Львів, якого уже немає. Академічна - площа і вулиця. Фотоальбом

Площа Академічна знаходилась в кінці вулиці Академічної (проспект Шевченка) між сучасними вулицями Волошина, Драгоманова, Грушевського і Саксаганського. Від середини ХІХ ст. площа мала назву Святого Яна, а від 1871 року – площа Академічна. У 1955 році площа Академічна увійшла до складу проспекту Шевченка. З середини 1950-их років на місці пам’ятника Александру Фредру щороку оновлювали квітковий портрет Тараса Шевченка, а у 1994 році тут встановили пам’ятник Михайлу Грушевському.

Раніше біля місця, де зараз стоїть пам’ятник Грушевському потоки Пасіка та Сорока зливалися у річку Полтву. Через водойму був перекинутий місток із фігурою Св. Яна Непомука, створеною у 1796 р.

На світлині львівського фотографа М. Гольдберга можемо бачити вигляд Академічної площі близько 1890 року. На фото праворуч за парканом з афішною тумбою — палац славетного польського комедіографа Александра Фредра в оточенні саду. У нижньому кутку зліва на передньому плані світлини можна побачити криницю. На цьому місці у 1897 р. встановлять пам’ятник Александру Фредру. Після Другої світової війни пам'ятник перевезли і 1956 року встановили на ринковій площі у Вроцлаві (Польща).

Навпроти пам’ятника розташована вулиця Фредра. Під назвою Св. Миколая (оскільки вела до однойменного костелу) її можна бачити на планах Львова ХVІІІ ст. Ще за життя драматурга її, у 1871 р., перейменували на його честь.

Маєтності Фредра розташовувались на місці сучасних вулиць Фредра та Саксаганського. Його будиночок стояв серед великого саду. Звели споруду в 1840 р. в стилі бідермаєр для Шимона Сухоцького. Александр Фредро придбав цю садибу у 1847 р. У 1905-1906 р. його нащадки продали ділянку під парцеляцію і будинок розібрали. На цьому місці постали сучасні вулиці Герцена та Стецька, а також будинки на Фредра, 3-9.

Вулиця Академічна.

Назва:

*Гарбарська (пол. Garbarska) — назва, під якою вперше згадується вулиця 1414 року. Протрималась до початку XIX століття;

*від початку XIX століття до 1871 року — Святого Яна;

*у 1871—1955 роках — Академічна;

*від 1955 року — сучасна назва — проспект Тараса Шевченка.

1955 року до проспекту Шевченка приєднана колишня площа Академічна.

На поштівці 1910-х років можна побачити площу Академічну і кам’яниці на вулиці Академічній, 25 і 27, в яких працювали кав’ярні «Рома», де збиралися інтелігенція та офіцери, та «Шкоцька», куди ходили «на шахи і газети». В останній проводили свої наукові дискусії професори знаменитої математичної школи на чолі зі Стефаном Банахом та записували їх результати до не менш знаменитої «Шкоцької книги», яка згодом була презентована на математичних конгресах.

Пам'ятник Корнелю Уєйському. Польське літературно-мистецьке коло було одним з головних місць літературного життя польської спільноти Львова. Вони стали ініціаторами встановлення пам'ятника Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski, 1823-1897) — відомому польському поету ХІХ століття, який тривалий час мешкав і творив у Львові. Урочисте відкриття пам'ятника Уєйському відбулося 8 грудня 1901 року. , Споруджено пам'ятник перед головним входом до Міського казино на вул. Академічній, 13. Автором бронзового бюсту поета, встановленому на гранітному постаменті на середині прогулянкової алеї, був відомий львівський скульптор Антоні Сулима Попель, пізніше - автор пам'ятника поету Адаму Міцкевичу. На фронтальному боці постаменту було викарбувано ім'я - КОРНЕЛЬ УЄЙСЬКИЙ, а на тильному боці - цитата з відомого твору поета "Народе мій, будь щасливим" та підпис Корнель Уєйський.

У час встановлення пам'ятника посеред вулиці Академічної розміщувалися три озеленені зони — одна кругла у центрі та дві видовжені. Посеред круглої розмістили монумент — бронзовий бюст письменника на високому гранітному п'єдесталі з бронзовими лірою (символом поетів) та розірваними кайданами у підніжжі. Пам'ятник постав на центральній осі будинку казино, навпроти головного входу. Звернений обличчям до проспекту, монумент став у певній мірі візитівкою Казино і Літературно-мистецького кола. Спершу позаду пам'ятника висадили декілька дерев, а спереду облаштували клумбу з квітами та невисокими кущами. Після реконструкції проспекту у кінці 1920-х років пам'ятник опинився між двома паралельними рядами тополь. Після зрізання цих дерев і насадження на їх місці рядів кулястих кленів у 1990-х роках місце, де раніше розміщувався пам'ятник, не вирізняється зі свого оточення.

* Фотографії старого Львова 

  *FB   Музей історії фотографії у Львові

*FB Львів стародавній - фото, відео та історії

 *FB  Ретро-Львів

 *FB    Гриць Совків (The Gryć)

 *FB    Slawik Nelski 

 Площа Академічна, 1890 р. Фото М.Гольдберга

Кінець ХІХ – поч. ХХ ст.

1906 р. 

 1910-ті роки.  

Площа Академічна, поч. ХХ ст.

 

1910 рік.  Пам'ятник  графу Олександру Фредру. Авторства Леонарда Марконі. З 1956 року знаходитьсяі у Вроцлаві. Похований О.Фредро у Рудках.

1912-1920 рр. Пам'ятник Корнелю Уєйському

1944-1947 рр. Пам'ятник Корнелю Уєйському

1925 р. 

Львів 1920-х, вул. Академічна, 16.
У 1920-х роках тут відкрився фірмовий магазин першої польської кондитерської фабрики E.WEDEL. Фабрика заснована у Варшаві (1851) і була найбільшою у Польщі на той час. У Львові на Академічній магазину доводилось конкурувати з місцевими кондитерськими фабриками BRANKA, HAZET, HöFLINGER, FORTUNA NOWA, продукція яких була наявна у магазинах з солодащами, а також з цукернями Ієроніма Вельза (Академічна, 5), Людвіка Залевського Академічна, 22) та його сина Владислава Залевського (Академічна 10), та ще декількома.
Взагалі утримувати свій бізнес на Академічній вважалось справою престижною, це була вулиця з дорогими елітними магазинами (ФБ, Гриць Совків, 2026).

1925 р.

1933 р. Кондитерська Ludwika Zalewskiego на Академічній. Станіслав  Лем у своїй книзі "Високий замок" дуже тепло описує львівські цукерні часів його дитинства, в тому числі й Залевського. 

Липень 1941 р.  Вул. Академічна, 20. Черга за хлібом. На розі Академічної та Зіморовича. 

1941-1944 роки.  Вул. Академічна,

Весна 1949 р., вул. Академічна  (проспект Шевченка)

Польський драматург Єжи Яніцкі згадував , що початок Академічної від готелю "Жорж", це було щось на зразок вул. Сен-Оноре в Парижі, де лише фінансова еліта могла робити закупи , бо ціни були захмарні, як сам хмарочос Шпрехера.
За кінотеатром "Європа" починався ряд з магазину чоловічого одягу Ґурняка і Хрущицького. Далі фірма Бєньковського продавала мисливську зброю та амуніцію, магазин оптики Піркла, електротехнічний магазин братів Борковських, мотоциклетний магазин Транделя, магазин взуттєвої фірми "Sales" спортивний магазин "Scott і Pawłowski"... (ФБ, Гриць Совків)