Георг Хорн.
Георг Хорн (нім. Georg Horn, лат. Georgius Hornius; 1620, Кемнат – 1670, Лейден) – німецький історик, географ, богослов і професор історії Лейденського університету.
У 1648 році він здобув докторський ступінь у Лейдені та відмовився від запрошення як до Франкфуртського університету, так і до Гейдельберзького університету як професора богослов’я, натомість погодившись на посаду професора історії, політики та географії в новому університеті Хардервейка, де він став ректором у 1652 році. У 1653 році він став професором історії в Лейденському університеті, і займав цю посаду до своєї смерті в 1670 році.
Історична картографія.
У середині XVII ст., у 1653 та 1654 рр., вийшов двома виданнями історичний атлас Георга Хорна. Атлас, виданий власником картографічної амстердамської фірми середини століття Янсоном, мав назву «Accuratissima Orbis Anti-qui delineatio sive geographia vetus sacra et profana». Атлас складається із 49 карт. Перші з них — таблиця вітрів і оглядова карта античного світу — мають вступний характер. Далі 11 карт присвячено біблійній та церковній історії. Інші 36 карт, т. б. близько трьох чвертей всього атласу, відведені світській, майже винятково давній історії. Серед них є карти стародавнього Єгипту та частин північної Африки, що лежать на захід від нього, кілька карт з історії античної Греції, кілька карт давньої Італії (карта всієї Італії та окремі карти її найважливіших частин), карта Римської імперії та ряд карт окремих країн Європи в давнини (Іспанії, Галлії, Німеччини, Британських островів, Паннонії, Фракії тощо). Включена в атлас також і карта Пейтінгера.
Таким чином, за своєю тематикою атлас Хорна майже не відрізняється від атласу Ортеліуса. Принципово новою є наявність двох карт з історії середньовіччя — карти «Imperii Caroli Magni» та карти «Britannia anglosaxonica».
На першій з них зображено Європу в епоху Карла Великого без зазначення меж його імперії. На другій представлена Британія за часів так званої гептархії.
Атлас Хорна на противагу атласу Ортеліуса був оригінальним твором свого укладача. Це компіляція з карт, складених іншими авторами. Найбільше запозичень з Ортеліуса. Насамперед сама тематика карт атласу Хорна дуже значною мірою збігається з тематикою карт атласу Ортеліуса.
Тематика 33 карт з 49 карт атласу Хорна здебільшого повністю, рідше частково збігається з тематикою карт Ортеліуса. Багато карт були просто передруковані з атласу Ортеліуса. При цьому щодо 16 карт, запозичених у всіх деталях у Ортеліуса, укладач на самих картах відзначив авторство Ортеліуса. На 13 картах, що відрізняються від карт Ортеліуса незначними деталями, іноді однією лише переробкою віньєтки, що прикрашає карту, вказівок на запозичення у Ортеліуса немає.
Карта давньої Італії запозичена у Клювера. Але цікаво відзначити, що карти частин Італії запозичені у Ортеліса. Дві карти давнього Єгипту і шляхи відступу десяти тисяч греків взяті у французького географа Дюваля.
Карта Римської імперії запозичена у французького вченого Бріе (Briet, в латинізованій формі Brietius). Французький єзуїт Бріе (1601—1668) був автором кількох творів географічного та історичного змісту. З них «Parallela geographiae veteris as novae». Parisiis, 1648—1649, у трьох томах, являє собою курс античної та сучасної авторської географії.
У XVII ст. амстердамські картографічні видавництва видавали багатотомні географічні атласи. За справедливим зауваженням спеціаліста з картографії К. А. Салищева (1948), «по об’єму ці атласи не мали собі подібних. Навіть великі іноземні атласи наших днів здаються пігмеями в порівнянні з працями Блау і Янсона».
У багатотомному географічному атласі Янсона — «Joanni Jansonii Novus Atlas sive Theatrum Orbis Terrarum» — шостий том відведений історичній картографії. Цей том складений тим же Хорном.
Автор включив до нього карти свого історичного атласу і додав до нього кілька нових карт, головним чином по античній Греції. Але Хорн не був автором цих нових карт. Карти стародавньої Греції були складені Лауренбергом (1590-1658), німцем який працював у Данії. Карта античної Африки була складена голландським вченим Бланкартом (1625-1703).
До цього ж типу атласів належить «Атлас давньої світської та церковної історії» («Atlas antiquus, sacer et profanus»), створений голландським теологом Клерікусом (1657-1736) і виданий в Амстердамі в 1705 р.
Клерікус сам не склав ні однієї карти. Його атлас — компіляція з карт інших авторів, до того ж ці автори не завжди вказуються.
У передмові творець виражає надію, що знавці латинської, грецької та єврейської мов, що займаються вивченням стародавньої географії, побачать перевагу його праці в порівнянні з історичним атласом Ортеліуса.
До атласу він включив карти Сансонів, Дюваля та деяких інших французьких авторів. Друге місце займають запозичені карти з атласу Ортеліуса. До того ж на французьких авторів творець робить посилання, а на картах, запозичених у Ортеліуса, авторство майже завжди відсутнє. Іноді карти Ортеліуса були частково перероблені.
Для історії розвитку історичної картографії компілятивні історичні атласи цікаві в тому відношенні, що вони наочно показують ступінь авторитету, якою користувалися ті або інші оригінальні історичні карти в XVII ст. На початку століття панує авторитет Ортеліуса і ще не цілком вижитий авторитет Птолемея. В середині століття безроздільно панує Ортеліус. До початку наступного, 18 ст., більшість переходить вже до школи Сансонів. Карти Ортеліуса відтісняються на задній план.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
1654 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар