВИИ — СЕБАСТИАНА МЮНСТЕРА (XVI векa) http://drevlit.ru/texts/m/munster.php].

«Cosmographia» містить шість книг:

Книга І: Астрономія, математика, фізична географія, картографія.

Книга II: Англія, Шотландія, Ірландія, Іспанія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Савойя, Трір, Італія.

Книга III: Німеччина, Ельзас, Швейцарія, Австрія, Карніола, Істрія, Богемія, Моравія, Сілезія, Померанія, Пруссія, Лівонія.

Книга IV: Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Угорщина, Польща, Литва, Русь, Валахія, Боснія, Болгарія, Сербія, Греція, Туреччина.

Книга V: Анатолія, Кіпр, Вірменія, Палестина, Аравія, Персія, Центральна Азія, Афганістан, Скіфія, Тартарія, Індія, Цейлон, М'янма, Китай, Ост-Індія, Мадагаскар, Занзібар, Америка.

Книга VI: Мавританія, Туніс, Лівія, Єгипет, Сенегал, Гамбія, Малі, Південна Африка, Східна Африка.

З точки зору редагування видання не є надзвичайними. Техніка гравюри на дереві не дозволяла досягти занадто точних форм, що має велике значення, особливо у випадку з картами та видами (в Італії гравюра на міді використовувалася приблизно з 1470 р.). Відбитки робили до повного зносу блоку, і лише тоді готували нову версію карти (у назві тоді з’явилася анотація «nova descriptio» або «nova tabula», яка зберігалася наступні кілька років, хоча карта не мала нової інформації).

У 1544 році в «Космографії» Сілезія вперше з'явилася на самостійній карті.

У 1550 р. уявлення про Русь збагатилися картою Сарматії та сусідніх країн (насправді карта не мала назви), складеною на основі карти Йоганнеса Гонтера (Johannes Honter), виданої 1542 р. Додано також окрему карту Польщі. Ціль цієї нової карти є своєрідною головоломкою, оскільки вона показує лише близько 1/3 території, яку охоплює карта Польщі та Угорщини, а крім того, вона не більш детальна, ніж карта Сарматії. Також з 1550 року почала з'являтися самостійна карта Пруссії. Її створено за мапою Генріха Целля (Heinrich Zell), опублікованою в 1542 році.

«Cosmographia»

«Cosmographia» 1544 р. містила карти на яких показані українські землі: «EUROPE. Münster, S., Europa dasein drittheil der Erden, nach gelegenheit unsern zeiten (on verso, within wide woodcut figurative border): Neüw Europa. Es hat Ptolemeus nit sunderlichen Europa[m] beschriben... Basel (Henricpetrina)» (Europa regina), «POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA», «TABULA EVROPAE VIII», «VON DEM KÖNIGREICH POLAND Das In Sarmatia auch begriffen wirt sampt andern laendern diesem königreich zügehörig», «REGNI POLONICI...», «Typus cosmographicus universalis», «EVROPA PRIMA NOVA TABVLA», «TABLА Sarmatia» та ін.

1540 р. Карта “POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA” (Нова карта Польщі та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в “Geographia Universalis”. Гравером карти був відомий німецький художник Ганс Гольбейн-молодший. Формат мапи 34,5 х 25,7 см.

«Географія» і «Космографія» містили карту українських земель під назвою «Польща та Угорщина» (Poloniae et Ungariae). Ця карта значною мірою базується на попередній карті, підготовленій Бернардом Ваповським, опублікованій у 1526 році Флоріаном Унглером (Florian Ungler). Ця карта відома на Заході як «Tabula Poloniae» і приписується Йоганну Вапорському (опечатка в назві). Молдавська частина карти створена на основі карти Райхерсдорфера (Reichersdorfer).

Мюнстерське видання, порівняно з оригіналом, містить від 10 до 60% менше деталей в окремих областях. Ця карта, незважаючи на численні недосконалості, була найвідомішою завдяки численним виданням, і саме за нею та супровідними описами формувались уявлення про Русь-Україну. Карта друкувалася до 1588 року, коли Себастьян Генрік-Петрі (Sebastian Henric-Petri) представив абсолютно новий блок, технічно кращий, але не позбавлений старих недоліків розташування та помилок у назві. Вперше на карті позначено Варшаву. Цей блок був вигравіруваний Урсом Графом Старшим із Золотурна.

Карта публікувалася під різними назвами: “POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA”, “POLONIA ET VNGARIA XX NOVA TABVLA”, «Landtafel des Ungerlands / Polands / Rüʃʃen / Littav / Walachei und Bulgarei» (Карта Угорщини, Польщі, Русі, Литви, Волощини і Болгарії), «POLONIA ET VNGARIA Nova Descriptio», “Nouuelle defcription de Poloigne & Hongrie” (Новий опис Польщі та Угорщини).

Мапа регулярно перевидавалася:1542, 1544, 1545, 1550, 1551, 1552 рр. і т. д., аж до 1628 р. (близько 40 видань). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення “XX”, в інших виданнях – “XV”.

Мапа у 1541-1552 рр. публікувалась у п’яти виданнях «Географії» К. Птолемея латинською мовою, а у 1544-1578 рр. – у декількох десятках видань «Космографії» С. Мюнстера різними мовами. У німецькомовних виданнях вона виходила під назвою «Landtafel des Ungerlands / Polands / Rüʃʃen / Littav / Walachei und Bulgarei» (Карта Угорщини, Польщі, Русі, Литви, Волощини і Болгарії).

Карти 1550 р. мають назви “Nouuelle defcription de Poloigne & Hongrie” (Новий опис Польщі та Угорщини) та «POLONIA ET VNGARIA Nova Descriptio».

Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян; назву «Русь» вжито один раз на території Руського воєводства.) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Mvldavia), Трансільванію (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін.

На північному сході від Києва позначена Біла Русь (Rvussia Alba), і вже далі на схід – Московія (Moscovia).

Біла Русь та Московія знаходяться на схід від Дніпра, в районі річок Десни і Сейму. Розташування річок та міст на мапі ще доволі приблизні, але можна чітко локалізувати по кордоні річок Сейм (де видно Путивль та Рильськ) та Десни. За цим кордоном починається на мапі Московія. Цікава сама назва міста Москви – Moschia (Мосхія). В праці (1773) В. М. Татищева та Г. Ф. Міллера “Исторіиа россійская с самых древниейших времен неусыпными трудами через триттсать лѣт собранная и описанная покойным тайным совѣтником и астраханским губернатором Васильем Никитичем Татищевым: Том 2” теж згадується топонім «Мосхїя» (ріка).

Себастьян Мюнстер на цій карті вперше позначив Кодимію.

1544 р. Карта «EUROPE. Münster, S., Europa dasein drittheil der Erden, nach gelegenheit unsern zeiten (on verso, within wide woodcut figurative border): Neüw Europa. Es hat Ptolemeus nit sunderlichen Europa[m] beschriben... Basel (Henricpetrina)» (Europa regina).

“Europa regina” – карта-картина де європейський континент зображений у вигляді королеви. Європу показано у вертикальному положенні. Піренейський півострів утворює короновану голову королеви, а Богемія – її серце. На карті українські землі позначено як SCYTHIA (Скіфія). Територія теперішньої Росії на карті – Moscovia.

«Europa Regina». Алегорична, атропоморфна карта. Ця карта являє собою Європу у вигляді (жіночої?) фігури; в колекціях і каталогах її зазвичай називають «Europa Regina» (Королева Європа), але можна зустріти й назви типу «Europa in forma virginis (Європа в образі діви), «Карта Європи в вигляді фігури», «[Безіменна] карта Європи» і т. д. Швидше за все, автор карти надав Європі форму тіла і риси обличчя якійсь персоні, що царювала в цей період. Деякі дослідники припускають, що на карті, можливо, зображено не жінку, а Карла V, імператора «Священної Римської Імперії», іспанського короля (тому Іспанія і є «головою» і короною, а Богемія – її серце).

Карта була створена Йоганнесом Путчом для імператора Карла V Габсбурга в 1537 і піднесену тому разом із латинською поемою Europa Lamentas (Європа журиться). Незвичайність цієї карти полягає в тому, що вона підкреслює претензії Габсгургів на домінування в Європі, а також у її антропоморфній формі, так і в орієнтації, коли вгорі карти - захід, праворуч - північ і т. д. Це дозволяло побачити в Іспанії голову, увінчану короною, в Італійському півострові - витягнуту руку і т. д. Поема, що пояснює цей картографічний етюд, була панегіриком Карлу V і Фердинанду I Габсбургам, чия влада над землями Священної Римської імперії оголошувалась єдиною запорукою миру і процвітання в Європі.

Поема Путча безпосередньо звертається до політичних реалій 1530-х років. – війнам з Францією та створеною нею Священною лігою за італійські володіння, конфлікту з Англією, що викликаний розлученням Генріха VIII з Катериною Арагонською, що була тіткою королю Карлу і т. д. У цьому контексті жіночий образ, наданий Європі на карті Путча, підкреслював, що остання чекає на Карла V як на свого чоловіка і - справжнього владику. Таким чином карта являла собою концепт, який мотивував і легітимував владу Священної Римської імперії над значною частиною європейських земель. Зазначимо, що у цьому випадку чітко була реалізована структура емблеми: девіз – Europa Regina, зображення – сама карта, пояснювальний текст - латинська поема [MEURER, P., 2008. Europa Regina. 16th century maps of Europe in the form of a queen. Belgian Journal of Geography. 3–4: Formatting Europe – Mapping a Continent, 355–370].

На карті поміщено назви близько 20 держав, але відсутня Туреччина (в районі Константинополя позначена Греція). Між Балканами й Карпатами позначена Болгарія (румунські землі в складі Болгарії; таку велику територію Болгарія займала у XII ст.). Дослідник Йордан Табов висунув гіпотезу, що дана карта показує політичну ситуацію в Європі в останній третині XII ст.

1544 р. Карта «TABLА SARMATIA» (Сарматія). Опублікована в Космографії (Cosmographia). Українські землі на карті позначено як Сарматія Європейська (Sarmatia Europaeа). Між Дністром та Дніпром позначено давньоруські племена: CARPIANI (карпи), PEUCINI (певкіни) та BASTERNAE (бастарни).

1544 р. Карта «VON DEM KÖNIGREICH POLAND Das In Sarmatia auch begriffen wirt sampt andern laendern diesem königreich zügehörig» (Про Польське Королівство, що також розташоване в Сарматії, з зображеннями інших земель, що до того королівства належать) («Cosmographia» (Космографія). На карті Південна Україна – SCYTIA (Скіфія), Західна Україна – RUSSEN (Русь), Балтика – SARMATIA (Сарматія). Серед українських міст показано – Kiow (Київ), Lemburg (Львів), Premisel (Перемишль) та ін.

1544 р. Карта «EUROPA DAS EIN DRITTHEL DER ERDEN, NACH GELEGENHEIT VNSER ZEITEN» (Європа, третина землі, за станом на наш час). Видавництво Базель (опублікована в «Космографії»). Українські історико-географічні землі представлені Руссю (Ruffia), Волинню (Volbinia), Поділлям (Podolia).

1544 р. Карта “Landtafel des Ungerlands/ Polands / Reuffen / Littaw / Walachen und Bulgaren” (Угорщина, Польща, Русь, Литва, Валахія та Болгарія). Українські історико-географічні землі представлені Руссю (Ruffia), Волинню (Volbinia), Поділлям (Podolia) та Кодимією (Codinia). Codinia (Кодінія) – між Південним Бугом та Дністром.

1550 р. Карта «VON DEM POLAND. BESCHREIBUNG ALER LÄNDER SO ETWAN DEM KÖNIGREICHE] POLAND VNDERWORFFEN SEIND GEWESEN ODER SONST MIT IM ZUSCHAFFEN GEHABT. CAP. LIIII.» (Про Польщу. Опис усіх країн, які коли-небудь підкорило Королівство Польщі, або взагалі мали з ним справу. Розділ 54. (опублікована в «Космографії»). Карта укладена на основі карти Й. Гонтера (Johann Honter) доданої до нового віршованого підручника з географії «Rudimenta cosmograpbiaе» (Брашів, 1530 р.). Карта є однією з шести карт окремих країн, виготовлених самим Гонтером. Вона друкувалася в наступних виданнях «Космографії) С. Мюнстера.

Українські історико-географічні землі представлені Руссю (Rüssen) – між Холмом (Chelm) та Львом (Letmburg) і Поділлям (Podolia); у південно- західній частині – гори без назви (Карпати). З українських міст позначено також Луцьк (Lutcko).

1550 р. Карта «VON DEM KONIGREICH POLAND, DAS IN SARMATIA…» (Про Королівство Польщі, що також розташоване у Сарматії) (опублікована в «Космографії»). Карта є переопрацюванням карти Дунайських країн Й. Гонтера (1534 p.). Карта Й. Гонтера була створена на основі карти Південної Сарматії (1528 р.) Б. Ваповського до шкільного підручника «Rudimenta cosmographica» (1530 p.).

Українські історико-географічні землі представлені Руссю (Rüssen) з містами Львів (Letmburg), Перемишль (Premifel), Луцьк (Lutcko) та Карпатами (без підпису), Поділлям (Podolia) – між річками Південний Буг та Дністер. Приазов’я позначене як Скіфія (Scytia).