Герард
Меркатор (Gerhardus Mercator; 1512-1594) — математик, філософ,
теолог, географ та картограф; вніс надзвичайно вагомий вклад у розвиток
картографії. Його сучасники назвали «Птолемеєм свого часу». Він був великим
шанувальником праць Птолемея.
Близько 1500 р. книговидавці почали під час друкування
ілюстрацій, титульних сторінок і карт переходити з дерев'яних кліше на мідні
друковані форми. При цьому центр виробництва карт автоматично перемістився в
Нідерланди, де на той момент були кращі в світі гравери по міді. Особливо це
стосувалося до Антверпена – великого торгового центру. Тамтешні майстри
тисячами друкували гравюри зі сценами релігійного змісту, ілюстрували Біблію і
житія святих. Цими гравюрами торгували на місцевих ринках і їх же відправляли
місіонерам-єзуїтам в Південну Америку. Серед майстрів-друкарів виникла
спеціалізація. Одні розробляли титульні сторінки та декоративні рамки для книг,
інші гравірували вишукані орнаменти для художників та архітекторів, треті
працювали над сухопутними і морськими картами; деякі кидали ремесло і починали
займатися торгівлею та розповсюдженням друкованих видань. У великих
нідерландських містах гравери були добре організовані й об'єднані в гільдію
Святого Луки. Всі вони чудово володіли ремеслом і прагнули робити якісні речі.
Виникали сімейні династії, де старші вчили молодших; батьки і сини, дядьки й
кузени, брати й родичі по шлюбу опановували одними й тими ж технологіями і –
занадто часто – повторювали одні й ті ж сюжети. Члени гільдії разом брали
участь в релігійних обрядах і святах і вносили гроші в загальний фонд; майстри
визначали години роботи, умови приймання в гільдію нових членів і правила
учнівства, а старости суворо стежили за якістю вироблених речей.
Цей період історії картографії – період лідерства
Нідерландів – відзначений діяльністю двох з найвидатніших її дійових осіб. Один
з них – Герард Меркатор, картограф, гравер і вчений; другий – Абрагам Ортеліус,
видавець і торговець картами. Технічно вони були конкурентами, насправді –
колегами. Разом вони вписали в історію важливу главу, причому кожен вніс свій
особливий внесок, відповідно до фаху та умінь. Ортеліус жив і працював в
Антверпені, Меркатор – у Дуйсбурзі, в 60 милях від столиці.
У 1560-х рр. Меркатор розпочав виконання головного плану свого життя – створення всеосяжної «Космографії». Вона мала складатися з п'яти частин: «Створення світу»; "Опис небесних предметів"; «Земля та моря»; «Генеалогія та історія держав»; "Хронологія". Оскільки остання мала служити підставою для інших частин, то з неї він і почав. У 1569 р. побачила світ однойменна книга, до якої було включено хронологічний список політичних, культурних, наукових та біблійних подій, а також таблиці сонячних та місячних затемнень. Примітно, що в ній було згадано Мартіна Лютера та кількох інших протестантів, внаслідок чого книга була заборонена церквою.
Частина «Земля і моря» мала містити стародавню і нову географію, тому Меркатор звернувся до перевидання карт К. Птолемея з його праці «Географіяї». Це був єдиний твір, в якому він слідував традиціям багатої прикраси карт, що існували на той час, численними малюнками. Протягом свого розвитку голландська картографія була тісно пов'язана з мистецтвом. Меркатор вважав основним у карті її науковий зміст і виступав проти надмірного навантаження карт декоративними елементами.
Нарешті Меркатор почав працювати над збіркою карт Землі. На той час у Нідерландах вже було видано два атласи світу Абрахама Ортеліуса (1527—1598), фламандського картографа та видавця, автора першого друкованого атласу світу (1570), та Герарда де Йоде (1508/9—1591) – нідерландського гравера, картографа видавця, що випустив у 1578 р. у світ атлас «Дзеркало світу», який, незважаючи на незаперечні переваги, не витримав конкуренції з атласом Ортеліуса. Однак ці видання складалися з відібраних авторами готових карт, що зводилися до одного формату з мінімальним редагуванням змісту. Меркатор представляв атлас як цілісний твір, у якому карти мають бути об'єднані за змістом і узгоджені. Саме ці принципи є основою всіх сучасних атласів. На відміну від Ортеліуса, який мав штат найманих граверів, Меркатор сам зі своїми синами переробляв наявні в їх розпорядженні карти і заново гравірував їх. Ймовірно, це спричинило затримку виходу атласу у світ. У 1585 та 1589 рр. були опубліковані перший і другий томи, присвячені кільком країнам Європи, і це були останні прижиттєві видання великого картографа.
“Атлас світу”. Перша частина задуманого ним атласу з картами
Франції, Нідерландів та Німеччини вийшла у Дуйсбурзі в 1585 р. Вона
складалася з 51 сучасної карти (modern maps): 16 – Франції (зі Швейцарією), 9 –
Бельгії та Нідерландів та 26 – Німеччини. Друга частина, яка охоплює Італію,
Грецію та Балкани, з'явилася теж у Дуйсбурзі в 1589 р. Складалася з 23
сучасних карт (modern maps): 16 – Італії (включаючи Корсику), 3 – Штирії (тепер
— федеральна земля на південному сході Австрії) та інших балканських країн, 4 –
Греції. Ця збірка карт присвячена герцогу Фердинандо I Медічі.
Слідом за цим Меркатор приступив до складання третього
випуску свого видання, який повинен був містити в собі північні країни Європи,
але смерть перешкодила йому закінчити цю роботу: він помер у 1594 р., коли ця
третя частина була вже майже готова до виходу в світ. “Атлас світу” видав вже його син Румольд (1545–1599) у Дуйсбурзі
(Duisburg). Видання вважається прижиттєвим тому що з 107 карт в атласі
102 гравіровані власне Меркатором. У цьому виданні нараховується ще 28 карт: 16
– Британії, 4 – Данії та по одній карті Ісландії, Норвегії зі Швецією, Прусії,
Лівонії, Росії, Литви, Трансільванії та Криму. Ця колекція карт присвячена
королеві Англії Єлизаветі. В передмові Меркатор подає інформацію, яку він
одержав від англійських мореплавців через сина Румольда, який провів велику
частину свого життя в Лондоні. В цей атлас були включені всі карти попередніх
двох видань. Румольд до атласу додав 5 карт: карту світу, карту Європи, карту
Африки, карту Азії та карту Америки. Тим не менше, атлас був неповним: Іспанія
була опущена і детальних карт за межами Європи не було. Карти подані в різних
проекціях. На обкладинці зображений Атлант
(Атлас), який тримає Землю.
Назва, обрана для цієї колекції карт, вперше включала
слово «атлас» в застосуванні до географічної праці. Назва виглядала так:
«Атлас, або Космографічні міркування про будову світу і зображенні його» (Atlas
sive Cosmographicae meditations de fabrica mundi et fabricati figura). У
присвяті Румольд вказав, що цю назву вибрав для публікації його батько. У
тексті вступу було поміщено генеалогічне дерево Атласу – міфологічного
персонажа, який був ватажком титанів у їхній війні проти бога Юпітера, був за
це проклятий і приречений тримати на плечах небесне склепіння.
Після смерті Рудольфа, його сім’я видала ще раз
“Атлас” у 1602 р. У 1602 р. всі три частини праці Меркатора були зібрані в
єдиний том. Це перше справжнє видання видав у Дюссельдорфі Бернард Бізій. Ні
Герард Меркатор, ні його син Румольд не дожили до цього і не змогли засвідчити
особисто величезну популярність цього атласу, але їх карти в деякому роді
увічнив Йодокус Гондіус.
Відомо, що сім’я Меркатора продала мідні пластини
«Атласу Меркатора» та «Географії» Птолемея в березні 1604 р. Їх купив за 2 000
талерів фламандський картограф та видавець Йодокус Гондіус (Jodocus Hondius; 1563-1612). Популярність Меркатора
в цей період падала в порівнянні з «Theatrum Orbis Terrarum» Абрахама Ортелія.
«Географія» Птолемея вийшла друком в 1605 р.
Гондіус доповнив “Атлас” 50
картами Іспанії, Азії, Африки й Америки та видав його у Амстердамі в 1606 р. з
латинським текстом, під своїм ім'ям, але з повним визнанням того, що
більшість карт були створені Меркатором. Текст для цього атласу написав для
нього Петро Монтан. Тепер титульний лист містив зображення Хондіуса та
Меркатора разом, хоча вони ніколи не зустрічалися. Хондіус був досвідченою
діловою людиною, і під його керівництвом “Атлас” мав величезний успіх (1607 р. і 1608 р. – з латинським текстом;
1609 р. – французьке видання цього атласу).
1607 р. було виданоно кишенькове видання, для якого всі
друковані форми були вигравірувані заново в дуже дрібному масштабі. Це видання
отримало назву «Малого атласу Герарда Меркатора і Й. Хондіуса ...» (Atlas Minor
Gerardi Mercatoris a I. Hondio ...). Атласи Меркатора-Гондіуса, великий і
малий, поступово перевершили за популярністю атлас Ортелія. Майже п'ятдесят
років видання слідували один за одним, атлас виходив на латині, французькою,
голландською та німецькою мовами.
Коли в 1611 р Хондіус помер
то гідними спадкоємцями стали його син Генрік Гондіус (Henricus
Hondius; Hendrik Hondius I; 1597-1651) та зять Ян
Янсон (Йоганн Янсоніус). Між 1609 і 1641
роками атлас видавався 29 разів, зокрема один раз англійською мовою.
1612 р. Ян Янсон одружився з дочкою Йодокуса Хондіуса
Єлизаветою. Попри смерть дружини в 1627 р. й нового одруження, в 1633 р. він
уклав партнерський договір з її братом Генріком. Паралельно з Яном Віллемом
Блау (1596—1673) починає видавати атласи Меркатора-Хондіуса (Блау у 1629 р.
купив друковані форми Йодокуса Хондіуса для свого атласу). Під керівництвом Яна
Янсона атлас значно розширився, і в 1638 р. вийшло перші три томи під назвою
«Atlas Novus».
1554 р. карта "Європа…". Це настінна карта форматом 165 х
135 см (65 × 53 дюймів). На мапі українські землі представлені
тільки Поділлям (Podolia). Частина Поділля – Codimia (Кодимія).
1552 р. Г. Меркатор почав роботу над великомасштабною
картою Європи на шести аркушах, яку й закінчив у 1554 р. Ця карта мала
набагато більше безпосереднє значення, ніж всі його попередні роботи. Європа в
той час була картографована дуже погано, зате в будь-якому місті можна було
придбати дуже художні твори, створені нібито на підставі зйомки. Меркатору
довелося збирати інформацію по крихтах з різних джерел, але в результаті йому
вдалося майже скрізь значно підвищити точність карти. У Птолемея, наприклад,
довжина Середземного моря складала 62 градуси. Меркатор вже на глобусі 1541 р.
зменшив її до 58 градусів, а на новій карті ще зменшив до 53 градусів. Крім
того, він зсунув мис Фіністерре та прилегле до нього узбережжі Іспанії на 15
градусів на схід. Зменшену копію цієї карти пізніше опублікував син Меркатора
Румольд.
Карта "Європа…", з уточненнями, була
перевидана в атласах Меркатора: “Атлас Європи” (1570-1572 рр.) та “Atlas Sive
Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura; 1595.” (Атлас
або космографічні міркування про створення світу і вид створеного). Відоме
видання мапи 1589 р.
Саме у виданні 1595 р., вперше, тематична, детально
опрацьована збірка карт названа "атласом".
У Атласі міститься карта “Rvssia cum Confinijs”.
На карті зображено дві Руссії (Rvssia). Українські
землі представлені Руссю (Rvssia), що охоплює Руське воєводство,
Поділлям (Podolia) та Волинню (Volhinia). Moscovia (Московія) позначена як одна із
місцевостей Rvssia. Rvssia на карті охоплює територію від Московії до Уралу.
Українські історико-географічні регіони з межами
виділяє Герард Меркатор і на карті “Lithuania” (Литва).
Карта теж поміщена в “Atlas sive Cosmographicæ Meditationes Fabrica de Mundi et
Fabricati Figura”. На ній землі України
представлені Rvssia (Руссю), Волинню (Volynia) та Поділлям (Podolia).
Карта неодноразово перевидавалася, як окремо так і в атласах.
Карта Литви охоплює територію від Балтики на півночі
до дельти Дніпра і Південного Бугу на півдні. Окреслено межі князівства з
Курляндією (Curland), Лівонією (Liviniae Pars), Московією (Moscoviae Pars),
Польщею (Polonia) і Пруссією (Prussiae Pars). На карті рясно нанесені населені
пункти, багато з них вперше. Територіальні втрати після Люблінської унії 1569
р. відображені неточно: Підляське воєводство включено в межі князівства, Волинь
і частина Поділля відокремлені. Показово, що межами відокремлено і Полоцьке
князівство, що знаходилося в складі ВКЛ з початку XIV ст., але зберігало свою
культурну і політичну особливість. Зі зворотного боку на карті зазвичай
присутній описовий текст, що стосується Великого князівства Литовського. Карта
в пізніх перевиданнях або взагалі не мала змін, або вони були незначними, а ось
текст зі зворотного боку відрізняється інформативністю, компонуванням і
літерами. З появою в Європі Карти Радзивілла 1613 р. “меркаторська” Литва
втратила свою актуальність.
1595 р.; карта “Таврика
Херсонеська”. Українські землі представлені
Поділлям (Podolia). Московія позначена як Rvssiaе.
ДЖЕРЕЛА
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. – Львів: ЗУКЦ, 2022. – 328 с.
1595 р.
Видання 1607 р. Атлас Гондіуса-Меркатора
Видання 1613 р. Атлас Гондіуса-Меркатора
1595 р.
1595 р. “Rvssia cum Confinijs”.
1595 р. “Lithuania” (Литва)
1595 р.; карта “Європа”.
1595 р.; карта “РУСІЯ”.
1595 р.; карта “Таврика Херсонеська”.
Немає коментарів:
Дописати коментар