Андрій Байцар: З ІСТОРІЇ ПОЛЬСЬКОЇ КАРТОГРАФІЇ. АТЛАСИ 1828-1945 рр.

Польська картографія базується на давніх традиціях, але висока якість польських атласів залишилася майже непоміченою за межами Польщі. Найбільш відомі два польських атласи світу Евґеніюша Ромера (1871–1954): «Powszechny Atlas Geograficzny» (Загальний географічний атлас), Львів і Варшава, 1928 р., і комплексний «Wielki Powszechny Atlas Geograficzny» (Великий загальний географічний атлас), перші частини якого вийшли в 1936 р.; проєкт, який був залишений внаслідок Другої світової війни.

Заслуговує уваги «Powszechny Atlas Świata» (Загальний атлас світу), опублікований PPWK, Варшава, 1974 р. Але «Atlas Świata» (Атлас світу, 1962 р.), виготовлений Управлінням геодезії Війська Польського, має перевагу. Ця важлива робота була опублікована в 1968 році «The Pergamon Press» в англійському виданні під назвою «Pergamon World Atlas».

Станіслав Платер.

Станіслав Платер (Stanisław Plater; 1784—1851) — польський вчений, географ, історик, військовий картограф та письменник.

У 1827 р. Станіслав Платер опублікував «Atlas historique de la Pologne accompagné d’un tableau comparatif des expéditions militaires dans le pays pendant le 17, 18 et 19 siècle» (Статистичний атлас Польщі) із шести карт (адміністративний устрій, промисловість, друкарні, школи, релігії, мови) масштабу приблизно 1:3 500 000 (53 х 39,3 см). Тематичний зміст карт розфарбовано вручну на одній типовій основі.

1827 р. Карта «Mappa Polski». Опублікована в «Atlas historique de la Pologne accompagné d’un tableau comparatif des expéditions militaires dans le pays pendant le 17, 18 et 19 siècle», Познань (Poznań). Мапа двомовна (польською та французькою мовами). Західна Україна на карті позначена як Krolesiwo Galiacyiskie (Королівство Галицьке). На карті також позначені – Королівство Польське та Королівство Угорське.

1828 р. Станіслав Платер видав «Історичний атлас війн у Польщі в XVII і XVIII ст.». В атласі містяться плани Львова 1672 p., Кам'янця-Подільського 1672 р. і план Полтавської битви 1709 р.

Георг Готліб Пуш.

Георг Готліб Пуш (Єжи Богумил Коренський; Georg Gottlieb Pusch (Jerzy Bogumił Koreński; 1790–1846) — німецько-польський геолог, палеонтолог. Навчався у Гірничій академії у Фрайбурзі, яку закінчив у 1810 р. Крім того, у 1815 р. закінчив богословські студії в Лейпцизькому університеті. З 1816 по 1826 рік працював професором хімії та металургії в Гірській академії Кельце, був співробітником Гірської дирекції. В 1828 р. брав участь у роботі Берлінського конгресу натуралістів, скликаному з ініціативи Олександра фон Гумбольдта, на якому виступив із програмною промовою по структурі Карпатських гір.

1836 р. вийшов у світ його «Геологічний атлас Польщі» як додаток до його твору «Геогностичний опис Польщі та інших північнокарпатських країн» (Штутґарт). Атлас складається із 10 таблиць, першою з яких є «Геогностична генеральна карта Королівства Польського й Галичини з прилеглими частинами Верхньої Сілезії... Молдови і Поділля...» масштабу 1 : 792 000 на 4 аркушах.

Атлас «Atlas geologiczny Galicyi» (Геологічний атлас Галичини). 1884—1911 рр.

Атлас «Atlas geologiczny Galicyi» (Геологічний атлас Галичини). 1884—1911 рр. Масштаб 1:75 000.

З 80-х років XIX ст. на теренах Галичини, зокрема й Львівщини, розпочались роботи з геологічного знімання у масштабі 1:75 000. Результати знімання знайшли своє відображення у видаваному впродовж низки літ «Геологічному атласі Галичини» (1884—1911) масштабу 1:75 000. Під час складання карт «Геологічного атласу Галичини» було зроблено значний крок вперед з вивчення пліоцен-четвертинних відкладів, що своєю чергою, дало можливість використовувати ці дані для робіт з геоморфології Передкарпаття.

Геологічні карти атласу укладені на основі австрійської топографічної «Спеціальної карти» масштабу 1:75 000. Карти були об'єднані в групи, видавалися окремими зошитами разом з текстом і таблицями. Якщо на «Спеціальній карті» Галичина була представлена на 107 аркушах, то для атласу використано 104 аркуші коштом об'єднання деяких секцій. Друк атласу здійснював Військовий географічний інститут у Відні.

До 1900 р. було укладено 9 зошитів з 52 аркушами, до Першої світової війни в 1914 р. — 25 зошитів зі 101 аркушем. Два аркуші, у тому числі й аркуш «Старий Самбір», залишилися невиданими. Авторами карт були краківські й львівські науковці, тільки 3 аркуші на територію Татр «Геологічного атласу Галичини» уклав віденський геолог Віктор Уліч (1857—1911). Східна Галичина в атласі була представлена 17 зошитами на 63 аркушах.

Авторами окремих зошитів на територію сучасної України були А. Альт, Ф. Беняш, Р. Зубер, Е. Дуніковський, М. Ломніцький, В. Тейсер, Ф. Беняш, В. Шайноха, В. Фрідберґ, Т. Вісньовський, Я. Ґжибовський.

За Іваном Франком («Галицьке краєзнавство»): «Окремої згадки заслуговує цінне видання «Геологічного атласу Галичини», яке виходить на гроші краю і здійснюється молодими природознавцями Зубером і Дуніковським».

Аркуш «Pas 5 slup XI Lwów Zeszyt 10». 1898 р.

Видавництво: Kraków: wyd. nakł. Wydziału Krajowego Królestwa Galicyi i Londomeryi: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1898 (Wiedeń: wyk. w Zakładzie Wojskowym Geograficznym).

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Принада (Przenada) між Винниками і Лисиничами; урочище Луки за ставом (Lanki za stawem)в районі вул. Кільцева; урочище Коритина (Korytyna) на північ від урочища Луки за ставом; р. Марунька (Marunka); потік Чишківський (Czyszkowski); урочище Діброва (Dabrowa); Чортова cкеля 418 м (Czаrtowska skala); Ліс Жупан 303 м н. р. м. (Las Zupan); урочище Приска (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerówka); тютюнова фабрика; тютюнові млини на р. Марунька; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька і т. д.

КАРТИ:

Zeszyt I, kart cztery. Monasterzyska (XIII. 8), Tyśmienica-Tłumacz (XIII. 9), Jagielnica-Czernelica XIV. 9) oraz Zaleszczyki (XIV. 10). Opracowali Alojzy Alth, Franciszek Bieniasz. 1884). + siatka mapy geologicznej Galicyi.

Zeszyt II, kart sześć. Nadwórna (XII. 10 ), Mikuliczyn (XII. 11), Żabie

(XII. 12), Kuty (XIII. 11), Krzyworównia (XIII. 12), Popadia – Hryniawa (XII-XIII. 13). Opracował Rudolf Zuber. 1886.

Zeszyt III. Chrzanów-Krzeszowice, Kraków. Stanisław Zaręczny. 1891. brak map.

Zeszyt IV, kart pięć. Tuchla (X. 9), Ökörmezö (X. 10), Dolina (XI. 9), Porohy (XI. 10), Brustura (XI. 11). Opracował Emil Dunikowski. 1891.

Zeszyt V, kart cztery. Bielsko i Biała (I. 5), Żywiec i Ujsoły (I. 6, 7), Maków (II. 6), Rabka i Tymbark (III. 6). Opracował Władysław. Szajnocha. (brak arkuszy: Maków, Rabka i Tymbark).

Zeszyt VI, kart pięć. Gorlice-Grybów (V. 6), Muszyna (V. 7), Jasło i Dukla, Ropianka (VI.7), Lisko (VII. 7). Opracował Władysław Szajnocha. 1896 (brak. arkuszy : Jasło i Dukla).

Zeszyt VII, kart siedem. Steniatyn (XII.2), Radziechów (XII. 3), Kamionka Strumiłowa (XII.4), Busk i Krasne (XII. 5), Szczurowice (XIII. 3), Brody (XIII. 4.), Złoczów (XIII.5). Opracował Alojzy, Marian Łomnicki. 1895.

Zeszyt VIII, kart pięć. Założce (XIV. 5), Tarnopol (XIV. 6), Podwłoczyska (XV.6), Trembowla (XIV. 7), Skałat i Grzymałów (Xv. 7). Opracował Wawrzyniec Teisseyre. 1900.

Zeszyt IX, kart sześć, Pomorzany (XIII.7) Buczacz i Czortków (XIV.8), Kopyczyńce (XV.8), Borszczów (XV. 9), Mielnica i Okopy (XV.10 i XVI. 10). Opracował Franciszek. Bieniasz. 1898.

Zeszyt X, część pierwsza: Lwów (XI. 5). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1898.

Zeszyt X, część druga. kart sześć. Bełzec i Uhnów (X. 3), Rawa Ruska

(X. 4), Jaworów i Gródek ( X. 5), Waręż (XI. 2), Bełz i Sokal (XI. 3), Żółkiew (XI. 4). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1899.

Zeszyt XI. Wieliczka-Myślenice, Bochnia-Czchów, N. Sącz. Opracował Władysław Szajnocha. 1903. brak map.

Zeszyt XII, kart pięć. Mościska (IX.5), Lubaczów IX. 4), Płazów (IX. 3), Jarosław VIII. 4), Leżajsk (VIII. 3). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1900.

Zeszyt XIII, kart trzy. Przemyśl (VIII. 5), Brzozów i Sanok (VIII. 6), Łupków i Wola Michowa (VII. 8). Opracował Władysław Szajnocha. 1901. (brak ark. Brzozów i Sanok).

Zeszyt XIV, kart trzy. Pilzno i Ciężkowice (V. 5), Brzostek i Strzyżów (VI. 5), Tyczyn i Dynów (VII. 5). Opracował Józef Grzybowski. 1903. + dublet (w dubl. brak ark. Pilzno i Ciężkowice).

Zeszyt XV, kart siedem. Chwałowice (VII. 1), Tarnobrzeg (VI. 2), Nisko i Rozwadów (VII i VIII.2), Szczucin i Nowe Miasto Korczyn (IV i V. 3), Mielec i Majdan (VI. 3), Ujście Solne (IV. 4), Tarnów i Dąbrowa (V. 4). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1904. + dublet (w dubl. brak ark.Tarnobrzeg, Tarnów i Dąbrowa ).

Zeszyt XVI, kart trzy: Rudnik i Raniżów (VII. 3), Ropczyce i Dębica (VI. 4), Rzeszów i Łańcut (VII.4). Opracował Wilhelm Friedberg. 1904. + dublet.

Zeszyt XVII. Skole. Rudolf Zuber 1901.

Zeszyyt XVIII, kart trzy. Stanisławów (XII. 9), (Kołomyja (XIII, 10), Śniatyn (XIV. II.). Opracował Jarosław Łomnicki. 1906. + dublet.

Zeszyt XIX, karta: Sambor (IX. 6). Opracował Wilhelm Friedberg. 1906. + dublet.

Zeszyt XX. karta: Drohobycz (X. 7). Opracowali: Władysław Szajnocha i Józef Grzybowski. 1906. + 2 dublety.

Zeszyt XXI, karta: Dobromil (VIII. 6). Opracował Tadeusz Wiśniowski. 1908. + dublet.

Zeszyt XXII. Komarno-Rudki, Żydaczów-Stryj, Kałusz-Halicz, Mikołajów- Bóbrka, Przemyślany- Rohatyń. W. Teisseyre. 1912. brak map i tekstu.

Zeszyt XXIII. Dydiowa, Smorze. W. Szajnocha. 1908. brak map.

Zeszyt XXIV. Nowy Targ-Zakopane, Szczawnica, Tatry. Wiktor Uhlig. br. r. wyd. – brak map i tekstu.

Zeszyt XXIV. Tatry [ karton ]. Opracował Wiktor Uhlik. Wiedeń [ br. r.]

Zeszyt XXV, kart trzy : Ustrzyki Dolne (VIII. 7), Turka (IX. 8), Bolechów (XI. 8). Opracował Józef Grzybowski. 1911.

Александер Валеріан Яблоновський.

Александер Валеріан Яблоновський (пол. Aleksander Walerian Jabłonowski; 1829—1913) — польський історик й етнограф. З 1892 — член Історичного товариства Нестора-літописця у Києві. З 1894 — член Краківської Академії наук, доктор Львівського університету (з 1912), з 1913 — член Королівського Історичного товариства у Лондоні.

1904 р. Атлас «Atłas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z adnotacjami Akademii Umijętności w Krakowie. Epoka przełomu z wieku XVI do XVII. Dział» // «Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej» (Атлас історичних земель Речі Посполитої) (Варшава, Відень, 1889—1904 pp.).

На картах атласу детально відображено адміністративний устрій українських земель на зламі XVI – XVII ст. у складі Польщі. В атласі подано межі та центри воєводств, земель і повітів, волостей (ґмін). Територія адміністративних одиниць виділена способом якісного фону. Атлас містить 16 аркушів карт (60x74,5 см) і два аркуші таблиць. Підготовку до видання і друк здійснив Військово-географічний інститут у Відні

На карті позначені: Виники (Wіnniki) та довкільні села.

На Першому з‟їзді польських істориків ім. Яна Длугоша у Кракові в 1880 р. Станіслав Смолька оголосив проєкт розроблення історичної мапи на підставі джерел XV–XVI ст. Вона мала включати такі елементи: кордони костьольного, політичного, судового поділу, розміщення королівських і церковних володінь. Він пропонував нанести на мапу-основу, складену на підставі карти давньої Польщі з прилеглими землями сусідніх країн з мірилом 1:300 000, видану генералом Войцехом Хржановським у 1859 р. Концепція цього історичного атласу ґрунтувалася на «Zrόdłach dziejowych» Олександра Яблоновського і Адольфа Павінського. Згідно з первинною концепцією, атлас мав складатися з трьох частин – Пястовські землі – Велика Польща, Мала Польща, Мазовія і Підляшшя, друга частина це Руські Землі – Червона Русь, Поділля і Наддніпрянщина без Чернігівщини та третя частина – Литва [Ніна Весельська].

Однак реалізованою була тільки одна частина запланованого атласу. У 1904 р. польським істориком Олександром Яблоновським було видано «Atlas historyczny Rzeczypospolitey Polskiey…». Не дивлячись на те, що запланована робота не була завершена, вона виявилася переломною в еволюції концепції історичних атласів з огляду на застосування картографічної основи з великим мірилом, а також на реконструкцію елементів історичного змісту. Його новаторство полягало в першому, в історії польської історичної картографії, відтворенні на основі з мірилом 1:300 000 – вказаному С. Смолькою – земельної власності, границь, поділів землі і заселення на переломі XVI і XVII ст. [Ніна Весельська].

Особливу сторінку в історії польської картографії займає діяльність у Львові засновника сучасної польської географії та картографії Евґеніюша Ромера та діяльність найбільшого видавництва Польщі міжвоєнного періоду «Książnica-Atlas», до якої він мав безпосереднє відношення.

Ромер Міколай Еуґеніюш.

Ромер Міколай Еуґеніюш (пол. Eugeniusz Mikołaj Romer; 1871—1954) — польський географ, картограф і геополітик, довголітній доцент (з 1899 р.) і професор (1911—1931) Львівського університету, «батько» польської геополітики. Засновник знаної у часи між двома світовими війнами львівської картографічної школи.

У 1894 році здобув докторський ступінь по філософії в університеті імені Яна Казимира у Львові. Був професором Львівського університету (з 1911 року) та Ягеллонського університету (з 1946 року), почесним професором Львівського університету (з 1931 року), почесним доктором університету в Познані (з 1934 року) та Ягеллонського університету (з 1947 року), член Польської академії наук (з 1952 року) та багатьох інших наукових товариств у Польщі та світі.

Його праця «Geograficzno-statystyczny atlas Polski» (1916) була використана для «узаконення» нових кордонів Польщі у 1919—1921 рр. за рахунок українських земель. Він був також польським експертом на мирових конференціях у Парижі й Ризі.

До України і українців Е. Ромер і його учні ставилися неприхильно, а то й вороже, що виявилося, наприклад, у брошурі «Polski stan posiadania na Południowym Wschodzie Rzeczypospolitej» (1937).

У 1925–1926 роках був головою Польського географічного товариства (Polskie Towarzystwo Geograficzne (PTG), а в 1926–1939 роках – редактором «Географічного журналу» (Czasopismo Geograficzne).

Польське географічне товариство (Polskie Towarzystwo Geograficzne) - наукове товариство з центром у Варшаві, засноване 27 січня 1918 року.

Метою Товариства було поєднання науки з практикою, науковими спільнотами, науковими інститутами та дослідницькими установами, шкільними вчителями, людьми, які цікавляться науками про Землю, студентами та шкільною молоддю. З 1918/19 рр. органом PTG був «Przegląd Geistyczny», з 1953 р. і до нині видається Інститутом географії та просторового розвитку Польської академії наук у Варшаві. Першими редакторами були Людомир Савицький і Станіслав Ленцевич. У Кракові виходила «Wiadomości Geografia» (1923-1939), заснована Людомиром Савицьким у співпраці з Віктором Орміцьким.

«Географічний журнал» (Czasopismo Geograficzne) - науково-просвітницький журнал, що виходить з 1923 року. Виходив (за редакцією Ромера) як орган Товариства польських учителів географії, спочатку в Лодзі, а в 1926–1939 роках у Львові. З 1945 р. виходить у Вроцлаві як щоквартальник Польського географічного товариства. Публікує наукові дисертації та оглядові статті, переважно в галузі фізичної географії та геоморфології.

Був рядовим членом Польського геологічного товариства і членом Польського товариства дослідників природи ім. Коперника. Протягом ряду років він обіймав посаду віце-президента Міжнародного географічного союзу.

Головні картографічні праці Е. Ромера:

*Mały atlas geograficzny (1908);

*Geograficzno-statystyczny atlas Polski (1916);

*Polski atlas kongresowy (1921);

*Powszechny atlas geograficzny (1928);

*Atlas Polski współczesnej (1928);

*Polityczny atlas kieszonkowy (1938).

Картографічна діяльність Е. Ромера.

Найвідомішим виданням польської географії та стало видання Е. Ромером комплексного «Geograficzno-statystyczny atlas Polski» (Географічно-статистичного атласу Польщі); Freytag & Berndt, Варшава — Краків 1916 p.). На 32 аркушах розміром 32,3x35 см розміщено 69 карт, масштаб 1:6 000 000.

Територія картографування на сході та півдні подана у межах польських кордонів 1772 р. і практично охоплює половину території України. Атлас містить карти природи (4 аркуші), адміністративного устрою (1), історії (1), населення (10), освіти й культури (3), сільського господарства (10), промисловості (2), транспорту (1 аркуш). Назви карт і легенди, а також текстовий матеріал, що виданий окремим зошитом, подано трьома мовами (польською, німецькою й французькою). Карти видані двома зошитами у вигляді окремих аркушів у повному кольорі і разом з текстом вміщені у папку.

Разом з іншими географічними працями атлас відіграв важливу роль у встановленні кордонів II Речі Посполитої. За цей атлас рішенням Паризького географічного товариства Е. Ромер був нагороджений Золотою медаллю Е. Галуа.

1921 р. Е. Ромер заснував у Львові Картографічний інститут, названий його іменем. Головним завданням інституту стало розроблення географічних карт.

1923 р. Е. Ромер заснував у Львові Польський картографічний огляд (Polish Cartographical Review) — науковий щоквартальник у галузі картографії. Видавався у 1923–1934 спочатку «Książnica Polska» — видавництво Товариства викладачів вищих навчальних закладів, перетворене наступного року в Об’єднаний картографічний і видавничий відділ Товариства вчителів середньої та вищої освіти «Książnica-Atlas».

1924 р. при інституті створено акціонерне товариство «Książnica-Atlas» (Книжниця-Атлас).

1926–1932 рр. Є. Ромер розробив серію планів та карт Львова

КАРТОГРАФІЧНА ПЕРІОДИКА й КАРТОГРАФІЧНІ ВИДАВНИЦТВА.

Картографічний інститут імені Е. Ромера (Instytut Kartograficzny im. Eugeniusza Romera (Lwów). 1921-1939 рр.

Протягом 1920-х рр. Картографічний інститут імені Е. Ромера у Львові підготував на доброму картографічному рівні декілька «Планів Львова» («Plan miasta Lwowa») у масштабі 1: 15 000. Перший із них з’явився 1922 р. За призначенням – це туристичні плани з позначенням маршрутів міського транспорту, цивільних і сакральних об’єктів. Особливо детальним є видання 1931 р., у якому з’явилася низка нових військових, спортивних і рекреаційних об’єктів на території Львова – казарм, стадіонів, парків, електростанції та ін. Плани Е. Ромера масштабу 1:15 000 використовувались як основа для німецьких і радянських видань періоду Другої світової війни [Р. Сосса. ЗНАЧЕННЯ ВИСТАВОК СТАРОДАВНІХ КАРТ У ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ КАРТОГРАФІЇ. 2017].

Основні картографічні твори:

* Mapa historyczna Rzeczypospolitej Polskiej w r. 1771 : z uwzględnieniem granic i miejsc historycznych od początku XVII w. 1925 р.

* Powszechny atlas geograficzny. 1925 р.

* Atlas Polski współczesnej. 1926 р.

* Atlas krajoznawczy dla szkół województwa krakowskiego, kieleckiego i śląskiego. 1928 р.

* Atlas krajoznawczy województwa krakowskiego, kieleckiego i śląskiego. 1931 р.

* Atlas krajoznawczy województwa lwowskiego, stanisławowskiego i tarnopolskiego. 1931 р.

* Mały atlas geograficzny. 1931 р.

* Polskie Linie Lotnicze «Lot»: szlak lotniczy Warszawa - Wilno = Lignes aérienne... 1932 р.

* Dzieje średniowieczne i nowożytne : szkolny atlas historyczny. 1932 р.

* Dzieje średniowieczne i nowożytne : szkolny atlas historyczny. 1935 р.

* Szkolny atlas historyczny. Cz. 2, Dzieje średniowieczne i nowożytne. 1936 р.

* Polityczny atlas kieszonkowy. 1937 р.

* Plan m.st. Warszawy. 1938 р.

*POLSKA MAPA FIZYCZNA 1:1 250 000 Instytut Kartograficzny im. E. Romera, Lwów 1939. 1939 р.

* Polska : mapa polityczna : podziałka 1:1 250 000. 1939 р.

* Carte politique de l'Europe Centrale : echelle 1:6 000 000. 1939 р.

Польський картографічний огляд (Polish Cartographical Review) (науковий щоквартальник). 1923–1934 рр.

Після Другої світової війни він був відновлений у 1969 р. з окремою нумерацією томів і виданий Картографічним відділом (до 2000 р. Картографічною комісією) Польського географічного товариства. До 2010 р. співвидавцем квартальника було Державне (з 1991 р. польське) Картографічне видавництво (нині Lark.pl SA). Журнал редагують і розвивають члени Картографічного відділу Польського географічного товариства. З 2015 року англомовна електронна версія, яка містить лише тексти статей, опублікованих на платформі De Gruyter під назвою «Polish Cartographical Review», є основною версією журналу, а польськомовна друкована версія видається як додаток до електронної версії, при цьому англомовна електронна та друкована версії зберігає безперервність нумерації томів, а з 2016 року польськомовний додаток виходить піврічником з окремою нумерацією томів і випусків.

Картографічно-видавниче товариство «Książnica-Atlas» (Книжниця-Атлас). 1924-1941 рр.

1924 р. при Картографічному інституті імені Е. Ромера (Instytut Kartograficzny im. Eugeniusza Romera (Lwów) створено акціонерне товариство «Książnica-Atlas» (Книжниця-Атлас). У 1924 р. товариства «Książnica Polska» та «Atlas» об’єднали в одне потужне підприємство «Książnica Atlas». Еугеніуш-Мікола Ромера був президентом наглядової ради; Еміль Жичевич (Emil Żychiewicz) був членом правління компанії; Ян Третер (Jan Treter) був адміністративним і комерційним директором; Казімєж Бартель, прем’єр-міністр Польщі був заступником Ромера. До товариства також належали представники наукової еліти Польщі.

Об’єднане картографічно-видавниче товариство «Książnica-Atlas» (також Książnica Polska) (з пол. książnica – бібліотека, книгосховище) — польське шкільне та наукове видавництво, що діяло в 1924-1941 роках у Львові та Варшаві, в 1946-1951 роках у Вроцлаві; з 1923 р. видавало щоквартальник «Polski Przegląd Kartograficzny» (Польський картографічний огляд).

Після Другої світової війни Ромер проживав у Вроцлаві, де в 1946 р. поновив діяльність видавництва, яке під його керівництвом проіснувало до 1951 р. Потім його розділили між Державним підприємством картографічних видавництв та Державним видавництвом шкільних книг.

Водночас у післявоєнному радянському Львові відновили діяльність підприємства, але вже як державного закладу. Так з’явилася Львівська книжкова фабрика «Атлас», яка з 1995 р. функціонує і як видавництво. Сьогодні це одне з найбільших поліграфічних підприємств у Західній Україні.

Історія видавництва почалася зі створення в 1885 р. у Львові Товариства вчителів вищої школи, головною метою якого було видання підручників. У 1916 р. його перетворили на товариство з обмеженою відповідальністю «Książnica Polska» – видавничий кооператив Товариства вчителів вищих шкіл. Другою складовою майбутнього «Атласу» була друкарня «Графія» (пол. «Grafia»), створена у 1913 р. Після Першої світової війни «Графія» об’єдналася із товариством «Książnica Polska». Для закладу спорудили будинок на вулиці Розвадовського, 20 у Львові (нині вулиця Зелена). Третьою складовою був мистецько-цинкографічний заклад Антонія Пришляка, який у 1921 р. купило товариство «Książnica Polska». В тому ж році видатний польський науковець, географ Еугеніуш-Міколай Ромер створив Картографічний інститут. Для реалізації його продукції заснували акціонерне товариство «Atlas».

Підприємство розташовувалося на вулиці Чарнецького, 12. Його продукцію продавали у фірмових книгарнях у Львові на вулиці Чарнецького, 12 та у Варшаві на вулиці Новий Світ, 59. Видавництво «Książnica Atlas» було найбільшим виробником підручників, які швидко розкуповували, попри кризу в економіці, яка охопила Європу наприкінці 20-х – на початку 30-х років минулого століття. Підприємство було досить успішним, випускало акції та регулярно виплачувало дивіденди своїм акціонерам, за винятком 1933 та 1934 рр. (Волинь і Полісся на листівках видавництва «Książnica Atlas» https://monitorwolynski.com/uk/news/2796-22643).

Під час ІІ Речі Посполитої це було одне з найважливіших польських видавництв.

На Всесвітній виставці в Парижі 1938 року «Książnica-Atlas» було відзначено найвищою нагородою — Гран-прі — за всі видавничі роботи.

Видавнича програма включала шкільні підручники та допоміжні посібники для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, картографічні видання, а також дві серії літератури для дітей та юнацтва: «Biblioteka Iskier» та «Biblioteka Iskierek».

Видавництво випускало енциклопедії. У 1923–1925 роках у співпраці з Товариством викладачів вищих і середніх шкіл у Львові видано двотомну «Podręczną encyklopedię pedagogiczną przeznaczoną dla nauczycieli» (Педагогічну енциклопедію для вчителів).

У 1933–1939 роках видано п’ятитомну ілюстровану енциклопедію для школярів «Świat i Życie»; Енциклопедичний нарис тогочасних знань і культури (Zarys encyklopedyczny współczesnej wiedzy i kultury), а в 1934 р. «Encyklopedię Gospodarstwa Domowego» (Енциклопедію домашнього господарства).

До сфери діяльності закладу входили не тільки підручники, карти та географічні атласи, але й поштові листівки. Продукувати листівки «Książnica Atlas» почала в 1931 р., після виставки «Краса польських краєвидів», організованої львівським відділом Польського краєзнавчого товариства. Інженер Вітольд Ромер, син Еугеніуша Ромера, опрацював і запропонував для використання спеціальний фотографічний метод. У 1938 р. заклад видав близько 2 тис. листівок, у 1939 р. – близько 10 тис. (Волинь і Полісся на листівках видавництва «Książnica Atlas» https://monitorwolynski.com/uk/news/2796-22643).

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.