Кримське ханство (васал османів), Велика та Мала Вірменії. Портулан 1570 р. Фернан Ваш Доураду

1570 р. Фернан Ваш Доураду (порт. Fernão Vaz Dourado) (приб. 1520-1580) – португальський картограф XVI століття.

Належить до третього періоду старої португальської навігаційної картографії, яка характеризується зменшенням впливу Птолемейських уявлень про орієнтування та більшою точністю опису країн і континентів. Про його історичну фігуру відомо небагато.

У відомих роботах Доураду відзначають найвищу якість та красу виконання, він був одним із найвидатніших картографів свого часу. Більшість його карт, написаних від руки, мають відносно великий масштаб і включені в навігаційні атласи.

Фернан Дурадо на портолані 1570 р. демонструє дизайн османського герба, який подібний до європейського. Гербове поле розділене на 4 частини: ліве верхнє та праве нижнє забарвлені у синій колір, а праве верхнє та ліве нижнє – у червоний. У кожному вписано золотий півмісяць. На цьому розкішному портолані присутні лише два подібні герби: над Кримом та в Анатолії.

На портулані показану Малу та Велику Вірменію, які тоді простягалася від Чорного до Каспійського моря і займали території, де нині знаходиться Грузія, Азербайджан і більша частина східної Туреччини, включаючи священний для вірмен Арарат.

Відомо про шість наступних атласів у період 1568—1580 років:

·        1568 - 20 рукописні листи пергаменту, присвячені D. Luiz de Ataíde (Національна Бібліотека, Мадрид);

·         1570 - 20 рукописні листи пергаменту (Хантінгтонська Бібліотека, Сан Маріно, США);

·         1571 - 20 рукописні листи пергаменту, два з яких були вкрадені в XIX столітті (Torre do Tombo, Лісабон);

·         приб. 1576 - 20 рукописні листи пергаменту (Національна Бібліотека Португалії, Лісабон);

·         1575 - 21 рукописні листи пергаменту (Британський Музей, Лондон);

·         1580 - 20 рукописні листи пергаменту (Національна Бібліотека Португалії, Лісабон).

Атлас 1568 р. містить першу карту Цейлона (сучасна Шрі-Ланка) і Японії у великому масштабі, потім скопійовану багатьма іншими картографами.

Історична довідка.

Мала Вірменія чи лат. Armenia Inferior (вірм. Փոքր Հայք, грец. Αρμενία Μικρα) — область у верхів'ях річок Євфрат, Лікус та Галіс, межувала з Понтом на півночі, Великою Вірменією на сході (кордон проходив по Євфрату), Сирією та Кілікію на півдні (кордон по горах Тавр), Каппадокією на заході. У ранніх середньовічних європейських джерелах Малою Вірменією іноді помилково іменувалася Кілікія або Кілікійське царство, які насправді знаходилися на південь від Каппадокії.

Велика Вірменія (вірм. Մեծ Հայք, трансліт. Mets Hayk;[1] лат. Armenia Maior; дав.-гр. Μεγάλη Ἀρμενία, пехл. Buzurg Armenā, груз. დიდი სომხეთი) — стародавня і ранньосередньовічна вірменська держава на просторах Вірменського нагір'я, що існувала з 331 р. до н. е. по 428 р. н. е. Королівство було засноване Єрвандом Ⅲ, сатрапом Вірменії, який проголосив незалежність своєї держави після завоювання Александром Македонським перської імперії Ахеменідів.