Політико-адміністративний устрій, населені пункти, шляхи сполучення, чисельність та етнічний склад населення, промисловість і сільське господарство — традиційні об'єкти тематичного соціально-економічного картографування. Першими тематичними картами були політичні та політико-адміністративні. Вони видавались ще до створення точних топографічних карт.
Першими картами були політичні та політико-адміністративні. Вони видавались ще до створення точних топографічних карт. З появою топографічних карт на їхній основі в Австрії видавалася велика кількість політичних і політико-адміністративних карт різного масштабу, територіального охоплення, призначення.
З кінця XVIII ст. почалося видання поштових карт, основним змістом яких було зображення шляхів, поштових станцій і відстаней між ними.
Наприкінці XVIII — початку XIX ст. видаються перші соціально-економічні карти Галичини й Буковини. У 1773—1775 pp. було укладено топонімічну карту Буковини масштабу 1:57 600, у 1818 р. — топонімічну карту Галичини й Буковини масштабу 1:28 000.
У 1790 р. австрійський картограф Йоганн Франц Йозеф фон Райлі (Franz Johann Joseph von Reilly; 1766—1820) видав одну із перших адміністративних карт Галичини «Des Koenigreichs Galizien und Lodomerien mittlere Kreise. Nro. 36» (Середні округи Королівства Галичини й Лодомерії. № 36).
У 1805 р. австрійський картограф і гравер Франц Райссер (Franz Reisser; 1771-1836) опублікував чергову адміністративну карту «Ost und West Galizien nach den neuesten beobachtungen» (Східна й Західна Галичина згідно з останніми спостереженнями).
У 1825 р. німецький картограф Карл Фердинанд Вайленд (Carl Ferdinand Weiland; 1782-1847) видав адміністративну карту Галичини «Das Königreich Galizien».
У 1827 р. географ, історик, колишній військовий картограф Станіслав Платер (1784—1851) опублікував «Статистичний атлас Польщі» із шести карт (адміністративний устрій, промисловість, друкарні, школи, релігії, мови) масштабу приблизно 1:3 500 000 (53 х 39,3 см). Тематичний зміст карт розфарбовано вручну на одній типовій основі.
У 1846 р. гравер, власник друкарні, видавець карт Іржі Еґлофф видав у Варшаві «Поштову і промислову карту Королівства Польського» масштабу 1:1 092 000 (46,8 х 57 см). Карта тричі перевидавалась — 1848, 1851, 1860 pp., в останньому виданні на карті розміщена статистична таблиця у розрізі повітів.
У 1855—1863 pp. капітаном австрійської військово-топографічної служби Карлом Куммерер Ріттер фон Куммерсберґом видано «Адміністративну карту Королівства Галичини та Лодомерії...».
Карл Куммерер Ріттер фон Куммерсберґ. Адміністративна карта Галичини.
Протягом 1855-1863 рр. в Австрії відбулася робота з картографування Галичини, Володимирії та Буковини, що вийшла друком як серія карт з назвою «Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit den Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina» (Адміністративна карта Королівства Галичини, Лодомерії та Буковини).
Робота виконана в чорно-білому варіанті на 60-ти аркушах у масштабі 1:115 000 і опублікована у «Verlag und Eigenthum von Artatia» у Відні Карлом Куммерером Ріттером фон Куммерсберґом (Carl Kummerer Ritter von Kummersberg; 1797-1877), імперським чиновником, який займався кадастровими обстеженнями в Моравії.
Друк здійснений видавництвом «Артарія і Ко» у Відні. До 1857 р. було опубліковано 25 аркушів, до 1859 р. — 31 аркуш, інші — у 1860—1863 pp.
Титульний аркуш є чудовим прикладом яскравої літографії того періоду, водночас аркуші карти не менш характерні своєю точністю і деталізацією.
План Львова є складовою частиною карти Куммерсберга (аркуш № 24), яка вийшла друком у 1855-1863 рр. Окрім Львова серед аркушів карти Куммерсберга опубліковано плани Кракова та Чернівців.
Аркуш «21. Umgebungen von Lemberg Winniki Kulikow Busk und Gliniany». 1855 р.
На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinberg); німецька колонія Унтерберґен (Unterberg); урочище Діброва (Dabrowa); р. Марунька (Marunka); р. Cихівська (Siechowska); потік Чепін (Czepin); корчма Принада (Przenada) між Винниками й Лисиничами; Чортова Скеля 217,3 м н. р. м. (Czertowa skala); урочище Кам’яна гора (Kamienna góra) на захід від Чортової скелі; урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; ресторан «Лісничівка» («Jägerhaus») в районі урочища Млинівці; урочище «На Пасіках» (Na pasiekach) між Млинівцями і Ялівцем; тютюнова фабрика; урочище Двір (Dwór) з церквою (теперішнє с. Волиця); цегельня на Другій Вульці; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; урочище Вулька (Wulka); поселення — Перша Вулька (Wulka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька та довкільні села.
Мапа цікава тим, що на ній позначено Винниківський повіт та його межі. Повіт існував у період з 1854 р. до 1867 р. 1854 р. була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти.
Історична довідка. Під час реформи цілий коронний край розділили на два адміністративні округи (нім.Verwaltungsgebeit) з центрами у Львові (Східна Галичина) та Кракові (Західна Галичина). Адміністративні округи було поділено на судові циркули (нім. Кreisgericht). Зокрема, в адміністративному окрузі Львів були такі судові циркули: Львів, Золочів, Самбір, Перемишль, Тернопіль, Станіслав. В межах судового циркулу Львів виділено циркули (нім. Кreis) Львів та Жовква. Циркули були розділені на податково-судові повіти (нім.Bezirks auch teueramts) або бецірки.
Усього на території Галичини утворили 178 бецірків, зокрема, у східній її частині – 110. Центрами податково-судових повітів стали всі міста, значна кількість містечок і навіть деякі села (зокрема — Винники). Такий двоступеневий адміністративно-територіальний устрій з двома метрополіями існував до 1867 р., коли австрійський уряд на теренах Галичини запровадив новий політико-адміністративний поділ. Тоді ліквідували циркули та запровадили 74 адміністративних повітів або бецірків (нім.Bezirk), в межах яких створили податково-судові повіти. Винники включені до Львівського адміністративного повіту.
В межах циркулу Львів протягом 1854-1867 р. було 5 повітів:
*Львівський;
*Винниківський;
*Янівський;
*Городоцький;
*Щирецький.
1857 р. у Львові було видано «Карту сільського господарства Галичини та Буковини» (49,5 х 36,8 см) військового інженера, діяча Галицького господарського товариства Казимира Красіцького (1807—1882). У тому ж році вийшла транспортна карта Львівського округу масштабу 1:800 000 (55 х44 см), яка перевидавалася у 1858, 1859 pp.
У 1861—1862 pp. видано промислово-транспортну карту герцогства Буковина Ф. Лібіха у масштабі 1:144 000, яку перевидано 1867 р.
У 1860-х роках з'являються перші рекреаційні карти. Як додаток до брошури топографа, будівельника, археолога й бібліографа Теофіла Жебравського (1800—1887) у 1862 р. видано «Карту курортів Галичини та Буковини» у приблизному масштабі 1:1 250 000 (45 х 34 см). В ілюстрованому путівнику секретаря Бальнеологічної комісії в Кракові Михайла Зіленєвського (Краків, 1869 р.) вміщено «Карту найважливіших курортів Галичини та Буковини» (16,3 х 12,3 см).
Наприкінці 1860-х років Військово-географічний інститут у Відні видав «Дорожню карту Королівства Галичини та Лодомерії ... станом на 1865 р.» масштабу 1:432 000 на 3 аркушах (1867 р.) і «Дорожню карту Галичини та Буковини» масштабу 1:288 000 на 11 аркушах (1868 p.).
У Львові 1875 р. видано перший демографічний атлас Галичини —«Статистичний атлас Королівства Галичини та Лодомерії з Великим Краківським князівством». Він складався із шести карт (загальна людність, розселення поляків, українців, статева структура) розміром 25,5 х 18,5 см.
Максиміліан Волинський і Ярослав Міхаловський у 1879 р. створили «Статистичну карту Галичини та Буковини, що охоплює політико-адміністративний устрій, шляхи сполучення, сільське господарство та місцеву промисловість» масштабу 1:288 000. Карту було видано у 1879 р. у Відні (10 арк., 51 х 48,5 см).
У 1890-х роках опубліковано низку економічних карт Галичини т; Буковини. Видавництво «Freytag & Berndt» видало «Карту доріг, залізниць водних шляхів Галичини та Буковини інженера С. Корнмана» (82 х 51 см) масштаб 1:750 000 (Відень, 1890 p.).
У Кракові 1892 р. опубліковано економічну карту Галичини на 4 аркушах, на якій показано курорти, шахти фабричну промисловість. У 1893 р. опубліковано аналогічну карту на 1 аркушах (55,8 х 78 см). Оглядова карта залізниць Австро-Угорщини побачила світ у 1899 р.
Найвідомішим виданням польської географії та картографії цього періоду стало видання Евґеніушем Ромером комплексного «Географічно-статистичного атласу Польщі» (Freytag & Berndt, Варшава — Краків, 1916 p.).
Джерела: Сосса Р. І. Історія картографування території України: підручник. К. : Либідь, 2007. 336 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
1855 р. Карл Куммерер Ріттер фон Куммерсберґ.
Немає коментарів:
Дописати коментар