Українські землі на західноєвропейських портуланах (XIV-XVI ст.)

Портолан, Портулан (італ. portolano — лоція) — високоточні середньовічні навігаційні морські карти. Виготовлялись за своїм прямим призначенням протягом XIV–XVII століть, головним чином на пергаменті. Головною особливістю цих карт є лінія узбережжя з вказаними навігаційними небезпеками (скелі, підводні камені, мілини) та топонімами, що написані з боку узбережжя перпендикулярно до нього, мережа ліній румбів і лінійний масштаб. У наш час у світі відомо про близько 2000 подібних карт та атласів портоланів. З них на близько 740 було відображено Чорне море.

1300-1333 рр. Морська карта Джованні да Каріньяно 

                                                         1351 р. Карта світу з Атласу Медичі

Цитую за Гедзь Тетяна "Крим і Азовське море на карті Джованні да Каріньяно початку XIV століття": "Джованні да Каріньяно (Giovanni da Carignano, 1250–1329) жив у Генуї і був священиком у церкві св. Марка, розташованої в генуезському порту, з 1291 або з 1293 року  і до смерті. Він є автором карти, яка у фотокопіях  збереглася до нашого часу, про авторство свідчить підпис на карті: Presbiter Joannes Rector Sancti Marci de porta Janue me fecit. Ця карта має типове для морської карти (портолана) охоплення: басейни Середземного, Чорного та Азовського морів, крім того, містить зображення Скандинавії як півострова, Англії та Ірландії. Карту Каріньяно не завжди відносять до портоланів, оскільки на ній приділено багато уваги сухопутним топонімам. Цій карті властиве нестандартне, фактично, унікальне позначення міст кружками різного розміру. У кружку розміщується назва міста, крім того він заповнений штриховкою чи кольорами, що означають адміністративну належність.

Морська карта Джованні да Каріньяно завжди була в полі зору дослідників, але розгляд топонімів Східної Європи обмежувався помітними назвами міст. Ми розглянемо зображення на карті Криму та Азовського моря, що досі не привертали особливої уваги.

Джованні да Каріньяно є автором ще однієї карти, оригінал якої не зберігся, а саме карти світу. Відомо, що священик церкви св. Марка у 1306 році зустрічався з послами з Ефіопії та представником Вірменії. У тому ж 1306 році він видав "трактат, що одночасно був картою світу". Про цю карту більше нічого не відомо, окрім того, що вона була згадана в одному каталозі карт XIX століття.

Оригінал карти світу Джованні да Каріньяно не зберігся, але збереглася копія. Лео Багров вважає, що карта світу з Атласу Медичі ("Atlante Mediceo"), датованого 1351 роком, є доопрацьованою копією з карти роботи Джованні да Каріньяно".

                                                             

                                                      1318 р. Петро Весконте (Pietro Vesconte's)

1321 р. Петро Весконте (Pietro Vesconte's)

1339 р. Angelino Dulcert. Biblioteca Nacional, París.

 1367 р. Domenico y Francesco Pizzigani. Biblioteca Palatina, Parma.

Є частиною великої карти братів Франциска і Домініка Піцігані (венеціанські картографи), репродуктована у книзі “Перипл Каспійського моря по картах XIV століття, Ф. Бруна. Одеса, 1872."

1380 р. Guillelmus Soleri, Bibliothèque nationale de France

1385 р. Guillem Soler.Biblioteca Nacional, París.

1511 р. Salvat de Pilestrina. Biblioteca Nacional de Paris

1525 р.

1540 р. Агнес Батіста. Venice

                                                           1544 р. Агнес Батіста. Venice

 1546 р. Агнес Батіста. Venice

1550 р. Агнес Батіста. Venice

1550 р. Портолан Чорного та Азовського морів (з атласу)

1550 р. Карта Європи  (з атласу) 

1550 р. Портолан Чорного і Азовського морів.Карта Східної Європи  (з атласу). Агнес Батіста.

                                                         1552 р. Агнес Батіста. Venice

                                                         1553 р. Агнес Батіста. Venice

1554 р.

1554 р.

1559 р. Дієго Хомем (Diogo Homem).Biblioteeca Nacional, París.

Карта визнана однією з найкращих за майстерністю виконання; вона зберігається у відділі картографії Паризької національної Бібліотеки (Paris, B. N. Cartes et Plans. Res. Ge 2003). Автор є сином Лопо Омема – офіційного картографа царя Португалії; карта є досить точною і достовірною.