Показ дописів із міткою українські ікони. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою українські ікони. Показати всі дописи

четвер, 27 березня 2025 р.

Вкрадене Московією «Благовіщення»

 

Ця ікона у дослідницькій літературі часто називають «Устюзьке Благовіщення», рідше «Корсунське Благовіщення». На більшості англомовних джерелах Ви знайдете інформацію, що це російська ікона і зберігається у Третьяковській галереї.

Насправді ця ікона Благовіщення була написана для Благовіщенського храму на Золотих воротах у Києві на замовлення Святого князя Ярослава Мудрого і датується приблизно 1022 роком.

За однією з версій ікона написана у Корсуні, тобто у сучасному Севастополі, за іншою версією написана корсунськими майстрами у Києві, звідси і назва «Корсунське Благовіщення». Ця ікона була однією з найвідоміших святинь великокняжого стольного Києва. Цю ікону спіткала доля Вишгородської ікони Божої Матері. Її викрали й вивезли на Московщину. Точно відомо, що у середині XVI століття вона перевезена московським царем Іваном Грозним до Москви з Новгорода.

Грозний мріяв про славу Москви, як нового Риму - Третього Риму, нової столиці світу тому і збирав різноманітні реліквії у Москві.

Для ікони була вигадана нова біографія, що ніби то вона була написана майстрами у місті Великий Устюг і з того часу московські переписувачі історії називають цю ікону «Устюжскає Благовєщєніє».

З часів Грозного ікона була храмовим образом Благовіщенського собору Московського Кремля, а на початку XVII століття її перенесли в Успенський собор Кремля. У 1918 році ікона з легкої руки більшовиків потрапляє до музею, а у 1930 до Третьяковської галереї.

                                                                    Андрій Ковалов.


субота, 7 грудня 2019 р.

"Святий Миколай Чудотворець". 1642 р. Софійський Собор, Київ.

Святий Миколай Чудотворець вважається одним із найшанованіших святих, тому і образів його збереглось чи не найбільше у всіх періодах розвитку українського іконопису. Його ікони майже завжди присутні в іконостасі – на північній частині намісного ряду. У 15 ст. його зображення зустрічались ще й у Молільному ряді.  Сам він зображається сивим із округлою бородою та коротким волоссям (у 18-20 ст. зустрічаються ікони із довгим волоссям). В лівій руці тримає Євангеліє, а правою – благословляє. Одягнений у єпископські шати – фелон і омофор. Найчастіше його фелон покритий хрестами (привілей архієпископів). Такий фелон називається поліставріоном. Слід зазначити, що завжди зображався сучасний художнику костюм архієпископа із характерними йому деталями. Починаючи із 17 ст. і особливо в 18 ст. фелон покритий пишними квітами. Іноді на його голові бачимо митру а в руці – скіпетр (найчастіше у 18 -19 ст.).
Часто біля голови Миколая бачимо мініатюрні фігури Христа з Євангелієм і Богородиці з омофором. Житійні ікони святого Миколая, як то порятунок моряків, перенесення мощей і т.д. також зустрічаються як осібні ікони.
Михайло Скоп


субота, 6 січня 2018 р.

Українське Різдво 7 СІЧНЯ. Картини українських художників



    Жмак В. Свято
 Жмак В. Різдво
Юрій Пацан  
,,Різдво на Софіївській площі "
Юрій Пацан 
Юрій Пацан "Щедрівники" 
Юрій Пацан 
"На порозі Різдва"
Володимир Петрів
Роп’яник І.
Шіверський М. Різдво на Січі
Різдво Христове Левка Боровиковського, 1794 р.
Різдво Христове Іллі Репіна, 1890 р.
                                    1926 р. Різдвяна трапеза. Рисунок Осипа Куриласа
Костянтин Трутовський, “Колядки в Україні”, 1864 р.
Микола Пимоненко, “Колядки”, др. пол. 1880-х рр.
                                             Ворожіння. Микола Пимоненко, 1893 р.
Сергій Васильківський, “Коляда”, кін. ХІХ ст.
Олекса Новаківський, “Коляда”, 1907–1910 рр.
Український художник Олександр Бобришев."Діти йдуть із церкви"
 
Георгій Якутович, “Під Різдво”, 1965 р.
1976 р. картина Петра Андрусіва (1906-1981) "Різдво в Україні "

Мицик О. Ніч перед Різдвом



Віктор Наконечний
Український художник Андрій Потурайло (1973 - 2024). Різдвяні симфонії.