субота, 20 січня 2018 р.

Клімат м. Винники (Львівщина) та довкільної території

У віковому ході аномалій глобальної температури (за останні 100 років) виділено три періоди з різним характером її зміни в часі:

1) період первинного потепління XX століття – часовий інтервал з початку століття до 1940-х років – характеризувався  інтенсивним підвищенням температури;
2) період стабілізації – з 40-х до 70-х років;
3) період вторинного потепління – з 70-х років до теперішнього часу спостерігається нове інтенсивне підвищення температури повітря. Рекордні значення температури досягнуті в останні десятиліття і навіть останніми роками.

Зміна клімату ніколи не була такою стрімкою як за останні 30 років. Останні п’ять років у світі найжаркіші за всю історію метеорологічних спостережень за погодою.  Паризька Угода закріплює показник +2 °C як верхню допустиму межу підвищення глобальної температури і закликає всі країни докласти значних зусиль, щоб не перевищити зростання глобальної температури понад +1,5 °C. В Україні за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України середня річна температура з початку XX століття зросла більш ніж на 2°C, в тому числі на 1,2°C – за останні 30 років: Середня місячна температура повітря у лютому, березні, червні, жовтні,  листопаді та грудні 2019 року була найвищою або однією із найвищих для цих місяців за весь період інструментальних спостережень за погодою (з кінця 19 сторіччя).

Клімат Винниківщини — помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Він формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є сонячна радіація, атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл  тепла та вологи, та характер місцевості (висота, експозиція схилів, ґрунтово-рослинний покрив).
Специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість опадів, випаровування, вітри, хмарність.
Кількість тепла.
Кількість тепла, що приходить від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх орієнтацією відносно Сонця. Географічна широта Винниківщини забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°).
Сонячне проміння надходить на Землю у двох формах: у вигляді прямої та розсіяної радіації. Разом вони утворюють сумарну радіацію. Географічна широта (49°49’), на якій розташовані Винники, одержує до 163,3 ккал/см² сумарної радіації за рік. Проте справжні величини сумарної радіації на території Винник значно менші і за рік становлять 92,4 ккал/см².
Дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливої. Така різниця між можливою і дійсною сумарною радіацією зумовлена значною хмарністю над територією Винниківщини протягом року.
Радіаційний баланс на теренах Винниківщини в цілому за рік додатний і становить понад 40 ккал/см². Тільки чотири місяці (листопад, грудень, січень і лютий) мають від'ємні значення радіаційного балансу.
Тривалість денної частини доби також залежить від географічної широти місця, бо визначається інтервалом часу між сходом і заходом сонця. У Винниках та околицях цей час найдовшим є в липні й становить 16 год. 20 хв, а найкоротший у грудні – 8 год. 10 хв.
Орієнтація (експозиція) схилів та їх крутизна мають свій додатковий вплив на тривалість та інтенсивність прогріву поверхні землі й приземного шару повітря. На Давидівському кряжі схили південної експозиції крутизною 15-20° одержують тепла стільки ж, скільки і горизонтальна поверхня в українському степу, а схили такої ж крутизни, але орієнтовані на північ можна прирівняти за кількістю сонячного тепла до горизонтальної поверхні на широті Санкт-Петербурга.
Повітряні маси.
Повітряні маси, що надходять на територію Винниківщини мають різне походження: морське (північне, західне, південно-західне) та континентальне (східне та південно-східне). Основними центрами атмосфери, що впливають на рух повітряних мас є: Азорський та Сибірський максимуми та Ісландський мінімум. Активність центрів збільшується в зимовий період.
На погоду Винниківщини впливає надходження помірних, арктичних і тропічних повітряних мас, які надходять з Атлантики, Азії і Арктики. Панівними є помірні повітряні маси (влітку — дощі, а восени й взимку — похмура погода з туманами, відлигами, снігом). Континентальні повітряні маси надходять з Азії (влітку — суха погода, спека і взимку —морозна погода). Тропічні повітряні маси формуються над Середземним морем (морські) та Азією (континентальні). Морські тропічні повітряні маси обумовлюють теплу дощову погоду влітку та потепління взимку. Арктичні повітряні маси холодні, з низькими температурами. Морське арктичне повітря надходить через Норвезьке та частину, що не замерзає Баренцового моря. З ним пов'язані нестійка дощова погода влітку і морозна, малохмарна погода взимку. Континентальне арктичне повітря надходить через Карське море та частину, що замерзає Баренцового моря і викликає різке похолодання і малохмарну погоду (влітку), зниження температури і зменшення кількості опадів у зимовий період.
З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим.
На даній території панують вітри західних румбів: у зимовий період — західні та південно-західні, влітку — західні та північно-західні. У Винниках та околицях найчастіше повторюються слабкі та помірні вітри, швидкість яких становить 0—5 м/сек (70—90% за рік). Вітер зі швидкістю 0—1 м/с найчастіше повторюється влітку, зі швидкістю 2—3 м/с однаково протягом року, а зі швидкістю 4—5 м/с — взимку. У холодну пору бувають вітри зі швидкістю 6—10 м/с. Швидкості більші, ніж 10 м/с, спостерігаються рідко.
Завдяки руху повітряних потоків, відбувається розподіл у просторі і часі хмарності, температури повітря, опадів і вологості.
Хмарність. Винниківщина належить до областей зі значною хмарністю протягом усього року. При цьому слід пам'ятати, що хмарність в межах Винник та околиць нерівномірна і за сезонами, і територіально. Тривалість захмареного неба може досягати до 80% днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні. У Винниках налічується лише 50 ясних днів протягом року і майже 150 похмурих, коли небо повністю вкрите хмарами; решта 160 днів року відзначається перемінною хмарністю.
Температурний режим. Середньомісячна температура повітря −4,6°C у січні і +17,3°C у червні. Середньорічна температура повітря +7,9°C. Абсолютний максимум температури повітря — +37,0°C зафіксований у серпні 1921 р. (Львів), абсолютний мінімум — −33,6°C 10 лютого 1929 р. (Львів). Холодна зима була у 1941-1942 рр. Температура часто опускалася нижче −20-25°C. 
У середу, 14 липня, у Львові зафіксували новий температурний рекорд. Так спекотно у цей день не було останні 75 років метеоспостережень. За даними синоптиків, 14 липня о 15:00 у Львові зафіксували 32℃. Попередній температурний рекорд цього дня був зафіксований у 1959 році – тоді температура повітря піднялась до 31,4℃, що на 0,6℃ менше, ніж у 2021 році (львівський гідрометцентр має дані про температуру повітря на Львівщині із 1946 року).
В січні та лютому сильні морози спостерігалися у 1963, 1970, 1979, 1987 і 2006 рр., коли температура повітря знижувалася до мінус 20-30°С.  Досить добре в пам’яті винниківчан закарбувалася зима 1987 р. Мінімальна температура 1987 р.: 7 січня -  -18, 9°C, 8 січня -  -28, 2°C, 9 січня -  -27,1°C, 13 січня -  -24,9°C, 14 січня -  -24,5°C. У грудні 2015 р. спостерігалася аномально тепла погода, яка була схожа на початок весни. 27 грудня температура повітря — +11°C. Додатна температура протрималася майже місяць (до 29 грудня). Загалом, за останні 100 років температура повітря у Винниках має тенденцію до підвищення.
Режим зволоження. У середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік на території Винниківщини близько 174 дні з опадами. Такі суми опадів обумовлені, очевидно, великою лісистістю та заболоченістю території, у порівнянні з навколишніми височинами. Найменша кількість опадів припадає на січень-лютий (29 мм за місяць), а найбільша – на червень-липень і становить 93 мм за місяць. Кількість опадів за літній період перевищує їх кількість за зимовий період у 2,5 р.
Середньорічні суми опадів характеризуються значною мінливістю в окремі роки  – від 640 мм (2003 р.) до 930–956 мм (2008, 2010 рр.). Також протягом останнього десятиліття спостерігаються значні відмінності і в середніх сумах опадів за окремі місяці, наприклад, середньомісячна сума опадів у лютому варіюється від 20 мм (2008 р.) до 83 мм (2004 р.), в липні від 26 мм (2003 р.) до 168–170 мм (2006, 2004 рр.). 1893 р. випало 1 422 мм за рік, з них тільки у липні — 301 мм. 1904 р. випало 369 мм. Були роки, коли місячна сума опадів становить 1— 5 мм – це березень 1901 р.
Влітку в околицях Винник бувають часті зливи, особливо рясні дощі, інтенсивність яких дорівнює 0,1–0,3 мм/хв. Це відбувається тоді, коли хмари надходять зі сходу. Їм на перешкоді стають Чортова скеля, г. Жупан та г. Лисівка, таким чином хмари діляться на дві гілки: одна гілка іде на захід північною стороною оминає Чортові скелі, а друга – південною обходить г. Лисівку. Перед підвищенням Давидівського пасма вони ніби роблять «зупинку», саме тут випадають зливові дощі.
У зимовий період на Винниківщині утворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає ґрунт від переохолодження і відіграє важливу роль у режимі зволоження. 2015 р. перший сніг випав 12 жовтня, а у 2016 р. 12 листопада. Максимум снігу випадає в січні на початку лютого (його висота 10—15 см, в лісі 20—25 см).
Сніг випадає до кінця березня, або першої половини квітня. Стійкий сніговий покрив дуже рідко встановлюється відразу. Таких виключень небагато. Як приклад – зима 1995—1996 рр. (коли сніг випав 4 листопада 1995 р. і протримався аж до кінця березня 1996 р.). Звичайно йому передує утворення декількох тимчасових покривів. Внаслідок зростання температури, зникає сніг також поступово. 
У 2022 р. перший сніг випав 17 листопада.

Висота снігового покриву на Винниківщині.  Суворою була зима 1912 р., коли ще в середині квітня місяця, в час Великодніх свят місто було засипане снігом. Цікаво, що практично 100 років по тому ситуація повторилася. Потужні снігопади були у Винниках і у 1929 р. Товщина снігового покриву становила 60-100 см. 

1976 р. січень – 50 см. 

1996 р. лютий – 52 см. 
1999 р. лютий – 40 см. 
2013 р. березень – 29 см. 
На 13 лютого 2021 р. – більше 40 см.  
Загалом норма опадів для лютого – 43 мм снігу. У лютому 2014 року було 82,7 мм, а у грудні 2017 року було 105 мм снігу. 11 лютого 2021 року випало 100% місячної норми снігу. Висота снігового покриву – 40 см (на 12 лютого). По висоті снігового покриву найближчий до нас рік 2013. Але це була не зима, це був березень. Тоді висота снігового покриву була 29 см, там також були сильні опади. Сніжна погода була і у лютому 1999 р., тоді найвища висота снігового покриву була 40 см. У 1996 р. сніжило цілий лютий, на кінець місяця було 52 см снігу; у січні 1976 р.  – 50 см. Тоді сніг тримався цілий місяць. Якщо з 7 до 11 лютого до нас підходили відносно тепліші повітряні маси з південного заходу з опадами, то вже з 12 лютого з півночі опустилася холодна повітряна маса арктичного походження, і це зумовлювало від’ємні температури. Так, 12 лютого упродовж доби – сніг, ожеледиця й хуртовини. Нічні температури становили 13 лютого -12-15 ºС морозу, а денні - -7ºС.  
Пори року.
Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря.
Зими — м'які, морози нижче −20°C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Переважає похмура погода із західними та південно-західними вітрами, які супроводжуються частим вторгненням вологого і теплого морського повітря з боку Атлантики і викликають відлиги. Відлиги бувають інколи настільки тривалими, що сніговий покрив повністю сходить і поверхня ґрунту відтає. Найчастіше відлиги спостерігаються у грудні.
Весна прохолодна та дощова, заморозки можливі до початку травня. Початок вегетаційного періоду навесні зумовлюється підніманням середньодобової температури повітря вище 5°С. У квітні і особливо в травні починає інтенсивно підвищуватись температура повітря, ґрунт добре нагрівається, і рослини починають вегетувати. Навесні збільшується кількість опадів.
Літо помірно тепле. Звичайні літні полуденні температури в межах +20°C +25°C, спека вище +30°C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення дерев, обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань.
Осінь помірно тепла і суха. На початку осені стоїть тепла, ясна і суха погода, що пов'язується з поширенням теплого повітря з південних широт внаслідок частого повторення південних і південно-східних вітрів. Перші приморозки зявляються в середині жовтня, ймовірність їх становить 70-80%. Випадає сніг, як правило, нестійкий, а також сніг з дощем.
Агрокліматичні умови.
Положення території в поєднанні з лісистістю та заболоченістю впливає на агрокліматичні умови. Тривалість безморозного періоду 180 днів. Тут раніше починаються осінні (в другій половині жовтня) та пізніше закінчуються весняні (на початку травня) приморозки (приморозки — короткочасні зниження температури ґрунту і приземного шару повітря до 0°C й нижче вночі при позитивній температурі вдень; причина — вторгнення холодних повітряних мас та охолодження поверхні землі вночі). Найнебезпечніші весняні приморозки, від яких зазнають шкоди сади під час цвітіння, а також численні сільськогосподарські культури. Тому необхідно дуже уважно вибирати поля під ярі культури.
Необхідно також враховувати суми активних температур, які становлять 2 450 2 500°С, вони більші, ніж на сусідніх територіях. Вегетаційний період триває 233 дні, а період активної вегетації — 160 днів. Середня кількість опадів, що випадає впродовж вегетаційного періоду, за останні 15 р. збільшилась з 518 мм до 570 мм.
Середня дата весняного переходу через +5ºС спостерігається з 26 березня, а осіннього переходу  через +5ºС  з 14 листопада.
Стихійні метеорологічні явища.
Ураганний вітер в червні 2006 р. Сильний буревій пройшов над Винниками 23 червня 2008 р. Стихія розгулялася внаслідок проходження холодного фронту з північного заходу з температурою повітря 18—20°С і зіткненням його з теплим атмосферним фронтом, який знаходився над Львівщиною, з температурою повітря понад 30°С, у час з 14.00 до 16.00 год. Ураганний вітер до 34 м/с, який супроводжувався сильними зливами, завдав шкоди господарству м. Винники та навколишнім селам.
Сильні морози в кінці січня – першій половині лютого 2012 р. У березні 2013 р.   снігопади, що були пов’язані з проходженням циклону.
У мікрокліматі окремих частин Винник є як відмінності, так і багато спільного, а саме: м’якість, що виявляється у невеликих різницях температур літа і зими, та висока зволоженість, про яку свідчать річні суми опадів.  Показники теплового балансу свідчать про те, що в межах Винниківщини формується помірно-вологий клімат. Кількість опадів перевищує величину випаровування.
М’який клімат, горбиста заліснена місцевість надають неповторного ландшафтного колориту Винникам та околицям, що свого часу дало привід назвати цю місцевість «Малою Швейцарією».

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.




Немає коментарів:

Дописати коментар