Показ дописів із міткою площа Міцкевича. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою площа Міцкевича. Показати всі дописи

середа, 23 вересня 2026 р.

“Будинок книги” у Львові у старих фотографіях. Львів, якого вже немає

 

Один із найвідоміших у Львові будинків, який має адресу площа Міцкевича №8 – “Будинок книги” (на жаль, тепер вже колишня назва), який до 1939 року був відомий як будинок Шпрехера. До нього на цьому місці стояв будинок у стилі історизму, де розташовувався ресторан «Монополь», у якому часто любив читати свіжі газети, попиваючи каву, Іван Франко.

Єврей Йона Шпрехер – фантастично багата людина, власник найбільшої будівельної фірми в Галичині – в житті також був фантастичним скнарою. Він усе своє життя харчувався лише картоплею з олією і завжди ходив пішки, бо шкодував 20 грошів на трамвай. Будинок Шпрехера завершили 1921 року в атмосфері потужних громадських протестів проти гіганта, який брутально вдирався в архітектурне середовище старовинного міста, затуляв із площі Міцкевича вигляд на Катедру і порушив обіцянку бути не вищим від пам'ятника Міцкевичу.

У Львові з 1910 року вийшла заборона будувати будинки, вищі, аніж чотири поверхи. Шпрехер спритно обійшов цю заборону, обдуривши міську владу аж на два поверхи: перший поверх (партер) тоді взагалі не рахувався, і над ним збудували нібито антресолі, а насправді повноцінний другий поверх, а над четвертим вибудували величезну мансарду. У міжвоєнний період у будівлі розміщувалися: консуляти Угорщини та Румунії, Французько-карпатське нафтове товариство, магазин готового жіночого одягу Акера і Бланка, магазин металевих виробів Апштейна, магазин «Парфуми, фарби і фотографічне приладдя» Лопушанського, аптека Стенселя і «Загальна книгарня».

За часів радянського режиму будинок отримав назву “Будинок книги”, бо тут розташовувались різноманітні книжкові крамниці: «Політична книга», «Дружба», «Навчально-педагогічна література», «Мистецтво». Особливо популярним був відділ іноземної літератури, і львів’яни, значна частина яких знала польську мову, залюбки купували тут польські книжки, серед яких траплялися навіть переклади творів, які були заборонені в СРСР. З боку проспекту Свободи розміщувалася аптека. Перед Будинком книги на початку і до середини 1990-х років, коли ще не з’явилися у Львові обмінники валют, була стихійна валютна біржа, де можна було обміняти гривні на долари.

Будинок книги канув у лету у 2011 р. Тепер тут – магазини брендового одягу та техніки.

Використано матеріалами: Ілько Лемко «Львів, якого вже нема, частина 2. 2026 р.», «Фотографії Старого Львова». 


1921-1939 рр. 
 

1924-1939 рр. 
1928-1930 рр. 
1928 р.

1938 р.
1930-і рр.   Пл. Мар'яцька (Міцкевича).
1947 р. 

1955 р. Тролейбус ходив 4-й номер, остання його зупинка була між тим фонтаном і пам'ятником Міцкевичу. 

1956 р.

1962 р. Площа Міцкевича

1963 р. 
 Площа Міцкевича

1967 р. Площа Міцкевича.  Фонтан з тритонами. 
1960-і рр. Площа Міцкевича
1960-і рр. Площа Міцкевича

  

Початок 1960-х рр., пл. Міцкевича.     

1969 р. 
 
1970 р.
 
1972 р.


2014 р. 

 * Фотографії Старого Львова 

 *FB    Гриць Совків (The Gryć) 

 *FB  Igor Plotko


пʼятниця, 8 травня 2026 р.

Площа Міцкевича у Львові в 1950-их - 1970-их роках. Фото

За часів середньовіччя Полтва перед сучасною площею Міцкевича розділялась на два рукави і на невеличкому острові, який вони утворювали, з давніх часів була поставлена каплиця Божої Матері. Острівець той називався Марійний.

Згідно з дослідженнями Я. Вітвіцького, на території сучасної площі Міцкевича у період Речі Посполитої знаходився ряд фортифікаційних споруд: вежі різників, бондарів та кушнірів, бастіони Фарський та Зміїний (він же Водяний), відтинок Високої стіни та земляного валу.

Ці укріплення були знесені в кінці XVIII століття австрійською владою, а з початку XIX століття площу почали забудовувати. Цю територію осушили, через річку Полтву, що протікала тут, перекинули два мости у 1840 році. Таким чином сформувалася площа ерцгерцога Фердинада, яка була названа так на честь Фердинанда д'Есте (нім. Ferdinad d'Este), австрійського намісника коронного краю Галичини та Володимирії у 1832—1846 роках. Назву Фердинанд-пляц (площа Фердинанда) територія отримала з 29 червня 1843 року.

У 1848 році, під час революції в Австрійській імперії («Весна Народів»), тут проходили демонстрації львівських студентів. А вже у 1851 році саме тут проходила зустріч городянами австрійського імператора Франца Йосифа I, на честь якого була встановлена арка. У 1856 була здійснена спроба проводити на площі ярмарки.

У 1861 році посеред площі встановлено мармурову фігуру Діви Марії, яку 1859 року виготовив скульптор з Мюнхена Йоганн Непомук Гауттманн на кошти графині Северини Бадені, дружини галицького політика графа Владислава Бадені. Під час впорядкування назв львівських вулиць у 1871 році за площею закріпилася назва Марійської або Маріяцької. Згодом, через будівництво у 1899—1904 роках пам'ятника Адамові Міцкевичу, фігуру було перенесено на початок нинішнього проспекту Свободи. Для фігури Божої Матері, за проєктом Міхала Лужецького, зробили новий п'єдестал у вигляді фонтану, прикрашеного масками дельфінів. У зв'язку з цією подією у львівській пам'яті виник гіркий вислів: «Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде!».

У 1904 році посеред площі був встановлений пам'ятник Адамові Міцкевичу роботи Антона Попеля. Завдяки пам'ятнику Міцкевичу площа і отримала свою сучасну назву.

1951 р.

* У зв’язку з підготовкою центральних вулиць до пуску тролейбуса, у 1951 р. було вирішено припинити трамвайний рух по вул. 1 Травня (пр. Свободи) та пл. Міцкевича. Натомість проклали об’їзну лінію повз Театр ляльок.


1952 р.

* 27 листопада 1952 року львівські газети писали: «Сотні людей повиходили на вулиці Львова, щоби на власні очі побачити відкриття першої тролейбусної лінії довжиною 7,3 км, і захоплено спостерігали, як на вулиці міста виїхав перший тролейбус. Він курсуватиме за маршрутом № 1 «Залізничний вокзал — площа Міцкевича». Ціни на квитки залежатимуть від відстані і становитимуть від 20 до 50 копійок». 

1954 р.

* У березні 1954 року відкрили тролейбусний маршрут № 3 завдовжки 7 км, який продовжив другий маршрут до льотного поля. А за літо збудували лінію четвертого маршруту довжиною 8,8 км — від площі Міцкевича до промислової зони на Стрийській.

Немає опису світлини.1950-і рр. Фонтан на площі Міцкевича 


 Початок 1950-х років. Площа Міцкевича

.  

1950-і рр. Площа Міцкевича. Фонтан з тритонами

1950-і рр. Площа Міцкевича

. 

1950-і рр. Площа Міцкевича. Ліворуч "Салон художнього фонду" в приміщенні якого завжди продавали мистецькі речі. Поруч готель "Україна", модерністичний фасад якого тихо зник зовсім недавно разом з готелем. Похорон якоїсь партійної "шишки" з довжелезною колоною вінків, духовим оркестром і пішою ходою вулицями міста, що було тоді звичним явищем (ФБ, Гриць Совків)

1960-і рр. Проспект Міцкевича  

1962 р. Площа Міцкевича

1962 р. Площа Міцкевича

1962 р. Площа Міцкевича 
1963 р. 
 Площа Міцкевича

1967 р. Площа Міцкевича.  Фонтан з тритонами. 
1960-і рр. Площа Міцкевича
1960-і рр. Площа Міцкевича
1960-і рр. Площа Міцкевича

   

Початок 1960-х рр., пл. Міцкевича.     
 
1972 р.


 *FB  Ретро-Львів

 *FB    Гриць Совків (The Gryć)


 

 

  



пʼятниця, 13 лютого 2026 р.

Відомі магазини Старого Львова. Площа А. Міцкевича. Поч. ХХ ст. - 1980-і рр. Фотоальбом

Зібрано 14 давніх світлин! 

1969 р. Магазин "Барвінок".

1938 р.
1930-і рр.   Пл. Мар'яцька (Міцкевича), 10; вітрина фірмового магазину Казимира Левицького, де продавалась порцеляна Пациківської фабрики художньої кераміки. 
1930-і рр.   Пл. Мар'яцька (Міцкевича),

1955 р. Тролейбус ходив 4-й номер, остання його зупинка була між тим фонтаном і пам'ятником Міцкевичу. 

1956 р. Пл. Міцкевича. Вітрина подарункового магазину "Кришталь" (там був один ювелірний відділ).

1956 р.

. 


1950-і рр. Площа Міцкевича. Ліворуч "Салон художнього фонду" в приміщенні якого завжди продавали мистецькі речі. Поруч готель "Україна", модерністичний фасад якого тихо зник зовсім недавно разом з готелем. Похорон якоїсь партійної "шишки" з довжелезною колоною вінків, духовим оркестром і пішою ходою вулицями міста, що було тоді звичним явищем (ФБ, Гриць Совків)
1960-і рр. 
1962 р. Площа Міцкевича.

1963 р. Пасаж "Дитячий світ", вид в напрямку головного входу

1969 р. 
 
1970 р.

1985 р. 

  *FB   Музей історії фотографії у Львові

*FB Львів стародавній - фото, відео та історії

 *FB  Ретро-Львів

 *FB    Гриць Совків (The Gryć)

 *FB    Slawik Nelski 

* Фотографії старого Львова