Ця ікона у дослідницькій літературі часто називають «Устюзьке Благовіщення», рідше «Корсунське Благовіщення». На більшості англомовних джерелах Ви знайдете інформацію, що це російська ікона і зберігається у Третьяковській галереї.
Насправді ця ікона Благовіщення була написана для Благовіщенського храму на Золотих воротах у Києві на замовлення Святого князя Ярослава Мудрого і датується приблизно 1022 роком.
За однією з версій ікона написана у Корсуні, тобто у сучасному Севастополі, за іншою версією написана корсунськими майстрами у Києві, звідси і назва «Корсунське Благовіщення». Ця ікона була однією з найвідоміших святинь великокняжого стольного Києва. Цю ікону спіткала доля Вишгородської ікони Божої Матері. Її викрали й вивезли на Московщину. Точно відомо, що у середині XVI століття вона перевезена московським царем Іваном Грозним до Москви з Новгорода.
Грозний мріяв про славу Москви, як нового Риму - Третього Риму, нової столиці світу тому і збирав різноманітні реліквії у Москві.
Для ікони була вигадана нова біографія, що ніби то вона була написана майстрами у місті Великий Устюг і з того часу московські переписувачі історії називають цю ікону «Устюжскає Благовєщєніє».
З часів Грозного ікона була храмовим образом Благовіщенського собору Московського Кремля, а на початку XVII століття її перенесли в Успенський собор Кремля. У 1918 році ікона з легкої руки більшовиків потрапляє до музею, а у 1930 до Третьяковської галереї.
Андрій Ковалов.
Немає коментарів:
Дописати коментар