Оригінальна назва мапи: "Carte
De La Partie Septentrionale De L Empire Otoman Contentant la Crimee, la
Moldavie, la Valakie, la Bulgarie, avec la Nouvelle Russie, les Gouvernement
d'Astracan, et de Voronez, les Tartares, Cosques &c. Par le Sr. Rizzi
Zannoni . . . 1774". Автор - Джованні Антоніо Рицци
Занноні. Видавництво - Париж. Формат: 22 x 17 дюймів. Перевидана у Венеції
у 1784 р., на 6 аркушах, Ремондіні (Remondini). Поміщена в атласі
"SANTINI, P. / REMONDINI, M. - Atlas Universel dressé sur les meilleures cartes
modernes".
Між Пд. Бугом та Дніпром напис на
мапі "Territoire des Zaporoviens"
(Територія (земля) Запорожців). Північніше території запорожців на
карті позначено кордон між Московською державою та Османською імперією, який був
до Бєлградського мирного договору 1739 р. (тобто кордон станом на 22 жовтня
1705 р.). Над лінією кордону на карті напис - "Kozaci
Slobodsczy" (Козаки Слобідські). Між лінією кордону та
полком Гусарів Хорватських напис - "Regimеnt
Ukraincow" (Полк Українців).
Історична довідка.
Межова комісія 1705 р. — двостороння комісія
Російської держави та Османської імперії, створена на виконання положень
Константинопольського мирного договору 1700 р. для делімітації кордонів цих держав.
22 жовтня 1705 р. сторони
підписали «Запис межовий» — акт розмежування та карту кордону. Результатом
роботи комісії стала делімітація кордону на правобережній частині Нижнього
Подніпров'я: від Південного Бугу (у місці впадіння до неї р. Синюха) до Дніпра
(тобто у межах сучасних Миколаївської області та Херсонської області). Розмежування на Лівобережжі Дніпра
османська делегація здійснювати відмовилася й відклала це питання на
невизначений термін.
Бєлградським мирним договором 18 вересня 1739 р., ратифікованим у
Константинополі (Стамбулі) 28 грудня того ж року, запорозькі землі були
повернуті до складу Росії. Ще до початку цієї війни, у березні 1734 р.,
запорозькі козаки (депутація Олешківської Січі) отримало від російської
імператриці Анни Іоаннівни дозвіл на відновлення Запорозької Січі. З
ентузіазмом відбудовників козаки заснували Нову Січ, яка після війни була
розділена на паланки (округи). За часів попередніх Січей паланками називалися
козацькі форпости, а у період останньої вони вже стали адміністративно-територіальними
одиницями. Терени між Бугом з Синюхою та Інгульцем належали Бугогардівській,
між Інгульцем і Дніпром – Кодацькій паланкам. Кордон із Туреччиною на
Правобережній Україні визначив укладений на річці Великому Інгулі (Інгул тоді називався
Великим, а Інгулець – Малим Інгулом) російськими і турецькими комісарами 4
листопада 1740 року так званий Інструмент (акт), який відновив кордон,
затверджений конвенцією 22 жовтня 1705 року. Розмежування володінь було
затверджене Константинопольською конвенцією 26 серпня 1741 року. У 1740 році
була складена мапа, на якій позначені російсько-польський та
російсько-турецький кордони й територія, відвойована 1739 року.
У Бєлградському мирному договорі 1739 р., Нісскій конвенції 1739 р. та
Константинопільській конвенції 1741 р. про кордони Україна та Нова Запорозька
Січ як юридичні сторони не згадані, але відповідальність за недоторканість та
охорону відповідної частини кордону російським протектором було покладено на
запорозьку адміністрацію.
Джованні Антоніо Ріцці Дзанноні(народився 2 вересня 1736 р. в Падуї, помер 20 травня
1814 р. в Неаполі). Універсальний
астроном, геодезист та математик. Був географом Венеціанської республіки та гідрографом
торгового флоту в Парижі. Під
час Семирічної війни (1756–1763) потрапив у французький полон, після чого
оселився у Парижі, де працював картографом. Карти в його
різних атласах були декоративно вигравірувані та оздоблені картушами. Його
найбільше досягненням - атлас Польщі 1772 р. (масштаб 1:629 000). У 1783 р. видав
карту "Carte
Generale de la Pologne avec tous les Etats qui en dependent" (Генеральна
карта Польщі...). Формат 30.48 x 45.085 cм. Масштаб 1 : 4 000 000.
На
замовлення правителів Речі Посполитої
та Османської імперії розробив карти для встановлення точних кордонів володінь
у пониззі Дніпра. Автор
багатьох атласів та великомасштабних карт. З 1781 р. жив і працював при дворі
Бурбонів у Неаполі.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.
Фрагмент карти 1774 р.
SANTINI, P. / REMONDINI, M. - Atlas Universel dressé sur les meilleures cartes modernes. 1784 р.
1784 р.
1774 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар