Територіально Винниківщина розміщена на межі Грядового Побужжя та Давидівського пасма. Історичним центром Винниківщини є місто Винники.
У віковому ході аномалій глобальної температури (за останні 100 років) виділено три періоди з різним характером її зміни в часі:
1) період первинного потепління XX століття – часовий інтервал з початку століття до 1940-х років – характеризувався інтенсивним підвищенням температури;
2) період стабілізації – з 40-х до 70-х років;
3) період вторинного потепління – з 70-х років до теперішнього часу спостерігається нове інтенсивне підвищення температури повітря. Рекордні значення температури досягнуті в останні десятиліття і навіть останніми роками.
Зміна клімату ніколи не була такою стрімкою як за останні 30 років. Останні п’ять років у світі найжаркіші за всю історію метеорологічних спостережень за погодою. Паризька Угода закріплює показник +2 °C як верхню допустиму межу підвищення глобальної температури і закликає всі країни докласти значних зусиль, щоб не перевищити зростання глобальної температури понад +1,5 °C. В Україні за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України середня річна температура з початку XX століття зросла більш ніж на 2°C, в тому числі на 1,2°C – за останні 30 років: Середня місячна температура повітря у лютому, березні, червні, жовтні, листопаді та грудні 2019 року була найвищою або однією із найвищих для цих місяців за весь період інструментальних спостережень за погодою (з кінця 19 сторіччя).
Кліматичні особливості приміської території м. Львова проаналізовано доц. Шубером П. М. і Савкою Г. С. (2011 р.) на основі даних Західноукраїнського метеорологічного центру, метеорологічна станція якого знаходиться в районі Львівського аеропорту (49°49' пн. ш., 23°57' сх..д. на висоті 319 м) за 1961-2010 роки. При написанні розділу використано матеріали метеорологічних спостережень і польових досліджень на Винниківщині автора.
ПОРИ РОКУ.
ЗИМИ НА ВИННИКІВЩИНІ.
Зими на Винниківщині — м'які, морози нижче −20° C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Переважає похмура погода із західними та південно-західними вітрами, які супроводжуються частим вторгненням вологого і теплого морського повітря з боку Атлантики й викликають відлиги. Відлиги бувають інколи настільки тривалими, що сніговий покрив повністю сходить і поверхня ґрунту відтає. Найчастіше відлиги спостерігаються у грудні.
Кінець осені та початок зими характеризується переходом середньої добової температури через 0°С, що буває наприкінці листопада. У цей час спостерігається передзимовий період з несталим температурним режимом, частими змінами погоди, що триває близько одного місяця.
З переходом середньої добової температури через -5° С та утворенням снігового покриву встановлюється зимовий режим погоди. Кінець зими настає після руйнування сталого снігового покриву. Тривалість зими 3-3,5 місяці.
Для зимового періоду характерні часті відлиги, можливі підвищення температури до 10-15° С тепла. В окремі роки бувають і холодні зими, коли абсолютні мінімуми температури повітря можуть досягати мінус 35°С. У зимовий період переважає хмарна погода з частими, проте невеликими опадами.
У ХХ столітті винниківчани запамʼятали суворі зими – у 1901, 1912, 1917, 1921/22, 1924, 1927/28, 1928/29, 1935, 1937, 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1943, 1946/47, 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956, 1962/63, 1969/70, 1978/79, 1980, 1984/85, 1986/87, 1995/96, 1996/97 роках; у ХХI столітті – 2006, 2009/10, 2012, 2017, 2026 роках.
Температурний режим.
За всі 214 років інструментальних метеорологічних спостережень у Львові (збереглися дані за 1786, 1812–1819, 1823–2026 роки) найтепліший січень був у 2007 році (середньомісячна температура +2,6°), найхолодніший – в 1942 році (середньомісячна температура -14,2°), січень 1942-го загалом був найзимнішим місяцем за весь час спостережень.
Середньосічнева температура за всі ці 210 років становить -4,0°С: -4,4° в позаминулому столітті, -4,2° – в минулому і -2,3° – в поточному.
П’ять найтепліших січнів |
|
січень 2007 р. |
+2,6°С |
січень 2023 р. |
+2,5°С |
січень 1936 р. |
+2,4°С |
січень 1994 р. |
+1,8°С |
січень 1983 р. |
+1,7°С |
січень 1975 р. |
+1,6°С |
П’ять найзимніших січнів |
|
січень 1942 р. |
-14,2°С |
січень 1940 р. |
-13,2°С |
січень 1963 р. |
-12,9°С |
січень 1838 р. |
-12,5°С |
січень 1848 р. |
-11,9°С |
Загалом за цей час було двадцять січнів із середньою температурою вище 0°: у XIX століття такі теплі січні становили 6% всіх метеоспостережуваних січнів, у XX столітті – 11%, й аж 16% у першій чверті поточного XXI століття.
Було також чотирнадцять особливо зимних січнів із середньою температурою менш ніж 10° морозу – всі в минулих століттях: 7% всіх січнів XIX століття, 8% – XX століття і поки ще жодного в поточному столітті.
−33,6°C зафіксовано 10 лютого 1929 р. (Львів). У 1928 - 1929 роках взимку були рекордно низькі температури.
−33,7°C зафіксовано 12 січня 1950 р. (Львів).
В січні та лютому сильні морози спостерігалися у 1940, 1942, 1950, 1954, 1963, 1970, 1979, 1980, 1987, 2006, 2024 рр., коли температура повітря знижувалася до -20°С − -30°С.
Найхолоднішими січні були в 1940-х роках – пересічна січнева температура становила -7,3°, найтеплішими (чи, точніше, найменш зимними) були 1990-ті: -1,9° (це якщо не враховувати неповні 2020-ті з середньою температурою -0,7°).
Холодна зима була у 1941-1942 рр. Температура часто опускалася нижче -20°C − -25°C.
Досить добре в пам’яті винниківчан закарбувалася зима 1987 р.
Мінімальна температура 1987 р.: 7 січня - -18, 9°C, 8 січня − -28, 2°C, 9 січня − -27,1°C, 13 січня − -24,9°C, 14 січня − -24,5°C. 10 січня 1980 р. стовпчик термометра показував -21,3° С.
У 2024 році найбільш інтенсивні морози на Винниківщині спостерігалися в першій половині січня, коли температура повітря опускалася до позначок -15...-20°C.Найхолодніший період припав на тиждень з 8 по 12 січня. Загалом зима 2023–2024 років була контрастною: після сильних холодів на початку року лютий відзначився історичними температурними рекордами тепла.
Аномально теплі зими з температурою значно вищою за кліматичну норму на Винниківщині фіксували у 1989–1990, 2006–2007 та 2019–2020 роках.
2025 рік. У січні шість разів були перекриті максимуми температури повітря. І один раз був повторений абсолютний максимум. Це було 7, 20, 27, 28, 29 та 30 січня. Температура повітря в ці дні складала в межах від 11,7 до 14,9 градуса тепла.
Абсолютний мінімум температури повітря зафіксований саме у січні: між 8-ою а 9-ою годиною ранку 12 січня 1950 року термометр показував -33,7°; в поточному столітті цей січневий мінімум був 25 січня 2010 року (-30,5°), в позаминулому – 18 січня 1828 року (-32,3°).
Різдвяна холодна і сніжна зима була в січні 2024 р. 9 січня температура повітря була - -20°C, 10 січня - -19°C. Пониження температури було пов'язане з антициклон Hannelore, що утворився над Північним морем.
Максимальні температури повітря. Максимальна ж температура в січні спостерігалася другого січня 2023 року: +14,9°; в минулому столітті цей максимум сягав +12° (08. 01.1 994), в позаминулому – +10,9° (07. 01. 1877, 22. 01. 1899, 23. 01. 1899). Було два роки, коли січнева температура не підіймалася вище нуля: 1940 р. (максимально до -0,4°) та 1924 р. (максимум був акурат нуль градусів).
Аномальною була зима у 1974 році. Тоді у лютому так потепліло, що люди ходили легко вдягнені. Було таке враження, наче у Львів прийшла весна. Потепліло, сніг розтанув і було так тепло, що навіть в газетах писали про те, що десь суниці зацвіли. Люди без зимових курток ходили. А потім знову прийшли морози.
У грудні 2015 р. спостерігалася аномально тепла погода, яка була схожа на початок весни. 27 грудня температура повітря — +11°C. Додатна температура протрималася майже місяць (до 29 грудня). Загалом, за останні 100 років температура повітря у Винниках має тенденцію до підвищення.
Аномальним був зимовий період 2019-20 років, під час якого спостерігалась найтепліша зима. Середньосезонна температура коливалась у межах 2,5 градуси за Цельсієм.
Найменша і найбільша температура на кожне число січня:
|
tmin |
рік |
tmax |
рік |
1 січня |
-25,0 |
1814 |
+13,1 |
2023 |
2 січня |
-25,6 |
1836 |
+13,1 |
2023 |
3 січня |
-24,8 |
1908 |
+9,1 |
2023 |
4 січня |
-22,8 |
1894 |
+12,4 |
1868 |
5 січня |
-23,6 |
1954 |
+9,8 |
2022 |
6 січня |
-21,6 |
1828 |
+10,3 |
1877 |
7 січня |
-22,3 |
1848 |
+10,9 |
1877 і 1994 |
8 січня |
-29,6 |
1987 |
+12,0 |
1994 |
9 січня |
-29,7 |
1940 |
+8,6 |
1856 |
10 січня |
-31,8 |
1940 |
+10,3 |
2007 |
11 січня |
-31,8 |
1950 |
+11,2 |
1903 |
12 січня |
-33,7 |
1950 |
+9,2 |
1991 |
13 січня |
-25,2 |
1987 |
+8,7 |
2007 |
14 січня |
-25,3 |
1862 |
+10,5 |
2007 |
15 січня |
-25,0 |
1942 |
+8,0 |
1975 |
16 січня |
-25,0 |
1831 |
+9,8 |
1975 |
17 січня |
-26,9 |
1828 |
+10,7 |
2015 |
18 січня |
-32,3 |
1828 |
+10,7 |
1939 |
19 січня |
-31,5 |
1963 |
+10,8 |
1939 |
20 січня |
-26,5 |
1940 |
+10,0 |
1918 |
21 січня |
-27,5 |
1850 |
+10,0 |
1817 |
22 січня |
-27,4 |
1942 |
+10,9 |
1899 |
23 січня |
-28,2 |
1907 |
+10,9 |
1899 |
24 січня |
-27,9 |
2010 |
+8,7 |
1985 |
25 січня |
-30,5 |
2010 |
+10,5 |
1840 |
26 січня |
-26,6 |
1823 |
+9,3 |
1995 |
27 січня |
-26,7 |
1961 |
+11,3 |
1936 |
28 січня |
-25,8 |
1848 |
+11,3 |
1835 |
29 січня |
-25,1 |
1943 |
+10,9 |
2002 |
30 січня |
-22,5 |
1987 |
+10,4 |
2002 |
31 січня |
-24,2 |
1991 |
+11,0 |
2002 |
Щорічні максимальні температури на кожну добу січня – в усередненні за весь час спостережень – збільшуються від -2,09° на початку січня до -1,27° наприкінці. Цікаво, що в останні півтораста років (після виходу з малого льодовикового періоду) цей мінімум припадав на 19 січня (6 січня за старим стилем), недарма казали, що найбільші морози на Йордан; однак за останні півсторіччя мінімум змістився на 8 січня – на Різдво.
З історії. Найменша і найбільша температура на ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР 18 січня й Йордан 19 січня.
Найменша температура 18 січня у Львові була у 1828 р. - -32,3°.
Найбільша температура 18 січня у Львові була у 1939 р. - +10,7°.
18 січня 2026 р. - -14°.
У 1963 р. температура була - -22° (за останні 130 років — найменша).
Найменша температура 19 січня у Львові була у 1963 р. - -31, 5°.
Найбільша температура 19 січня у Львові була у 1939 р. - +10,8°.
19 січня 2026 р. - -12°.
Сніговий покрив.
Сніжними були зими 1908/1909, 1912, 1929, 1932, 1935, 1939, 1941/42, 1942/43, 1953/1954, 1957, 1958, 1960, 1961, 1962, 1963/64, 1967/68, 1969/70, 1973, 1974, 1975/76, 1986/87, 1995/96, 1999, 2009/2010, 2012, 2013 (березень), 2018/19, 2021, 2026 років і т. п.
Сніговий покрив завдає суттєвого впливу на формування клімату Винниківщинии в зимовий сезон. Взимку снігова поверхня поглинає приблизно 40-50% тепла, що надходить у вигляді сумарної радіації. Навесні посилення інсоляції та зниження альбедо снігу до 40% сприяє його таненню. На танення снігу витрачається велика кількість тепла, що уповільнює підвищення температури повітря.
На Винниківщині сніговий покрив як правило, з’являється на початку третьої декади листопада.
Від появи снігового покриву до стійкого його утворення існує період передзимів’я, який в середньому триває 30 днів. Іноді він триває більше двох місяців. Так, взимку 1971-1972 передзим’я відмічалось з 16 листопада до 6 січня (82 дні). Бувають зими (1963-1964, 1967-1968, 1969-1970, 1975-1976), коли сніговий покрив відразу стає стійким. Такі умови бувають один раз за 5 років (20% ймовірності).
Найбільша кількість снігу за три місяці випала в 1975-76 роках й перетнула відмітку 251,1 мм.
В середньому, стійкий сніговий покрив руйнується в кінці лютого. Може це відбуватись як в грудні, так і в квітні.
В кінці березня, через місяць після руйнування стійкого снігового покриву, наступає післязимів’я, сходить сніг. Остаточний схід снігового покриву на Винниківщині відмічається в кінці березня. В роки з ранньою та теплою весною сніг може в кінці лютого, на початку березня.
При вторгненні арктичних мас повітря можливі снігопади в другій декаді квітня (1976, 1981, 1982 рр.). Були роки, коли зима довго не хотіла втрачати свої позиції. Так дата пізнього сходу останнього снігу була зафіксована в 1964 р. - 10 квітня, в 1965 р. - 8 травня, 4 квітня - 1989 р., 9 травня -1987 р., 19 квітня -1979 року.
Сніговий покрив на Винниківщині тримається в середньому 126 днів. Так в зиму 1989 р. сніг зберігся 41 день, а зимою 1966-1967 рр. - 176 днів.
Разом із тим в окремі зими (1947–48, 1948–49, 1956–57 рр.) стійкого снігового покриву не було.
Сніжна зима була зафіксована в 1908-1909 роках. Сніг лежав близько 160 днів, майже пів року.
Висота снігового покриву з моменту його залягання поступово збільшується: в листопаді вона рівна 2 см, у кінці січня другій декаді лютого - 12-13 см. З третьої декади березня висота снігового покриву починає зменшуватись до 3 см.
Для населення значні труднощі створюють сильні снігопади, під час яких менш ніж за 12 год випадає понад 20 мм опадів. На Винниківщині сильні снігопади відмічаються нечасто.
Це зараз ми звикли до помірних європейських погодних умов взимку: трішки снігу притрусить, а потім мінусова температура знову змінюється на «плюс». А колись, як пригадують винниківчани, зими були справді суворими.
У зимовий період на Винниківщині утворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає ґрунт від переохолодження і відіграє важливу роль у режимі зволоження. Максимум снігу випадає в січні на початку лютого (його висота 10—15 см, в лісі 20—25 см).
Стійкий сніговий покрив дуже рідко встановлюється відразу. Таких виключень небагато.
Суворою була зима 1912 р., коли ще в середині квітня місяця, в час Великодніх свят місто було засипане снігом. Цікаво, що практично 100 років по тому (лютий 2021 р.) ситуація повторилася.
Потужні снігопади були у Винниках і у 1929 р. Товщина снігового покриву становила 60-100 см. Прoїзд пoтягiв Винниківською залізницею тoдi бyв зyпинeний чeрeз вeличeзнi кyчyгyри снiгy, якi бyли кiлькa мeтрiв y висoтy. Пeршi снiгoпaди трaпилися вжe в пeршiй пoлoвинi жoвтня 1928 р. Пoстiйний снiгoвий пoкрив тривaв бeзпeрeрвнo з пoчaткy грyдня дo сeрeдини квiтня 1929 р., a йoгo тoвщинa в пeрioд з сiчня пo бeрeзeнь стaнoвилa вiд 20-60 см.
Львiвськi вyлицi взимкy 1929 р. рoзчищaв вiд снiгy гyсeничний тaнк. Гaзeти пoвiдoмляли тaкe: «Вжe кiлькa днiв прaцює y Львoвi – гyсeничний тaнк, oблaднaний мoтoрoм пoтyжнiстю 1000 кiнських сил, який викoристoвyється для видaлeння бiльших шaрiв снiгy. Koли тaнк їхaв пo вyлицях, тo викликaв нeaбиякe зaхoплeння тa вeликий iнтeрeс y пeрeхoжих» (Метри снігу у висоту: Якою була зима у Львові в 1929 році. 2020 р.).
З 1957 року, у Львові були такі періоди, коли сніг лежав з жовтня по квітень. У 1962 році сніг теж лежав до квітня.
Сніговий покрив до 30 см спостерігався у листопаді 1973 року. 30-31 жовтня 1974 року висота снігового покриву була від 16 до 19 см. 1976 р. січень – 50 см.
Зима 1995—1996 рр., сніг випав 4 листопада 1995 р. і протримався аж до кінця березня 1996 р.
У 1996 р. сніжило цілий лютий. Тоді сніг тримався цілий місяць 25-28 лютого 1996 року висота снігового покриву становила 52 см.
Найвищий сніговий покрив за весь період спостерігався 7 березня в 1996 року – його висота становила 53 см. 26 і 28 жовтня 1997 році висота снігового покриву становила від 14 до 19 см. Сніжна погода була у лютому 1999 р., тоді найвища висота снігового покриву була 40 см.
Упродовж останніх двадцяти років спостерігаються нестійкі та теплі зими. Перший сніг міг випадати вкінці листопада, на початку грудня. Середня його висота не перевищувала 5-10 см. Зникав сніг вкінці березня, інколи в лютому. В минулих два десятиріччя спостерігалися малосніжні зими з нестійким сніговим покривом. Але, попри малосніжні зими, бували періоди, коли сніг випадав.
Зима 2013 року у Львові закарбувалася в пам'яті як одна з найбільш аномальних та затяжних через рекордні березневі снігопади. Найбільш знакова подія відбулася 15 березня 2013 року, коли на місто обрушилася тримісячна норма снігу за одну добу. Рух громадського транспорту був повністю паралізований, а поодинокі молодики навіть каталися на лижах та сноубордах, чіпляючись за автобуси.
15 березня випала рекордна для березня добова кількість опадів – 40 мм, при тому, що місячна норма для міста у березні становить 45 мм. У березні випало 130 мм опадів.
У Львові в березні 2013 року було встановлено декілька погодних рекордів. Наприклад, 17 березня мінімальна температура повітря становила 20,3 градусів морозу, чого за всю історію спостережень в цей день ще не відбувалося. Подібні екстремуми у Львові були зафіксовані ще декілька днів протягом березня, зокрема й 25 березня.
Станом на 23 березня висота снігу у місті все ще сягала 18 см, супроводжуючись хуртовинами та сильними морозами.
2013 р. березень – 29 см.
13 лютого 2021 р. – понад 40 см.
2015 р. перший сніг випав 12 жовтня, а у 2016 р. — 12 листопада. У 2022 р. перший сніг – 17 листопада. Звичайно йому передує утворення декількох тимчасових покривів. Сніг випадає до кінця березня, або першої половини квітня. Внаслідок зростання температури, зникає сніг також поступово.
У березні 2013 р. — висота снігового покриву понад 29 см.
У лютому 2014 року випало 82,7 мм, а у грудні 2017 року було 105 мм снігу. Загалом норма опадів для лютого – 43 мм снігу.
11 лютого 2021 року випало 100% місячної норми снігу. Висота снігового покриву – 40 см (на 12 лютого).
Якщо з 7 до 11 лютого до нас підходили відносно тепліші повітряні маси з південного заходу з опадами, то вже з 12 лютого з півночі опустилася холодна повітряна маса арктичного походження, і це зумовлювало від’ємні температури. Так, 12 лютого упродовж доби – сніг, ожеледиця й хуртовини. Нічні температури становили 13 лютого -12ºС – -15ºС морозу, а денні – -7ºС.
Сильні снігопади спостерігалися на Різдво 2026 р.- 7 і 8 січня.
ВЕСНА.
Весна. Початок весни пов'язується з переходом середньої добової температури через 0°С, що буває переважно в першій декаді березня.
Тривалість весняного періоду 2-2,5 місяці. Весняний період характеризується зменшенням хмарності та інтенсивним зростанням температури. Найбільше потепління спостерігається від березня протягом квітня та травня. Під впливом переміщення теплих мас повітря з заходу та південного заходу починає інтенсивне руйнування сталого снігового покриву і остаточне його танення.
Після звільнення території від снігового покриву спостерігається загальне підвищення температури. Так, середня температура повітря о 13 годині в квітні 10-11° С, у травні близько 18° С, а максимальна досягає 27-31° С. Поряд з високими денними температурами в окремі роки навіть наприкінці травня і на початку червня спостерігаються нічні приморозки в повітрі.
У весняний період збільшується кількість опадів, особливо від квітня до травня. Дощі наприкінці весни набувають зливового характеру.
3 березня у 1987 р. та 2020 р. була зафіксована температура -20° C морозу.
Вночі 07 квітня 2025 р. по місту Львову було зафіксовано 5,6 морозу - це новий рекорд мінімальної температури з 1978 року. Попереднє рекордно низьке значення становило 5,4° С морозу.
2025 рік. В березні шість разів було перевищено багаторічні максимуми повітря. 6, 7, 8, 9, 10 та 11 березня температурний стовпчик піднявся від 17,1 до 20,5 градусів тепла.
У квітні стався багаторічний мінімум: 7 квітня було 5,6 морозу. Попередній такий холодний день спостерігався у 1978 році (5,4° С морозу). Також у квітні було перекрито і багаторічний максимум: 16, 17 та 18 числа вдень температура сягала 24,6 – 27,1 градуса тепла.
У травні тричі перекрито багаторічний мінімум. 11 травня було 0,2 морозу, 12 – 0 та 16 – 1,2 морозу.
ЛІТО.
Настання літа пов'язується з переходом середньої добової температури через 15°С, що буває в третій декаді травня. Кінець літа настає з переходом середньої температури через 15°С до нижчих температур.
Літо тепле, переважно дощове, триває в середньому 3-3,5 місяці. Найбільше опадів буває протягом червня-липня. Дощі випадають переважно зливові, тому розподіл їх по території нерівномірний. Обложні дощі літом бувають рідко.
За середніми багаторічними даними метеорологічної станції м. Львів, число днів з опадами в червні - 16, у липні та серпні - 15.
У літній період температура зростає повільніше, ніж весною. Середня температура зростає о 13 годині в період червень - серпень дорівнює 20-22°С, а максимальна в окремі роки сягає 32-37°С.
У ХХ столітті винниківчани запамʼятали спекотні літа (температура сягала понад 30°С) – у 1900-1911, 1915-1918, 1920-1924, 1926-1940, 1943-1948, 1950-1952, 1954, 1957-1959, 1961, 1963, 1964, 1968, 1987, 1992, 1994, 1998, 1999 роках; у ХХI столітті – у 2000-2002, 2004, 2005, 2007-2010, 2012-2017, 2019-2026 роках.
Спека — дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря від +30 °С до +34 °C; «сильна спека» від +35 °С і вище.
1911 р.
Найтривалішою за часом у довоєнному австрійському Львові називають спеку 1911 року, яка мала глобальні масштаби — охопила спершу Американський континент, а згодом хвилею розпеченого повітря накотилася на цілу Європу. Попри припущення тогочасних метеорологів про те, що високі гірські масиви зупинять поширення спеки на теренах Галичини, цього не сталося.
“Після кількох прохолодних і переважно вологих років цього року нас спіткало справжнє лихо – спека, яка дуже відчутно відбилася як на людях, так і на тваринах, жителях міст і сільської місцевості. Нам ще давніше пророкували “теплову хвилю”, коли ми почули новини про неймовірну спеку в Америці. Тепло поширювалося все далі і далі на схід, досягаючи центральної Європи, а потім і нашої країни (Австро-Угорщини, – авт.). Не допомогли ні Альпи, ні Карпати, які, згідно з науковою теорією, є природним бар’єром для перекриття шляху теплової хвилі на північний схід. На жаль, ми відчули її дуже гостро разом із тривалою посухою”, – писала на початку серпня 1911 року краківська газета «Nowości Illustrowane» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Спека в Європі призвела до надзвичайного пересихання Ельби. У руслі ріки навіть відкрився один із так званих “голодних каменів”, який віддавна сигналізував місцевим мешканцям про катастрофічну ситуацію з опадами, “віщував” посуху та неврожай.
“Ці камені з’являються на поверхні тільки в надзвичайно спекотні та посушливі роки, зазвичай вони заховані у воді. У цій місцевості стало традицією в народі викарбувати на каміннях дати, коли вони були помітні. Востаннє камені бачили під час пам’ятної посухи 1904 року. А раніші посухи зафіксовані у вибитих на них написах – 1115, 1616, 1636, 1707, 1716, 1790, 1800, 1811, 1842, 1862, 1868 і 1893 роки”, – повідомляла газета «Nowości Illustrowane» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
1929 р.
Наступна спека такого ж глобального масштабу накрила Північну півкулю в 1929 році.
“Спека, яка панувала протягом кількох днів, зросла ще більше, і градусник показав значне збільшення температури. Вже вранці термометр показував 28 градусів Цельсія, а вдень 35 градусів. Незважаючи на будні, цілі натовпи людей «мігрували» в парки та сади, а нечисленні у місті ставки були повністю заповнені”, – писала тодішня львівська газета «Chwila» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Як зауважили газетярі, власники та орендатори довколишніх водойм, завдяки тогочасні спеці, непогано заробили. Користаючи з моменту високого попиту, вони значно підняли плату за вхід на пляж.
“Орендатор ставу у Брюховичах, де зазвичай беруть 1 злотий за квиток, збільшив ціну. Минулої неділі попередньо продані квитки за старою ціною були визнані недійсними, за вхід вимагали 1,50 злотих. Чи вода стала дорожча, чи доведеться платити за задоволення роздягатися під відкритим небом, а не в кабінках?” – риторично запитувала газета «Chwila» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Як повідомляла тогочасна газета “Діло”, у ті спекотні дні у Львові було зафіксовано кілька випадків сонячних ударів. “Львів’яни мучаться непомірно, не маючи де скупатися. Всі відомі у Львові стави й калабані переповнені. Але та купіль – жах Божий!” – бідкалися в пресі.
Буря у Львові і в околиці.
Після кількадневої великої спеки яка на сонці доходила до 41° Ц, навістила в четвер 25 липня около 6 години Львів і околицю страшна буря, зі зливою. Вихор виривав дерева з корінням (напр. на Цитаделі). Буря лютувала дві години. Буря спричинила страшні шкоди на полях. (Рада, №34 від 28.07.1929) (Фотографії старого Львова. Які пекельні спеки переживав Львів 100 років тому. 2024).
1930-ті роки.
1933 р.
Про спекотні дні та бурі Львівщини влітку 1930-х років (за матеріалами: Фотографії старого Львова: «Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022», «Які пекельні спеки переживав Львів 100 років тому. 2024» та «Цікавинки з львівської преси: спеки та бурі в краю у 1930-х роках. 2026»).
Страшна спека у Львові.
В неділю, 20 липня спека осягнула аж 40 степенів Цельзія. Тому тисячі мешканців вирушили поза Львів. Один прогульковий поїзд відїхав до Сколього, а другий до Бережан. Львівські стави, парки та підміські ліси були переповнені львівськими громадянами(ками). В понеділок 31 липня вранці понад Львів перетягнула громовиця з дрібненьким дощиком, який відсвіжив дещо повітря. (Джерело: Діло №199 від 01.08.1933 р.).
Великі спеки.
Від кількох днів при кінци місяця липня панували в нас великі спеки. У Львові в полуднє температура доходила до 40° Цельзія. Через спеку багато людей дістало сонішного удару. І так приміром у Давидові біля Львова помер від удару сонця Німець-кольоніст Шляфвірт. У Львові привезли до Каси Хорих кілька дітей, попарених сильно сонцем; одно з них аж до кости. (Правда, №31 від 08.06.1933)
Бурі – тучі та спека.
В суботу 12 серпня вечером перейшла сильна буря з громами й зливою понад Львівщину, Перемищину, Луччину й ще деякі околиці краю. В Загорю, пов. Львів, від грому згоріло кілька господарств, а один чоловік (М. Керколуб) заляканий громами дістав удар серця і вмер. Буря накоїла богато шкоди на полях та ушкодила дороги. В деяких околицях падав також град. По тій бурі в цілім краю похолоділо. (Джерело: Народня справа №33 від 20.08.1933 р.).
1935 р.
Страшна спека в Европі.
В цілій Европі панує страшна спека. В четвер (27. 6) температура виносила в 2 год. пополудні: в Гдині 42°, у Львові 43°, у Варшаві 38°. Подібна, спека панувала в краях південної і середущої Європи, а в Німеччині температура в полуднє доходила до 40°. (Наш прапор, №50 від 04.07.1935).
1936 р.
Спеки і бурі.
Попередний тиждень був дуже горячий. У Львові в минулу середу, четвер і пятницю спека доходила до 40 ступнів. Правдива сибірська спека. Разом зі спекою навістили нашу країну жахливі бурі.
Над мікулицькою волостю (Володимирщина) пройшла буря з громами і зливою. В Сілці і Черчицях громи спалили богато господарських будинків і вбили одну особу.
Великі шкоди заподіяла буря на Кремянеччині, а в Пищанці вдарив грім в вежу церкви, яку саме малювали малярі. Маляра поразило, а вежа зачала палитись, але її вгасили. На Холмщині підчас бурі грім вбив якогось Прача. (Нове село, №28 від 12.07.1936).
Африканська спека у Львові.
Минула середа була найгорячіша цего року. В полуднє в тіні було 46 ступнів тепла, а на сонці доходило до 50 ступнів. Камяниці розпалились як пекарські печі. Місто якби завмерло. Цілу ніч на четвер люди не спали, а смажились і перевертались. В четвер було хмарно і душно. Пополудні зірвався вітер, що під вечір приніс обильний дощ з градом. Наступного дня, в пятницю раненько через кілька годин падав дуже зливний дощ і настали холодні дні. (Нове село, №32 від 09.08.1936).
1937 р.
Літня спека 1937 року супроводжувалася несподіваним спалахом простудних захворювань.
Наслідки спеки у Львові.
Жахливі спеки (до 45° С) у Львові, дошкулюють мешканцям міста, де розпалені мури ще збільшують нездорову горяч. В останніх днях помітно у Львові велике число захорінь, як нпр масові запалення горла, мигдалків, катар носа та горішних віддихових доріг. Це може виглядає парадоксально, але є фактом, що до шпиталів та клінік зголошуються тепер люди з простудою.
Є це у звязку з надмірним поченням тіла зі спекою. Зморена спекою людина, шукає наглої та сильної прохолоди, а виснажений організм реагує на наглі температури такими проявами, як простуда, катари, ревматичні болі тощо.
Такі масові недуги виступають теж через зменшену природну відпорність людини, визнаженої спекою. З хвилиною коли та відпорність захитається, набирають сили хороботворчі заразні, що нормально нешкідливі живуть на поверхні нашого тіла в його проводах і в нашім окруженні. (Діло, №120 від 03.06.1937).
1938 р.
Спеки та бурі в краю.
Не минули бурі і Львівщини. Нагальна громовиця зі зливним дощем навістила опівночі зі середи на четвер Львів, львівський та сумежні повіти. Страшна злива з громовицею лютувала над Львовом від год. 11.30 до год. 2-ої вночі. Громи з блискавками раз-у-раз продирали повну пітьму. При вул. св. Кінґи ч. 1 (сучасна вул. Карпа Скидана, район Підзамче) грім перебіг поміж антени, але їх не знищив, лиш вирвав більшу яму в землі. Недалеко Личаківського цвинтаря грім перекинув ліхтарню. Одночасно вулицями попливли потоки брудної води, що затопили нижче положені помешкання в сутеринах. У деяких випадках бідні мешканці взивали пожежну сторожу, щоб випомпувала воду...
Велитенські шкоди заподіяли отсі зливи селянам, бо прибили до землі збіжжа, жито і пшеницю, що вже мабуть не підведуться аж до жнив. Крім, того у багатьох селах громи спричинили пожежі. І так у Ременові, пов. Львів, від грому згоріла стайня Клима Проціва з живим інвентарем. Шкода 2 500 зол. У Каменополі згорів дах хати Сенька Мельника. В Германові згоріла стодола Мартина Гуля. В Білці Шляхотській згоріли дві стодоли зі сіном. В Острові біля Красного згоріли теж від грому господарські будинки Михайла Загородного зі сіном. Загородний встиг лише вирятувати рогату худобу, але небезпечно попарився. Мешкальна хата Загородного згоріла. Місцеве населення вважає, що його постигла кара за непошанування свят, бо навіть на Зелені Свята він працював коло сіна. Громи спричинили пожежі в Безбрудах, Утішкові, Пітричах та Фірлеївці. (Джерело: Правда №27 від 03.07.1938 р.).
Спека у Львові буквально вимітала людей з вулиць міста. Хто тільки міг — вибирався подалі від його розпеченого каміння. “Вчорашній день відзначився спекою, яку болісно відчули жителі міста. Усі екскурсійні поїзди були заповнені до краю. Усі львівські ставки та критий басейн переповнила велика кількість відвідувачів. Денна спека досягла свого піку, піднявшись “на сонці” до 46 градусів Цельсія. Кілька десятків людей вчора отримали теплові удари, перебуваючи на відкритому повітрі. Вранці місто стало безлюдним”, – описувала один із днів липневої спеки 1938 року місцева газета «Chwila».
1939 р.
Спека й сильні буревії.
Нечувана спека навістила Сх. Галичину та немає ніякої зміни. Ось приміром в Перемишлі температура дійшла до 52 степенів Цельзія. З цього приводу занедужало багато осіб, а теж і у Львові спека прибирає небувалі розміри. Люди опускають вулиці міста, рух днем слабне.
Метеорольоґічні стації заповідають дальшу спеку, бо з полудневої і полуднево-східньої Европи напливає до Польщі сухе й гаряче повітря. Проте надіються, що спека буде ще більша.
Слід згадати, що впарі з душними днями виступають сильні бурі й градові тучі. Ось у, минулий вівторок вечором лютувала над західньою частиною перемиського повіту сильна буря з градом, що заподіяла великі шкоди. Від громів повстало кільканадцять пожеж, що спричинили шкоду на 20.000 зл. Буря з градом перейшла над північною частиною львівського повіту, де заподіяла на полях і в садах великі шкоди. (Наш прапор, №80 від 24.07.1939).
2025 р. В червні двічі перекривали максимум і один раз – мінімум. 5 червня було 29,9 градуса тепла, 7 червня – 30. А 21 червня максимальна температура вночі сягала 5,7 тепла.
У липні 3 числа було 33,1 тепла та 7 – 34,2. А 5 липня вночі було холодно, всього 5,7 градуса.
2026 р. 25 червня максимальна температура повітря на АМСЦ Львів досягла +30,2°С. Дане значення є абсолютним максимумом температури повітря за увесь період спостережень. Попереднє рекордне значення спостерігалось у червні 1951, 1967 року і становило +29,2° С.
26 червня максимальна температура повітря досягла +31,7°С. Дане значення є абсолютним максимумом температури повітря за увесь період спостережень. Попереднє рекордне значення спостерігалось у червні 1961 року і становило +31,1° С.
27 червня 2026 р. максимальна температура повітря на досягла +32,4°С. Попереднє рекордне значення для цього дня спостерігалось у червні 1961 року і становило +31,9° С.
28 червня температура повітря піднялася до +35,8°C. Попередній рекорд становив +32,8°C. Таку температуру фіксували у червні 1963 року.
Абсолютний максимум температури повітря у Львові за весь період офіційних метеорологічних спостережень становить +37,4°C Цей історичний температурний рекорд був зафіксований 29 червня 2026 року. Раніше рекорд був +37,0°C (28 липня 1921 року).
ОСІНЬ.
У перших числах жовтня починається перехід середньої добової температури через 10°С, що характеризує початок осені з нічними приморозками, поступовим зниженням температури. Між кінцем літа та початком осені спостерігається теплий передосінній період, що триває 20 -25 днів, з середньою добовою температурою, вищою за 10°С, але нижчою за 15°С.
Кінець осені відзначається збільшенням хмарності, частими туманами та зменшенням опадів, котрі набувають обложного характеру. Проте восени днів з дощами більше, ніж літом.
Наприкінці жовтня і на початку листопада відбувається перехід середньої добової температури через 5°С та закінчується вегетаційний період. На фоні загального зниження температури часто бувають тимчасові потепління, котрі зумовлені переміщенням теплих мас повітря з південно-східних районів.
2025 рік. У вересні найтепліший день був 5 числа – 29,4 градуса. У жовтні, листопаді погода відповідала нормам.
Використано матеріали «ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСЛУГИ З ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РОЗРОБОК У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ і ТЕХНІЧНИХ НАУК (73.10.1)» (А. Мельник, П. Шубер, В. Шушняк, Г. Савка та ін.; 2011) та Орест Друль «Температурна історія січня у Львові» (2025).
*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.
*Байцар Андрій. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ м. ВИННИКИ. Монографія. Львів-Винники, 2024. 177 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар