Единбурзький географічний інститут. 1826-1995 рр. Джон Джордж Бартолом’ю

 

Единбурзький географічний інститут був заснований відомим шотландським географом і картографом Джоном Джорджем Бартолом’ю  у 1888 році. Близько 1826 року Джон Бартолом’ю старший відкрив фірму, яка займалася виробництвом карт під назвою «Джон Бартолом’ю і сини» (John Bartholomew and Sons). У 1888 році Джон Джордж Бартолом’ю став керувати компанією та перейменував її на «Единбурзький географічний інститут».

Джон Джордж Бартолом’ю  (англ. John George Bartholomew;1860-1920) - шотландський картограф і географ. Як власник королівського ордера він використовував титул «картограф короля»; тому його іноді називали епітетом «принц картографії». Сам Бартолом'ю був не лише успішним промисловцем, а й талановитим географом та картографом. Саме він ввів використання кольорових контурних карт, а також передбачив потреби мандрівників кінця дев'ятнадцятого та початку двадцятого століття, опублікувавши карти вулиць великих міст, велосипедні карти, карти розкладу поїздів та автомобільні карти.

Джон Джордж Бартолом'ю визнаний людиною, яка першою нанесла назву Антарктиди на карту. У 1886 році Бартолом'ю розглядав назву «Антипода» для карти океанографа Джона Мюррея із зображенням континенту, перш ніж зупинився на Антарктиді.

Він співпрацював з великими науковими діячами та мандрівниками того періоду у проєктах, пов'язаних з їхніми дослідженнями. Видані їм атласи метеорології та зоогеографії планувалися випустити п'ятитомною серією, яка так і не була завершена. Підготовлене ним перед смертю перше видання «Оглядового довідкового атласу світу» (Times Survey Atlas of the World) та його наступні видання є найуспішнішим проєктом атласу ХХ століття.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

Найпоширеніший шкільний географічний атлас в Австро-Угорщині. 1861 р. Блазіус Козенн

Блазіус Козенн. «Kozenn Atlas». Едуард Гельцель.

Блазіус Козенн (словен. Blaž Kocen; 1821—1871) — словенський географ і картограф, австрійський педагог.  Іноді його помилково ідентифікували як словака.

Ім'я Козенн було знайоме багатьом поколінням учнів Австро-Угорщини. Атласи його імені були видані 18 мовами на трьох континентах, загальним тиражем понад 300 видань і мільйонними тиражами. Це був один із найпоширеніших атласів в Австро-Угорщині («Geographischer Schulatlas für die Gymnasien, Real- und Handelsschulen der österreichischen Monarchie» (Географічний навчальний атлас для гімназій, реальних і торгових шкіл Австрійської монархії). У 1861—1892 pp. атлас 6 разів видавався польською мовою.

В Оломоуці Козенн познайомився з книготорговцем і видавцем Едуардом Гельцелем (Eduard Hölzel; 1817-1885), який переконав його створити перший австрійський шкільний атлас. У 1861 році Едуард Гельцель придбав у Відні літографічний інститут і побудував географічний інститут і видавництво «Verlag Ed. Hölzel auf».

Атлас було опубліковано в 1861 році. Він складався з 31 аркушу і був виготовлений за допомогою літографічного друку. Згодом він став бестселером в австрійській шкільній картографії атласів і понад сто років виходив під назвою «Kozenn Atlas».

Як джерела для своїх карт він використовував німецькі атласи Адольфа Штілера та Генріха Кіперта. Він не цурався прямого копіювання і лише трохи видозмінював тогочасні німецькі шкільні атласи.

Уже в 1900 році абсолютно нові видання Вінценца фон Хаардта, Фрідріха Умлауфта, Вільгельма Шмідта і Франца Гайдеріха (41-е видання 1906 року), які ще називалися атласами Козенна, могли конкурувати з найкращими іноземними продуктами щодо змісту, картографії та технології.

У 1912 р. вийшов під назвою «B Kozennа, Atlas Geograficzny dla szkół średnich (gimnazyalnych, realnych i handlowych). Wydanie drugie, zupełnie przerobione i opracowane przez W. Haardta, W. Schmidta i Br. Gustawicza, 93 mapek w 58 tablicach. [Wydano] W Wiedniu, nakładem Edw. Hölzla. 1912».

Успіх видавництва Гельцеля (Hölzel) також спонукав інших видавців у монархії видавати сучасні шкільні атласи. У комерційній конкуренції вони створювали все кращі видання атласів, у яких дедалі частіше з’являлися тематичні карти.

Пізнішими редакторами, які також вплинули на розвиток шкільної картографії, були Генріх Ґюттенбергер і Герман Лейтер (53-є видання 1932 р.), Ганс Сланар (редактор з 1939 р. – нове 75-те видання 1951 р.) та Вальтер Стржиговський (з 1956 р. – «100-річне видання» 86-те видання 1961 р.), Ганс Сланар молодший (1978), Віганд Ріттер (1995) і Лукас Бірсак (1986 і 2006 відповідно).

Бувши картографом-самоучкою, Козенн створив численні настінні карти для шкіл.

Історична довідка. З 1870-х років видавнича компанія була відома як «Eduard Hölzel, Kunstverlag, Kunstanstalt für Oelfarbendruck und Geographisches Institut» (Едуард Гельцель, художній видавець, Художній інститут кольорового друку та Географічний інститут) і перетворилася на важливе видавництво в галузі шкільної картографії та підручників.

Едуард Гельцель хотів, щоб його сини Гюго та Адольф продовжили компанію після нього. Оскільки Гюго часто хворів, він покладав на Адольфа великі надії та відправив його на стажування до Пертеса в Готі в 1868 році. Однак, оскільки Адольф обрав художню професію, а також розлучився з батьківським домом (у 1876 році він поступив до академії в Мюнхені), його батько передав компанію своєму синові Гюго та своєму зятю Емілю Космаку в 1885 році.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

1912 р. "B Kozennа, Atlas Geograficzny dla szkół średnich (gimnazyalnych, realnych i handlowych). Wydanie drugie, zupełnie przerobione i opracowane przez W. Haardta, W. Schmidta i Br. Gustawicza, 93 mapek w 58 tablicach. [Wydano] W Wiedniu, nakładem Edw. Hölzla. 1912."

1914 р. Карта "Rakousko-Uhersko. Politický přehled a přední trati obchodní" з планом Львова

1860 р. Відень. Магазин Едуарда Гельцеля.