понеділок, 12 грудня 2022 р.

Історія в світлинах м. Винники (Львівщина). 1919-1939 рр.

Понад 60 світлин м. Винники та Винниківчан!

ВИННИКИ

Винники — одне з найдавніших поселень біля Львова, ще у XXV тис. до н. е. людина вперше заселила околиці Винник. Місто розташоване на шляху, що споконвіку єднав два величні українські міста: Львів та Київ. Територія Винник та околиць знаходиться на межі Грядового Побужжя і Давидівського пасма. За чудову природу у XIX ст. Винники називали "маленькою Швейцарією", перлиною Львівщини.

Винники було засновано у другій половині XIII ст. руським (українським) королем Левом Даниловичем. Спочатку місто мало назву Малі Винники. За часів Галицько-Волинської держави першим відомим власником Винник був Бертольд Штехер (перший німецький війт Львова за часів короля Лева Даниловича). За свою працю на благо міста він отримав у винагороду від короля Лева млин Сільський Кут, озера та два невеликі маєтки в Малих Винниках та Підберізцях. Матеус (Матвій) Штехер — син Бертольда — також був війтом Львова і володарем Винник на поч. XIV ст.

Право на володіння Винниками, нащадкам Бертольда, згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.

17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому Магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та двічі на рік проводити у місті великі ярмарки - на Михайла та Зелені свята.

23 серпня 1992 р. — перше святкування дня міста Винники.

Місто ВИННИКИ ЦЕ:

Перший скульптурний пам’ятник на Україні й у світі Т. Шевченку – 1913 р.

Перший пам’ятник на Україні воїнам УГА – 1922 р.

Винники та Підберізці - перші населені пункти Галичини де було скасовано панщину 1 лютого 1786 р.

1854-1867 р. — Винниківський повіт.

1867 р. — 1918 р. — Винниківський судовий повіт.

Винниківський судовий повіт існував у таких межах (на 1910 р.): Білка Королівська, Білка Шляхетська, Борщовичі, Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончари, Глуховичі, Германів, Кам’янопіль, Журавники, Кам'янопіль, Козельники, Кротошин, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, Weinbergen (Винники), Unterbergen (Підгірне).

ЗУНР. 1 листопада 1918 р. — 1919 р. (друга пол. травня) — судовий округ (повіт) Винники.

1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна Винники.

1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна Вайнберґен.

1924 р. — 1934 р. — міська ґміна Винники.

1924 р. — Польський Сойм приняв ухвалу про зачислення громади Винник до списку містечок.

20 жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.

10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р. (з перервою під час війни) — Винники центр Винниківського р-ну. До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Малі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар АндрійІсторія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

1923 р. 




Перша пол. ХХ ст.

1920-і рр. Школярки

1920-і рр. Школярі

1920-і рр. Школярі 

1920-і рр. Винниківчани у Львові (з архіву Богдана Іванишина)

1920-і рр.  Герчак Павліна (з архіву Лесі Пархети)

1920-і рр.  Герчак Фелікс (з архіву Лесі Пархети)

1920-і рр.  Мама поета Івана Врецьони (полька) 

1920-і рр.  Тато поета Івана Врецьони (українець)

1920-і рр.  Винниківчани у Львові (з архіву Богдана Іванишина)

1920-і рр.  Винниківчани (з архіву Богдана Іванишина)

1924 р.

1929 р. Свято фізичного виховання
1929 р. Фото зроблене орієнтовно десь з горба, де тепер розміщена автозаправка ОККО, в напрямку цеху, де потім в 50-і роки була, так звана, «гвозділка». З архіву Юрія Пукальського.

1920-і рр. – 1930-і рр.

1925-1930 рр. Отець Григорій Гірняк (з архіву Ігоря Матиса)

1920-і рр. – 1930-і рр.(з архіву Богдана Іванишина)

1920-і рр. – 1930-і рр. Цех тютюнової фабрики

1929 р.(з архіву Богдана Іванишина)

1929-1930 рр. Весілля Марії Вільгард й Віктора Рибака (з архіву Оксани Почаєвець)

1930 р. 

1930 р.  Отець Гірняк

1931 р.  Отець Гірняк

1930-і рр. Винниківські поляки

1930-і рр. Ресторація К. Достала 

1930-і рр.(з архіву Богдана Іванишина)

1930-і рр. (з архіву Богдана Іванишина)

1930-і рр.Марія Вільгард (з архіву Оксани Почаєвець)

1930-і рр. Родина українських патріотів Возьних (з архіву Остапа Булича)
1931 р.
 
193
1 р. Винниківські школярки

193
7 р. Отець Григорій Гірняк (з архіву Ігоря Матиса) 
193
6 р. Винниківські школярки (з архіву Івана Врецьони)

1933 р.Урочиста хода. Освячення німецької кірхи
1933 р. Площа Торговиця. Ринок

1933 р.

1937 р. Перше причастя (з архіву Лесі Пархети)
 
 1937 р. Перше причастя (з архіву Лесі Пархети) 

1934 р.

1934 р. На Розлавці 

1936 р.

1936 р.

1939 р. Великдень. Отець Гірняк з дітьми

1937 р. (з архіву Остапа Булича)

1931 р. Свято крилошанства о. Григорія Гірняка

1938 р. (з архіву Тамари Голіш та Уляни Шлапак)

1939 р. Винниківчани у Львові 

1939 р. Перше Причастя. Отець Григорій Гірняк та о. Василь Богонюк (з архіву Оксани Бойко)

1937 р.

1934 р. 
Винниківчанка Галина Литвин серед учнів Приватної жіночої гімназії сестер Василіянок у Львові. 1930-і рр. та 1920-і рр. Фото з архіву В. Держко

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар